Спідня білизна для жінок в ЗСУ пройшла випробування і поставлена на забезпечення у військо

Відтепер заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію. Зараз послуга доступна для українців, які мають Акт про пошкоджене майно від місцевої влади. Тож просто підтягніть його — і все, ви долучилися до формування фундаменту для репарацій.

Про це повідомляє Дія.

“Скоро подати заяву до міжнародного Реєстру збитків буде можливо й без акта, зокрема, якщо житло на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій. Подавайте заяви просто зараз. Так, спільними зусиллями зафіксуємо реальні масштаби шкоди від російської агресії. І змусимо агресора відповідати за свої вчинки”, – повідомили у Дії.

Читайте також: Які функції матиме новий додаток для військових “Армія +”

Який алгоритм подачі

• застосунок Дія — Сервіси — Відшкодування збитків
• портал Дія — Каталог послуг — Заява про відшкодування збитків.

Сервіс у Дії та вимоги до розроблення міжнародного Реєстру реалізовано у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції за підтримки проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».

Нагадаємо, у Бучі пройшов форум “Підприємництво без бар’єрів” від Дія.Бізнес.

Фото: Дія

«Невизначена втрата» – це проєкт, який передбачає безоплатну психологічну допомогу жінкам полонених або зниклих безвісти військових. Проєкт включає надання 16 консультацій: 6 індивідуальних та 10 групових. Також у його рамках надаватиметься постійна підтримка цим жінкам у форматі групових консультацій.

Про це під час його презентації повідомила Анна Грубая, керівниця проєктів та програм напряму «Допомога жінкам» Future for Ukraine, передає Укрінформ.

«Такий підхід обрано через те, що не кожна жінка готова ділитися своїм особистим у групі, хтось хоче працювати індивідуально з психологом, і ми цей шлях підтримуємо. Водночас, після індивідуальної роботи, при готовності, є можливість працювати в групах, де жінки можуть бути опорою один для одного, розділити свій біль і отримати цю необхідну підтримку», – розповіла Грубая.

За її словами, у групах буде не більше семи жінок. Їх будуть розділяти за сімейною приналежністю (матері, дружини, доньки) та за статусом (в полоні або зниклий безвісти).

Читайте також: Картка NovaPay відтепер може стати зарплатною

Анна Грубая зазначила, що проєкт передбачає високий професійний підхід, оскільки українські фахівці проходять навчання у психологині Рут Дорум з Ізраїльської коаліції травми (Israel Trauma Coalition). Вона підкреслила важливість уміння працювати з травмою та застосовувати ці знання на практиці, щоб уникнути повторної травматизації у людей.

Ольга Андріанова, співзасновниця Асоціації родин захисників «Азовсталі», розповіла, що наразі є величезний попит на психологічну підтримку.

«У соціумі досі багатьом людям не зрозуміло, що відчувають жінки, які чекають своїх рідних з полону, або у яких чоловіки зникли безвісти, або загинули. Дуже часто вони ставлять некоректні питання цим жінкам, і цей тиск на них є дуже важким», – зауважила вона.

Проєкт від фонду «Майбутнє для України» (Future for Ukraine) реалізується у межах програми психологічної підтримки українських жінок GIDNA.

Отримати психологічну допомогу ви можете, залишивши заявку за посиланням.

Нагадаємо, “Укртелеком” хоче інвестувати 1 млрд грн в 2024 році.

Фото: УП

Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Бучі провів форум «Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості».

Метою заходу стала синхронізація спільного бачення щодо розвитку безбар’єрного середовища та обговорення проблем, потреб та можливостей у питаннях працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

«Працевлаштування вразливих верств населення та нестача кадрів  — одні з найгостріших проблем сьогодення над вирішенням яких мають синхронно працювати держава, громадськість та бізнес. Під час форуму були розглянуті наявні можливості для працевлаштування ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю. Також подія послугувала майданчиком для обговорення потреб представників бізнесу та ветеранської спільноти щодо облаштування безбар’єрного середовища для праці», — наголосила Ганна Страховська, керівниця центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Бучі. 

Учасниками форму стали представники державних органів, громадських організацій, соціально-відповідального бізнесу, ветерани, люди з інвалідністю та ВПО. 

«Ми маємо жити реальністю, розуміти, що в країні триває війна і чимало хлопців і дівчат повертаються як ветерани. Насамперед нам необхідно подумати, яким чином забезпечити їх працевлаштування. Вважаю, що для підприємців — це гарна можливість залучити нових працівників, а для ветеранів шанс знайти нову роботу або навіть спробувати себе в іншій сфері», — підкреслила Руслана Величко-Трифонюк виконуюча обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду Мінветеранів, радниця заступника Міноборони України.

«Військові захищають українців на фронті, водночас громадянський обов’язок суспільства захищати права ветеранів в тилу, створюючи для них сприятливі умови для комфортного життя, особистісного та кар’єрного розвитку», — підкреслив Олександр Терен, військовий, ветеран, ведучий шоу «Відвал ніг або ALL інклюзів», письменник.

Також на форумі представили результати дослідження «Інклюзивність робочих середовищ. Бар’єри та стимули». Згідно з опитуванням роботодавців, близько 30% бізнесу натрапляють на труднощі при працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Зокрема, 56% роботодавців зазначають, що головний барʼєр — це недостатня кількість адаптованих робочих місць та інфраструктури.  

«Дослідження показує, що більшість роботодавців і ветеранів не мали проблем під час працевлаштування. Серед стимулів наймати ветеранів людей з інвалідністю та ВПО, можуть бути пільги та фінансова підтримка від держави. Роботодавці активно цікавляться державними програмами перенавчанням ветеранів та психосоціальною підтримкою співробітників. Разом з тим, бачимо, що малий і середній бізнес мало знайомі з вже наявними програмами, тому нам дуже важливо про них говорити», —  зазначила Карина Арушанян, бренд-менеджерка платформи з працевлаштування OLX Робота.

Серед людей з інвалідністю, 40% опитаних визнали, що зіштовхувалися із проблемами при працевлаштуванні на роботу. Так, до основних проблем відносять: 

• стереотипи та упередження зі сторони роботодавця/колег (59%), 
• неадаптованість робочого простору (33%) 
• формальне працевлаштування (19%)
• відсутність можливостей для навчання та розвитку (11%).

«Безбарʼєрність — це важлива складова облаштування сучасної інфраструктури від маленьких сіл до великих міст. Створення безбар’єрного середовища є не лише необхідністю сьогодення, а й свідомим рішенням толерантного суспільства», — наголосив Марко Савицький провідний український архітектор. 

Крім того, під час заходу представники компаній поділились прикладами впровадження підходів безбар’єрності у своїй роботі. 

«На жаль, більшість людей сприймають інклюзію виключно через інвалідність, переважно через людей на кріслах колісних або ветеранів з ампутаціями, але насправді інклюзія поняття ширше. Саме тому Укрзалізниця працює в напрямі не тільки архітектурних проєктів, а й інформаційних, транспортних та ментальних. 

Наприклад, на інфозонах вокзалів Києва, Львова та Дніпра встановили спеціальні планшети для людей з порушеннями слуху, де можна поспілкуватись із менеджером українською жестовою мовою. Зараз цей проєкт поширили й на вокзали інших міст України», — розповіда Ольга Безпалько, директорка департаменту соціальної політики АТ «Укрзалізниця».

Також працівники UKRSIBBANK BNP Paribas Group розповіли про програму реінтеграції ветеранів We’re Proud та кейси впровадження корпоративної соціальної відповідальності. 

«Інклюзія та повага до людей — частина нашої культури, банк робить все можливе, щоб забезпечити підтримку та безбарʼєрність як для клієнтів та партнерів, так і для працівників. Ми маємо власну програму реінтеграції ветеранів We’re Рroud, мета якої — створити комфортні умови роботи для військовослужбовців: як працівників банку, так і потенційних працівників-кандидатів, які приєднаються до нашої команди. Одним з її фокусів є інклюзивна культура та середовище. Також ми регулярно відкриваємо нові інклюзивні відділення – нещодавно відкрились у Бучі та Вишневому, водночас адаптовуємо наявні відділення до потреб людей з інвалідністю. Зокрема, це встановлення підйомних платформ, облаштування пандусів, наліпок спеціального кольору та меблів: занижені столи та віконця кас тощо», — розповіла Наталія Савчук, заступниця голови правління UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

Гайд з корисними програмами та дослідженнями доступний за посиланням.
Форум «Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості» ініційовано центром підтримки підприємців Дія.Бізнес у Бучі та ГО Be City за сприяння ГО «Безбар’єрність», за підтримки UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Міжнародної організації з міграції в Україні та інформаційної підтримки OLX Робота.

Нагадаємо, що Міша Коллінз приїхав до Києва з гуманітарною місією.

Також ми повідомляли, що Мінцифра розповіла про державну систему “Трембіта”: як працює та що забезпечує.