Щороку восени працівники Дунаєвецького ліцею мали проблему з великими обсягами листя та гілок, які потрібно було прибирати. Вивозити комунальною технікою дорого, а залишати біля закладу — неекологічно. На допомогу прийшли старшокласники, які запропонували створили міні-станцію для компостування.
#ШОТАМ разом з Платформою соціальних змін розповідає, як діти пишуть корисні для громади проєкти та вчаться бути підприємцями ще у шкільні роки.
Оксана Каліновська
директорка Дунаєвецького міського ліцею №4
Вивчали екологію не тільки на уроках
У нашій громаді вже вісім років працює кооператив «Ягідний рай», який допомагає людям заробляти вдома зі своєї праці на городі. Діти ініціатора кооперативу навчаються у нашому ліцеї, тому торік у вересні він запропонував мені податися на буткемп для старшокласників Хмельниччини від Платформи соціальних змін. Кооператив багато співпрацює з Платформою і з цього видно хороший результат, тому ми теж вирішили спробувати.
Читайте також: Ягоди як стратегія: кооператив на Хмельниччині об’єднує 14 сіл та допомагає заробляти вдома
Нас відібрали і протягом кількох місяців до школи приїжджали різні фахівці, аби проводити навчання з розвитку підприємництва. На початку у нас та учнів визначили рівень стресу за спеціальними онлайн-тестами. Адже емоційний стан дуже важливий для продуктивного навчання та роботи.
Частина занять стосувалася екології, адже понад п’ять років ми практикуємо сортування сміття, тому ця тема для нас важлива. Також фахівці багато розповідали про те, що таке соціальне підприємництво і чому воно важливе.
Це навчання було легким і невимушеним для дітей та зовсім не таким як у школі. У результаті наші діти написали десять проєктів, які могли б бути корисними для громади.
Мріяли про соціальне кафе, але почали з компостування
Серед них — пропозиція створити бібліотеку, де б могли зустрічатись одинокі літні люди, які живуть в нашому містечку. Також було кілька ідей облаштувати зони відпочинку для школярів. Хтось навіть хотів збудувати на території ліцею кінотеатр.
Та найбільше всім сподобалася ідея створити соціальне кафе, де діти могли б пити чай та грати настільні ігри. Проте ми реалізували інший проєкт.
Я обрала ідею створити міні-станцію для компостування органічних відходів. У нас велика територія з садом та стадіоном, тому тут багато листя, гілок і трави
Восени у нас завжди була проблема, що робити з цим листям, як його вивезти і як дорого це обійдеться. Часом бувало, що ми носили органічні відходи за стадіон, де люди мають власні городи. Вони складають там свої органічні відходи на купки, то ми теж прилаштувалися поряд на межі.
Та потрібно було знайти інше рішення, аби зменшити витрати на прибирання та зберігання відходів. До того ж зі шкільної їдальні також є багато органіки, як от лушпиння овочів.
Ще до роботи в ліцеї я працювала директоркою сільської школи, де разом з колективом робили компостувальну яму. Тому ця тема вже була знайома. Ми підхопили ідею дітей та разом із заступницею підготували грантову заявку.
Платформа соціальних змін підтримала нас — надали грант і консультували щодо її оформлення. Так ця ініціатива переросла у великий проєкт.
Діти наповнювали компостери разом з працівниками
За грант ми придбали подрібнювач гілок, дві газонокосарки зі спеціальними контейнерами, які відразу збирають траву, ножиці для підрізання туй, а також компостери — 12 баків по 10 літрів, в яких могли б зберігати органічні відходи
Влітку цього року ми скосили траву, а восени заповнили компостери гілками та листям. Їх збирали працівники ліцею, але разом з дітьми подрібнювали та закидали у компостери. Таким чином ми заповнили половину компостерів і чекаємо результату влітку. Ми обрали технологію, за якою компост буде готовий за 9-12 місяців.
Наші працівники користуються інструкцією, у якій вказано, що варто робити щомісяця. Вони регулярно провітрюють компостери та зволожують відходи за потреби. Навесні у баки додадуть свіжу траву та нове лушпиння.
Ми хвилюємось, що буде з відходами, бо зараз сира погода і нема морозу, тому все розкладається по-іншому. Розумію, що навесні можуть виникнути певні труднощі, адже ми не впевнені, чи все осяде і не буде цвілі. Та сподіваємося, що все вдасться.
Підживимо власні клумби та поділимось з іншими
Ми навчили дітей, що не потрібно просто викидати харчові відходи, адже вони ще зможуть принести користь. А ще цього року ми вперше запровадили для учнів уроки фінансової грамотності. Діти вчаться, як правильно економити та інвестувати. І це їм цікаво, адже я вже чула пропозиції про те, що треба купити мішки, в яких можна продавати компост людям.
Коли навесні ми отримаємо компост, то спершу використаємо його для клумб та підживлення туй на нашій території.
Якщо компосту буде достатньо, то ми обовʼязково поділимося з дитячим садочком, аби там теж могли подбати про клумби. А місцеві вже цікавилися, чи можна буде придбати наш компост для їхньої городини.
Якщо ж ще буде залишок, то плануємо запропонувати його комунальникам, які доглядають за клумбами у містечку.
Старт для нової бізнес-ідеї
Станція компостування має стати гарним стартом для підприємництва у наших учнів. Коли у цій справі буде результат, то разом з дітьми подумаємо про більш прибуткову бізнес-ідею.
Ми б хотіли, щоб діти заробили певні кошти, а потім вклали їх в інший проєкт. Вони часто говорять про соціальне кафе, де вони зможуть проводити час, пити чай та грати настільні ігри. Хочемо показати їм: якщо зможуть заробляти з компостування, то й реалізація ідеї кафе — цілком досяжна.
Та все ж ми школа, а не комерційна структура. Тому найважливіше для нас зараз — показувати гарний приклад.
Матеріал створено в межах спецпроєкту «Історії локальних змін» за підтримки Платформи соціальних змін — середовища розвитку соціального підприємництва через освіту, інвестиції та менторство.
