Технології
Електронний учнівський квиток у Києві: як працюватиме і скільки коштуватиме батькам
У Києві запрацював у тестовому режимі електронний учнівський квиток. Перші 35 столичних шкіл стали учасниками пілотного проєкту, повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації.
Більше ніж квиток
Учнівські квитки за кілька днів отримають 28 тисяч школярів. Йдеться не лише про проїзний для учнів. Картка багатофункціональна, і поступово в ній з’являтимуться нові сервіси.
Читайте також: QR-квиток у транспорті Києва: як працює і де купити
На сьогодні у школах продовжують збирати дані для оформлення електронних учнівських квитків для всіх столичних учнів (крім випускних 11-х класів). Найближчим часом до всіх столичних закладів освіти надійде детальна інструкція з інформацією, про те, що потрібно для оформлення документу.
Хто платить?
Усі електронні учнівські квитки буде виготовлено за рахунок міського бюджету, тому кошти від батьків не збиратимуть.
Повністю на електронний учнівський квиток місто перейде тільки після того, як усі школи зберуть необхідну інформацію.
Як виглядає учнівський квиток?
Дизайн картки розробляла команда «Агентів змін». В основі дизайну – ідея дати можливість школярам під себе змінювати карту, взаємодіяти з нею, наприклад, ліпити наліпки. Цю ідею можна буде розвивати і далі: кожна школа може зробити свій особистий набір наліпок і роздати учням. Таким чином школа просуватиме себе серед інших закладів, а учні відчуватимуть причетність до улюбленої школи.
Читайте також: У метро Харкова встановили 200 валідаторів для електронного квитка
Або місто зможе робити особливі наліпки для відзнаки учнів, наприклад, за перемоги в олімпіадах. Яскравий колір вирізнятиме картку серед інших, а наліпки на ньому виглядатимуть якнайкраще. Інформація на звороті зроблена максимально контрастною для кращої читабельності, а дата дії квитка виділена, щоб кожен контролер міг якнайшвидше побачити цю інформацію.
Який термін дії карток?
Учнівські проїзні є дійсними весь період навчання на всіх видах транспорту без обмеження кількості поїздок.
У разі потреби батьки зможуть перевіряти переміщення своїх дітей із учнівським е-квитком через мобільний додаток Kyiv Smart City, який відображає та зберігає інформацію про поїздки.
Електронний ключ до можливостей
Електронний учнівський квиток буде багатофункціональним.
“Оскільки проїзний матиме функцію ідентифікації власника, він стане електронним ключем учня до різних сервісів та можливостей. Школярі зможуть використовувати картку для безоплатного проїзду у громадському транспорті та пільгового входу до закладів культури. У майбутньому учнівський е-квиток буде інструментом для користування електронним учнівським кабінетом із онлайн-щоденником та завданнями”, – додали у КМДА.
Згодом із його допомогою школярі отримуватимуть обіди у їдальнях. У такий спосіб маленькі кияни навчатимуться легко й вправно використовувати цифрові сервіси для забезпечення своїх потреб та отримання послуг.
Платформа Brave1 організувала полігон для випробувань новітніх FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні. Участь у тестуваннях узяли понад 15 виробників БпЛА та 7 команд, що створюють роботів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
БпЛА на оптоволокні — це дрон, яким управляють через оптоволоконний кабель. По оптичному кабелю передається також і відеосигнал. Завдяки цій технології, яка не використовує радіочастоти, дрони не реагують на дію засобів РЕБ.
На полігоні дрони долали маршрут із перешкодами довжиною у 20 кілометрів та імітували захід на ціль. Очільник Мінцифри вказав, що донедавна така дальність здавалася недосяжною — подібні моделі працювали максимум на 5–10 кілометрів.
Читайте також: В Україні запустили перший навчальний курс про оптоволоконні дрони (ВІДЕО)
Окрім безпілотників, протестували й наземні роботизовані комплекси. Вони теж працюють на оптоволокні та здатні виконувати завдання в умовах бойового зіткнення.
«Ворог має значні напрацювання в цьому напрямі, тому зараз ми повинні максимально включитися та розвивати технологію. Випробування в умовах, наближених до бойових, — це обов’язковий етап у розробці перед поставкою на фронт. Тестування на полігонах допомагають виробникам виявити недосконалості. Далі розробники фікситимуть недоліки та працюватимуть над рішеннями для протидії ворожому оптоволокну», — написав Федоров.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання в Збройних силах новий український безпілотник «Амага-10». Дрон-камікадзе здатен розвивати високу швидкість та вражати бронетехніку з додатковим захистом.
Про це повідомили в Міноборони України.
Дрони можуть працювати як у ручному, так і в напівавтоматичному режимі. Вони мають посилену стійкість до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Також безпілотники можна оснащувати різними пристроями для виконання широкого спектра бойових завдань. У відомстві зазначили, що комплекс «Амага-10» назвали на честь історичного персонажа — сарматської цариці-воїна.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що у війську формують перший жіночий підрозділ для операторок дронів (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства оборони
Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.
Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...