Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Шість найпотужніших гідроелектростанцій України

Опубліковано

Гідроенергетика у світі активно розвивається, адже будуються нові ГЕС, реконструюються ті, що вже працювали. В енергетичному комплексі України гідроелектростанції посідають третє місце після теплових та атомних. Пропонуємо вам дізнатись трохи більше про найпотужніші українські ГЕС та їх значення.

1. Дніпровська ГЕС

Потужність – 1569 МВт

Висота греблі – 60 м

Де знаходиться – Запорізька область

ДніпроГЕС-1 є найстарішою станцією каскаду Дніпровських ГЕС (введена в експлуатацію в 1932 р.). Грандіозна гідротехнічна споруда була зведена майже без техніки, вручну: зокрема, бетон для будівництва греблі місили ногами.

Умови праці були каторжними, а залишити будівництво працівники не могли. Кількість загиблих досі не відома. На будівництві одночасно працювало 63 000 будівельників.

Головним консультантом будівництва першої ГЕС на Дніпрі був американець Х’ю Купер. Окрім того, всі турбіни, що встановлювалися на першу чергу електростанції також були американськими.

У 1941 станцію було зруйновано радянською владою. Але німці її відбудували, поставили на ній німецькі турбіни. При відступі вони замінували ГЕС, але підриву станції вдалося не допустити.

На основі Дніпрогес у Запоріжжі був створений металургійний, хімічний та машинобудівний промисловий комплекс. Зі спорудженням греблі, яка на 50 м підвищила рівень води в Дніпрі, відкрилося наскрізне судноплавство.

2. Кременчуцька ГЕС

Потужність – 686,4 МВт

Де знаходиться – м. Світловодськ

Кременчуцька ГЕС – другий після Дніпрогесу за величиною енергетичний гігант у Дніпровському каскаді, їй належить особливе місце у комплексному використанні енергетичних ресурсів Дніпра. Вона має найбільше на Дніпрі водосховище. Його довжина 172 км, ширина в окремих місцях досягає 40 км, а середня глибина – 6 м. У створі гідровузла ширина долини Дніпра сягає 12 км.

З 1996 року почалася повна поетапна реконструкція Кременчуцької ГЕС, адже від початку введення в експлуатацію пройшло багато років, і обладнання зносилося. Щоб такий потужний промисловий елемент безперебійно працював, все обладнання повинно бути в хорошому стані.

3. Канівська ГЕС

Потужність – 444 МВт

Де знаходиться: Черкаська область

Канівська ГЕС – друга сходинка Дніпровського Каскаду ГЕС. Середньорічне виробництво електрики Канівською ГЕС — 972 млн кВт. год. при тиску 7,4—11 м.

Енергетичне значення Канівської ГЕС визначається її встановленою потужністю, яка заміняє майже 0,5 млн кВт. потужності теплових електростанцій і зберігає 400 тис.т. вугілля, збільшує виробництво екологічної дешевої електроенергії.

Канівське водосховище дозволило покращити водопостачання промислових підприємств і населених пунктів. Важливою перевагою Канівської ГЕС є відсутність шкідливих викидів у навколишнє середовище.

4. Київська ГЕС

Потужність – 408, 4 МВт

Де знаходиться – м. Вишгород

Київська ГЕС – це потужна гідроелектростанція, яка виробляє енергію для величезної кількості населення і підприємств. Розташована усього за кілька кілометрів від столиці, вона є першою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій.

До складу споруд Київського гідровузла входять: окремі будівлі, бетонна водозливна гребля та 20 водозливів, судноплавний шлюз, ВРП на 110 кВ, земляні греблі та дамби, комплекс споруд ГАЕС з верховою водоймою.

Під час будівництва Київської ГЕС уперше було використано низьконапірні горизонтальні капсульні гідроагрегати. Це дозволило спроєктувати споруду в поєднанні з водоскидом, і в такий спосіб відмовитися від будівництва окремої водозливної греблі.

5. Середньодніпровська ГЕС

Потужність – 352 МВт

Де знаходиться – м. Кам’янське

Будівництво ГЕС розпочалось в 1956 році, а на повну потужність ГЕС введена в 1964 році. Будівництвом цієї ГЕС вирішилася комплексна задача використання гідроенергетичних ресурсів ділянки Дніпра між Кременчуцькою ГЕС і Дніпровською ГЕС у м.Запоріжжя. Створено глибоководний шлях для плавання крупнотоннажних суден, що має особливо важливе значення для Дніпровських гірничо збагачувальних і металургійних комбінатів.

Робота цієї гідроелектростанції необхідна для країни, оскільки тут виробляється близько 1300 млн кВт на рік. ГЕС оснащена 8 гідроагрегатами по 44000 кВт кожний, об’єднаних у чотири енергоблоки через чотири головні підвищувальні трансформатори потужністю 125 МВА кожний. Гребля ГЕС, довжиною 35 метрів, є однією з найбільших у світі й вона ж утворює одне з шести найбільших вітчизняних водосховищ.

6. Каховська ГЕС

Потужність – 351 МВт

Де знаходиться – Херсонська область

Каховська ГЕС входить до нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Утворює на річці найбільше за обсягом води Каховське водосховище. До складу Каховського гідровузла входять: будинок ГЕС, водозливна і земляна греблі, судноплавні споруди, закритий розподільчий пристрій 154 кВ. Через гідротехнічні споруди ГЕС побудовані залізничний та автомобільний переїзди.

Метою будівництва Каховського гідровузла було забезпечення стійких врожаїв сільськогосподарських культур на півдні України, подальший розвиток високопродуктивного тваринництва, а також підвищення виробництва гідроелектростанції для сільського господарства і промисловості.

Впровадження Каховської ГЕС покращило баланс потужності об’єднаної енергосистеми України та підвищило надійність її роботи.

Технології

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Опубліковано

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум нереальний — вони просто витрачають час і ресурси. Та тепер роботи «ЗМІЙ» очищують українську землю від мін і беруть участь у спецопераціях на фронті.

Співзасновник компанії — український айтівець Борис Дрожак — повернувся додому з-за кордону, аби його розробки змінювали правила гри на полі бою.Як побудувати технологічну компанію, що змінює підхід до розмінування, читайте в ШоТам.

Борис Дрожак

 співзасновник компанії Rovertech, один з розробників «КНРО ЗМІЙ», ІТ-фахівець, автор патентів у сфері штучного інтелекту

Я був на піку своєї кар’єри

Я працюю DevOps-інженером у великій міжнародній американській компанії DataRobot, яка займається автоматизацією створення моделей штучного інтелекту. До цього співпрацював з такими гігантами, як Cisco, SoftServe та OpenDNS, створюючи для них ІТ-програми. У своїй сфері я став доволі впізнаваним: виступав на конференціях, ділився знаннями та піонерив новий напрямок — Engineering productivity. Зрештою, виріс до рівня архітектора.  

На момент повномасштабного вторгнення я жив в Ірландії. Мій робочий контракт дозволяв працювати лише за кордоном, утім, за рік компанія зробила виняток і надала дозвіл на переведення в Україну.

У Львові залишався наш дім і ресторан, який ми оперативно переорієнтували на допомогу фронту, — люди приносили продукти, а ми готували їжу для військових. Також донатили на армію, шукали автомобілі для транспортування гуманітарної допомоги. Згодом я почав працювати з інженерами — багато хто розробляв важливі технологічні рішення, і я залучав відвідувачів ресторану до фінансування цих проєктів. 

Паралельно займався інформаційною безпекою. Я звертався до Snapchat, щоб вимкнути геолокацію в Україні, але залишити її активною в росії, і мені це вдалося реалізувати. 

Борис Дрожак. Фото надав Борис

Партнерів знайшов у тіктоці

Історія нашої військової компанії почалася з одного коментаря в тіктоці. Хтось із підписників написав, що є хлопці, яким потрібна допомога. Тоді я поділився їхнім дописом, і він зібрав велику кількість переглядів та відгуків. Так я дізнався про ветерана Василя, який воював з 2014 року та створював робота для побратима з фронту, і власника СТО Богдана Змия, який виявився неймовірним інженером.

Розробка самого розміновувача почалася з простого малюнка бійця з позивним Борода. Одного дня він намалював на аркуші квадрат з колесами й надіслав Василю, щоб той подумав, що можна з цього зробити. Борода хотів мати робота, який коситиме траву, щоб військові не ризикували життям під час розмінування, тож Василь і Богдан підхопили ідею та почали працювати над першим прототипом. Ця історія почалася з бажання одного військового врятувати своє життя, а сьогодні наші розробки допомагають берегти бійців з інших підрозділів ЗСУ.

Команда Rovertech: Борис Дрожак, Василь Кореневський і Богдан Змий. Фото надав Борис Дрожак

Ми створили компанію, яка розробляє роботизовані наземні дрони 

Наша компанія залишається незалежною — без американських чи європейських інвестицій. Це дозволяє нам самостійно ухвалювати рішення та не переживати, що ми багато вкладаємо в підтримку донатами чи можемо мати збитковий бізнес.

І головне  — усе, що ми створюємо, зроблене українськими спеціалістами.

Першим нашим прототипом стала невелика косарка для розмінування на дистанційному управлінні, яку ми назвали v0. За собівартістю матеріалів вона коштувала близько 250 тисяч гривень і могла очищати до 50 соток на день. 

Далі одним з найважливіших досягнень стало те, що ми змогли зробити справжній робот для розмінування — комплекс наземного роботизованого очищення. Він значно легший, ніж аналогічні зразки, які зазвичай важать 16–20 тонн. Це кардинально змінює економіку розмінування: завдяки меншій вазі можна виготовити більше машин, а значить швидше очищати території. Ми створили модель вагою всього в одну тонну, але з такою ж ефективністю, як і в більших приладів. 

Спочатку ми називали її по-різному — було кілька ідей, навіть думали над варіантом «Шлях». Але зрештою вирішили найменувати «ЗМІЙ» на честь Богдана Змия, який довів, що машина може витримати чотири танкові міни. 

Зараз працюємо над ще одним важливим проєктом — навігацією на базі штучного інтелекту. GPS на полі бою майже не працює, тому нам потрібно створити альтернативну систему, яка дозволить наземним дронам виконувати бойові задачі. Ми розробляємо систему навігації без GPS, які допоможуть машинам працювати в умовах глушіння сигналів. 

«ЗМІЙ» косить високу рослинність. Фото надав Борис Дрожак

«Ти перший, хто це зробив»

Коли ми тестували робот на протипіхотних мінах, то взагалі не переживали. Але якось під час випробувань розмінування танкових мін біля Миколаєва одна з наших машин ледь не перекинулась, а вал застряг у землі після падіння. 

Ми зрозуміли, що конструкцію треба покращувати, щоб робот ніколи не могло перевернути, тож почали думати над новими ідеями. Дорогою додому просто взяли з собою в машину міну без тротилу та почали крутити її, аналізувати й шукати рішення. Саме так придумали ще один компонент і новий елемент в розмінуванні — це також стало нашим патентом трохи пізніше.

Річ у тому, що ми створили перший у своєму класі розмінувальний робот і першими в Україні сертифікували машину ланцюгового типу за стандартами НАТО. Нам довелося зібрати величезний пакет документів для комісії, щоб отримати дозвіл на введення її в експлуатацію в ЗСУ. 

Окремо треба було пройти військові випробування й задокументувати їх. Зокрема, за технічними умовами наша машина мала витримати підрив на одній протитанковій міні.

Пам’ятаю момент, коли ми вперше успішно протестували так «ЗМІЯ». Я сидів на конференції, розповідав про розмінування та використання штучного інтелекту в цьому процесі, і тут мені дзвонить Богдан: «Вийшло!». Я взяв мікрофон і сказав: «Щойно мені подзвонили й повідомили, що тепер ми можемо розміновувати протитанкові міни».

Нам всі довкола казали, що це нереально, що ми просто витрачаємо час і ресурси. Але одного разу Богдану Змию наснилося, що робот витримає чотири вибухи поспіль. Це звучало нереально, але ми вирішили ризикнути й інвестувати ще більше коштів у випробування. І він справді витримав вибухи! Ми не могли повірити своїм очам і натхненно чекали, що скажуть на такі результати наші друзі-сапери.

Змінили підхід до розмінування

Розмінування великими машинами має свої проблеми. Вони можуть копати більш ніж на 30 см у глибину, але це руйнує структуру ґрунту: змішуються глина й чорнозем, піднімається пил, що шкодить екосистемі. Саперам теж складно працювати в таких умовах, та й використання пального в цих машинах просто колосальне.

Ми пішли іншим шляхом. Наш розміновувач працює на 15 см. Він не копає, а спрацьовує ударно, провокуючи детонацію. У традиційних великих машинах міни просто розбиваються, а ми робимо так, щоб тротил вибухав на місці, а не розлітався.

Борис Дрожак демонструє роботу «ЗМІЯ» історику Тімоті Снайдеру, віцепремʼєрці Юлії Свириденко та Міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову. Фото надав Борис

У «ЗМІЯ» з’явився брат

Згодом у нас з’явилася ідея створити логістичний робот — ми зробили тестову модель і передали її 3-й ОШБр на випробування. З того моменту у «ЗМІЯ»-розміновувача з’явився брат «ЗМІЙ логістичний», який дозволяє перевозити поранених і боєприпаси. Наші розробки вже брали участь у деяких спецопераціях на лініях фронту. 

На фото «ЗМІЙ логістичний» евакуйовує причіпною системою «Журавель» робот для розмінування. Фото надав Борис Дрожак

Наш робот намалював 24 картини

Одного разу ми продали картину за мільйон гривень — половину коштів витратили на дрон. Цим дроном намалювали 24 картини, що символізують області України, — замість ланцюгів для розмінування тимчасово поставили на нього швабри. А області, які постраждали від війни, пробили ланцюгами розміновувача. Це не просто мазня — на картинах закарбований рух очищення української землі.

Читайте також: Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин

Одна з них потрапила до Міністерства економіки — потім її передали Женевському центру розмінування. Інші продали: одну за тисячу доларів, іншу за 2 тисячі. Деякі люди просто зберігають їх, бо зараз ціна вже виросла до 10 тисяч.

Окремо ми вдячні данському волонтеру Сьорену Людвігу, який створив франчайзингову платформу для допомоги в розмінуванні України. Зокрема, він залучає своїх громадян донатити й на наш розміновувач. Наразі його збір вже сягнув 176 559,69 данських крон (понад мільйон гривень). 

Сьорен Людвіг керує «КНРО ЗМІЙ». Фото надав Борис Дрожак

«ЗМІЯ» придбала найбільша міжнародна організація з розмінування HALO Trust

Робот може розміновувати 0,7 га за день, з яких частина — бойове розмінування, а частина — гуманітарне. Наразі в середньому день в день використовують біля 20 наших роботів.

Rovertech співпрацює з міжнародними партнерами, які допомагають розміновувати українські території. Наприклад, HALO Trust уже придбали одну з машин і планують закупівлю нових. Вони проводять саперні операції по всьому світу й мають намір використовувати як наших роботів, так і великі машини.

«КНРО ЗМІЙ» та «ЗМІЙ ЛОГІСТИЧНИЙ». Фото надав Борис Дрожак

Ми також є партнерами ООН, яка працює над подоланням глобальної продовольчої кризи та зацікавлена у швидкому розмінуванні українських земель. За нашими підрахунками, якщо активно залучити роботи, Україна може повністю очистити більшість сільськогосподарських полів від мін за 10 років, а після закінчення війни роботи зможуть перекваліфікуватись на агросектор.

Читати далі

Технології

Українські полярники вперше провели синхронне дослідження атмосфери (ВІДЕО)

Опубліковано

Українські метеорологи в Антарктиці уперше за весь час досліджень провели паралельне радіозондування атмосфери зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера», яке вже було за 200 кілометрів від континенту.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Що відомо про дослідження

Радіозонд — це пристрій, який підіймається у повітрі на кульці, яку заповнили гелієм. Увесь свій шлях він вимірює низку параметрів й одразу передає дані на землю. Такі дослідження на висоті до 20 кілометрів дозволяють отримати точніші дані для вивчення процесів в атмосфері та прогнозування погоди.

«Одночасний запуск зондів на “Вернадському” та “Ноосфері”, яка вже була за 200 кілометрів від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари й опади в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків»‚ — написали в НАНЦ.

Читайте також: Український полярник, який воював у ЗСУ, повертається в Антарктику після протезування (ФОТО)

Науковці проводили цей експеримент два дні поспіль та запустили по чотири радіозонди. Зі станції дослідження проводили науковці 30-ї експедиції, а з українського судна — учасники 29-ї експедиції та сезонного загону.

«Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє», — розповіла авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева.

ВПЕРШЕ ВІДБУЛОСЯ ОДНОЧАСНЕ РАДІОЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ З «ВЕРНАДСЬКОГО» ТА «НООСФЕРИ» Наші метеорологи провели унікальний експеримент — паралельно запустили радіозонди зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера». Це відбулося вперше за весь час досліджень українців в Антарктиці 🇦🇶 Нагадуємо, що радіозонд — це спеціальний пристрій, який піднімається в повітрі на заповненій гелієм кульці 🎈. Весь шлях він вимірює низку параметрів (температуру, вологість тощо) й одразу передає дані на землю 🌎 Таке «сканування» на висоті до 20 км дає найточнішу інформацію, щоб вивчати різні процеси в атмосфері та прогнозувати погоду. Адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері. Одночасний запуск зондів на «Вернадському» та «Ноосфері», яка вже була за 200 км від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода 🌫. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари ☁️й опади 🌨в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків. Наші полярники проводили експеримент два дні поспіль, загалом запустивши по 4 радіозонди. З «Вернадського» це робили науковці 30-ї експедиції, а з «Ноосфери» — учасники 29-ї УАЕ та сезонного загону. Авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева зауважила: «Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє». Як відбувався скоординований запуск радіозондів, дивіться у відео.

Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Вівторок, 25 березня 2025 р.

Нагадаємо, що ювілейна антарктична експедиція розпочала роботу на «Вернадському» (ФОТО).

Раніше ми писали, що в Антарктиці здійняли прапор «Азову» та втілили мрію захисниці Маріуполя (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ

Читати далі

Технології

Розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі

Опубліковано

В Україні створили сервіс Hutshub — першу українську платформу для бронювання будинків на природі. Компанія позиціонує себе як локальний конкурент платформ Airbnb та Booking.

Про це повідомили розробники виданню Vector.

Головне про сервіс

Hutshub дозволяє бронювати будиночки серед природи. Зараз платформа перебуває на етапі тестування, але до Hutshub доєдналися вже понад 100 будинків з різних куточків України.

Ідея створення цієї платформи виникала під час пандемії та повномасштабного вторгнення — у часи, коли в українців зростав попит на внутрішній туризм. Тоді розробники Hutshub виявляли проблеми під час пошуку заміського житла як для мандрівників, так і для власників.

СEO компанії Husthub Максим Каркач розповів, що хотів інвестувати в хатинку на природі, та натомість це призвело до того, що він інвестував у цілу екосистему для бронювання будинків.

Читайте також: «Світло, що не згасає»: Усик став обличчям благодійного дропу від ДТЕК та DAMIRLI

В Україні зараз є близько 1500 помешкань, які підпадають під критерії Husthub, із середнім щорічним зростом у 10-15%. У планах компанії об’єднати цей ринок, запустити партнерську екосистему та підтримувати локальні ініціативи у громадах, де розташовані будинки.

Функціонал платформи

Наразі у сервісі працюють такі функції:

  • оплата;
  • фільтри пошуку;
  • чат для комунікації між господарем та гостем;
  • попередня верифікація будиночків;
  • система двостороннього рейтингу;
  • можливість залишати відгуки тощо. 

У компанії додали, що невдовзі на платформі з’явиться фільтр для будинків зі знижкою для військових.

Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.

Фото: Husthub для видання Vector

Читати далі