Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Cannes Lions 2019 в Україні: що покажуть та чому варто піти

Опубліковано

В шести містах України вже завтра, сьомого грудня, покажуть найкращі роботи з міжнародного фестивалю Cannes Lions. Покази проходитимуть в мережі Multiplex впродовж двох днів в Києві, та лише один день у Львові, Луцьку, Дніпрі, Харкові та Одесі. 

Третього грудня пройшов допрем’єрний показ, який відвідали в основному представники креативних професій. Чому вони туди пішли, що бачили та як надихнулися? Розповідаємо історії глядачів, а також показуємо ТОП-5 найкрутіших відео за версією офіційного представника фестивалю Cannes Lions в Україні Костянтина Кузнєцова. За підтримки представництва Cannes Lions в Україні говоримо про те, чому варто побачити шедевральну рекламу.

Юлія Листопадська

SEO-editor в НВ

Я вийшла після показу з великим бажанням допомагати людям. Побачила жінку, якій, як мені здалося, потрібна допомога. Я підійшла, запитала, і виявилося, що у неї якраз не вистачає кілька гривень на проїзд. Прямо ось так мене показ зарядив на хороші соціальні вчинки.

Показ мені сподобався навіть більше, ніж я очікувала. Класно і надихаюче. Я не дуже люблю рекламу, яку показують по телевізору. Вона розрахована на те, щоб людина пішла та купила. А на показі були цілі твори мистецтва.

Завдяки перегляду надихнулася на фотозйомку з неоновим світлом. Бо коли бачиш, як все це красиво, хочеться створити щось своє. 

<em>Аня Воробйова” width=”250″/>

Аня Воробйова

Менеджер з нативної реклами в #ШоТам

В рекламі акцентують увагу на гострих соціальних проблемах, таких як булінг. Наприклад, в одному з роликів дівчина на укулеле заспівала пісню зі слів, що хейтери їй писали. Також було багато реклами за участі дітей. Це синергія беззахисності та гострих тем.

Пішла на допрем’єрний показ, бо працюю з рекламою та креативною індустрією. Вийшла натхненною і вмотивованою, придумала як розвивати свої проєкти далі, і робити їх орієнтованими на соціальну тематику.

Наприклад, зробити декілька роликів або спецпроєкт про людей з обмеженими можливостями, який би підняв цю гостру соціальну тему в Україні.

 <em>Костянтин Кузнєцов” width=”250″/>

Костянтин Кузнєцов

Офіційний представник Cannes Lions в Україні 

“Навіщо ходити на фільми, якщо є така реклама?”, – сказала дитина, яка прийшла з мамою на допрем’єрний показ.

Перегляд шедеврів дасть розуміння того, куди прямує світ в креативних комунікаціях. Як він розвивається в цьому напрямку. Дасть порцію натхнення та гарного настрою. Як комунікують бренди або організації з мешканцями і споживачами різних країн світу. Це те, що одразу буде видно.

Можливо, ви подумаєте: “А чому в нас не так”?

Роботи будуть різні: трилери, жахи, кінематографічні шедеври, музикальні, про фінансові послуги, рітейл, спортивні компанії, багато відео з зірками. Всі ролики виховують людяність. Вони позитивні, про емоції. Про те, що треба кохати, чекати, дарувати. 

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня

ТОП-5 крутих на надихаючих роликів від Костянстина Кузнєцова:

1. Hennessy X O – The Seven Worlds 

81-річний Рідлі Скотт зняв для Hennessy Х.О. фільм, який складається з семи сюрреалістичних світів. Вони ілюструють сім нот в ароматі напою, а сам відеоряд балансує між реальністю та міфом. Над комп’ютерною графікою працювала компанія Moving Picture Company, яка разом з Рідлі Скоттом створювала ефекти для таких фільмів, як «Чужий», «Марсіанин» і «Той, хто біжить по лезу».

2. Apple – Share Your Gifts (World)

Apple представила короткометражний анімаційний фільм, що нагадує роботи анімаційної студії Pixar. Святкова реклама розповідає про кучеряву героїню Софію, яка створює круті проєкти, роздруковує їх і ховає до скриньки, бо сумнівається в собі. Одного разу всі листки зі скриньки розносить вітер по всьому місту і люди нарешті бачать роботи Софії. Вона вибігає на вулицю і бачить, що всі у захваті. На фоні грає пісня Біллі Ейліша і закликає: «Не ховайся».

3. Tom Clancy’s Jack Ryan – Great Shows Stay With You | Prime Video

Amazon представив 4 серії 60-секундних роликів, в яких розповідаються історії людей, що заглиблюються в характери своїх персонажів і переймають їх риси. Наприклад, як молодий тато починає дивитися серіал про агента ЦРУ «Джек Райан» і намагається стати схожим на головного героя шоу. Для цього він починає займатися спортом, працювати з інструментами та набуває маскулінних рис.

4. The Truth Is Worth It: Fearlessness | The New York Times

«Правда того варта» від NYT розказує та показує драматичні історії журналістських розслідувань. В роликах відтворили суворі і небезпечні для життя аспекти журналістської діяльності. Наприклад, коли журналісти розкопували історії про дітей-мігрантів, розлучених зі своїми сім’ями на кордонах США або про те, як Ісламська держава могла залишатись так довго при владі в Іраку. Ролики The New York Times взяли багато міжнародних нагород. 

5. John Lewis | Bohemian Rhapsody

Реклама у стилі Queen розповідає про групу школярів, які збираються разом, аби створити найкращий шкільний спектакль. Це відтворення культового хіта «Богемська рапсодія» з гігантською срібною ракетою. Костюми створені вручну, а для створення голосу використали дуже простий голосовий додаток. Це означає ідею, що діти можуть використовувати доступні технології для досягнення вражаючих результатів.

Де дивитися шедеври: 

Квитки можна придбати на офіційному сайті Multiplex. Покази відбудуться за наступним графіком:

7 грудня-Львів (Spartak), Київ (Lavina, Проспект), Луцьк (Промінь)

8 грудня-Харків (Дафі), Одеса (Gagarinn Plaza), Київ (Skymall)

9 грудня-Дніпро (Дафі)

Суспільство

«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Опубліковано

Сплющені дивакуваті пляшки, дзеркала-портрети, вітражні панно та інші предмети декору — все це виготовляє з врятованого скла майстерня Rere:Sklo, що у Львові. Ми поспілкувалися з її засновницею, художником-скляром Роксоланою Худобою. Дівчина 8 років працює зі склом і за цей час заснувала власний бренд скляних прикрас Haluzka, відкрила магазинчик виробів «Щось цікаве» та об’єднала під одним дахом покинутого заводу таких же творчих людей.

Зараз виробництво Rere:Sklo знаходиться в колишній кераміко-скульптурній фабриці. Це завод на 100 метрів квадратних, який давно не працює. В ньому знаходиться склад, майстерня, холодний та гарячий цех. Простір ділять між собою інші майстри: флористи, кравці, скульптори.

Роксолана Худоба

Роксолана Худоба

Художник-скляр, яка створює предмети декору, посуд та прикраси з вторинного скла. Заснувала майстерню апсайклингу скляної тари Rere:Sklo, магазин скляних виробів «Щось цікаве» та бренд прикрас Haluzka.


Випікає скло в муфельній печі

У 2012 році я закінчила Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «Художнє скло». Вже тоді розуміла, що хочу працювати за спеціальністю, адже це класний розвиток, хоча і складний через затратне виробництво. Потрібна купа інструментів та головне — муфельна піч, в який запікається скло. Це для скляра взагалі «вау».

Зараз у нас в майстерні три печі, але хочеться ще більше. В найбільшій пічці уміщується тільки десять пляшок і це дуже мало. Робимо один підпал в день через те, що піч швидко набирає температуру 800°С, а потім дуже повільно остигає. І можна відкрити її тільки на другий день.

Перед тим, як спікни плящки в муфельній печі, з них знімають етикетку, миють та дезинфікують.


Після вечірок пляшки не викидють

Коли з’явилася піч, постало питання: який дешевий матеріал може валятися під ногами, з яким цікаво було б експериментувати. Найпростіше — поставити пляшку в піч і спекти. Так з’явилися наші сплющені пляшки, з яких усі сміються та дивуються, не розуміючи справжні вони чи ні. Ми також жартуємо, що це класний подарунок чоловіку, щоб кинути пити.

Переробка завжди з нами була. Колись ми співпрацювати з торгівельною маркою соки Galicia і збирали їм на переробку скляну тару, бо думали, що вони з ними щось роблять. Коли назбирали кілька ящиків, виявилося, що компанія не займається переробкою і їм простіше купити нову тару.

Так виглядають пляшки після запікання


В 2019 році тема зі сміттям була актуальна у Львові. Тому ми взялися за скло, бо треба було з цим щось робити. Збирали самі біля смітників дуже багато тари.

Друзі та знайомі вже знали, що після вечірок пляшки не варто викидати. Особливо рідкісні: блакитні, синенькі яскравої форми. І це все поступово переродилося в майстерню. З’явилося більше печей і більше можливостей. Почали придумувати з порізкою пляшок і робити банки, вази, склянки.

Наша майстерня знаходиться біля великих смітників. Це класний район. Коли йдемо повз смітник і бачимо цілий ящик пляшок стоїть — забираємо. Ніколи не соромимося.

Збирають тару по ресторанах

Налагодили співпрацювати з кав’ярнями і барами у Львові, які збирають нам тару. Раз на місяць ходимо по кафе та ресторанам в центрі міста і забираємо пляшки.

Також нам відправляють свої пляшки заклади харчування і ми з них робимо брендовані вироби. Приміром в них це була пляшка з-під вина, а ми її переробили в склянку для води з логотипом закладу.
Почали як пробний варіант співпрацю з мережею «Сільпо». Тепер в одному з магазинів можна придбати наші вироби. Це спільний проєкт «Лавки традицій» та Made in Ukraine. Також в Києві співпрацюємо з магазином «Всі свої», там представлений великий вибір продукції Rere:Sklo.

Врятовані пляшки


Люди самі привозять на переробку

Люди з інших міст, які знають, що ми переробляємо пляшки, пишуть в Інстаграм, що хотіли б відправити «Новою поштою» тару. Помиті п’ять чи десять але відправляють.

Одного разу до нас приїхала літня пара. Вони прибирали в підвалі, проводили ревізію. Знайшли нас в інтернеті та привезли кілька ящиків пляшок.

Люди телефонують і запитують, які саме нам потрібні пляшки. Бо ми переважно з вина використовуємо. З пива можна також приносити до нас на переробку. Робимо знижку на вироби, коли містяни приносить свою тару і ми з нею можемо щось зробити.

Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття


Найцінніші пляшки — півторалітрові з-під вина

Є популярні дизайни виробів, які ми вже створили, тому знаємо, з яких пляшок найкраще виходить. Пивні пляшки також спікаємо і ріжемо нихромовою ниткою, яка нагрівається.

Найчастіше використовуємо пляшки з-під вина 0,75 літра. А якщо це півтора літрові пляшки, то взагалі удача. Бо з них можна зробити класні великі банки.

Часто розповідаємо, що сині пляшки рідкісні та мають гарний колір після обробки. Нещодавно нам люди передали 20 штук саме таких. Вони знали, що ми хочемо синє скло і свідомо збирали, не викидали.

Були клієнти, які святкували весілля і попросили кафе не викидати пляшки. Наступного дня зателефонували нам і самі привезли тару. Круто, що збираємо таку комуну. Загалом це львів’яни, але багато хто зараз хоче приєднатися до акції. Люди з інших міст передають конкретно свої пляшки, щоб ми їх або спікли, або порізали.

«Навіщо платити за сміття?»

Ми зацікавлені не просто продати річ, а показати, як ми її створюємо та в чому цінність. Адже щодо сплющених пляшок багато різних думок у людей виникає. Найперша: «Це ж сміття! Чому я маю платити за пляшку 200 чи 150 гривень, якщо ви взяли це зі смітника?»

Тому потрібно все показувати і пояснювати. Чому в мас-маркеті чашка, приміром, коштує 80 гривень, а в нас 300. Що є майстерня, працівники, податки та інші витрати на матеріали. Найпростіше — показати виробництво. Коли вони приходять і бачать весь процес, тоді вже немає таких питань. Тоді люди розумітимуть що процес переробки довший і складніший, ніж у масового виробника, та вимагає фінансових вкладень.

Про дзеркала-квіти та дзеркала-портрети

Часто потрібно прислухатися до своїх замовників. Найперше дзеркало замовила дівчина, яка хотіла ручне дзеркальце, щоб тримати його в руках і підфарбовуватися. Зробити зі скла таке було важкувато, тому що ручка вийшла б дуже делікатна. Я не була впевнена, як довго така річ прослугує. Тут у мене народилася ідея — зробити дзеркало не ручне, а підвісне. З того почалися квіти-дзеркала.


З дзеркалами-портретами вийшла така історія. В магазині «Щось цікаве» я часто просила працівників потримати дзеркало для фото. Вони зазвичай тримали їх так, що закривали своє обличчя. Коли я робила один з кадрів, подумала: «О, так можна зробити образ людини, а не квітку».

Тут же побігла в майстерню, не знайшла паперу, тому прямо на столі намалювала образ дівчини. Вирізала скло ті поставила в піч, щоб одразу побачити результат. Так з’явився перший портрет. Наступні я придумувала з уяви. Вигадувала, яке буде волосся, одяг. Далі вже люди замовляли індивідуальні образи на подарунок.

Випікають портрети з американського скла

Основу дзеркал я випікаю з американського скла. Чому саме з нього? Через великий спектр кольорів: прозорі, матові і т.д. З нього я виготовляю дзеркала, картини, галузки, вітражі — практично все кольорове. У кожного виду скла свій коефіцієнт розширення, тому не всі види можна поєднати між собою, інакше робота потріскається.

Натомість серія американського скла між собою поєднується в один пласт і можна накладати візерунки чи деталі шар за шаром аж до чотирьох. Я спікаю основу або силуету людини так, що залишаю отвір для самого «обличчя», тобто дзеркала. А потім додаю його іншою вітражною технікою.

Американське скло дороге. З кожним шматочком потрібно бути обережним. Є гуртівня скла у Львові, яка спеціально возить його з Америки та інших країн.


Що стоїть за естетикою

Хочу розвіяти стереотипи щодо творчості в майстерні. До нас багато хто хоче на роботу у «Щось цікаве», бо це творча та класна атмосфера. Так, але за цим стоять монотонні, однотипні процеси: пакування замовлень, обговорення з клієнтами. Я вже мовчу про порізи, які виникають досить часто під час шліфування дзеркал.

Головний інструмент в роботі — склоріз. Користуюся шліфувальною машинкою для вітражів. Коли складаю панно, кожний шматочок обшліфовую, а потім обгортаю мідною фолією і тоді це все спаюю припоєм. Потім все мию та затираю.

Є точильний станок, щоб робити кришки чи деталі до скла.

Колись в мене була майстерня з переобладнаної квартири неподалік від центру. Там були класні старовинні вікна, тиха вуличка. Тут же ми як на заводі – шум, спека, з печей йде пилюка, тому що вони посипаються каоліном (біла глина). Я іронізую, що в кожного свої гарненькі майстерні, оздоблені чимось надихаючим. А в нас — купа скла під ногами та під руками. Ти його вже навіть не помічаєш.



Читати далі

Суспільство

Не мер і не депутат: як звичайний екскурсовод змусив ціле місто сортувати сміття (ВІДЕО)

Опубліковано

Завдяки Олександрові Мірошниченку в Глухові на Сумщині сортують абсолютно усі підприємства. А на виручені кошти реставрують закинуту історичну пам’ятку. 

Організував усе не мер і не депутат, а місцевий екскурсовод! 

Олександр Мірошниченко взявся опікуватись історичним будинком Міклашевських.

Читайте також: Сміття, що рятує: як краєзнавець з Сумщини відновлює пам’ятку ХІХ сторіччя

“Прибирали територію якось, назбирали купу пластику і отримали хороші гроші!” – каже Олександр Мірошниченко.

Тож Олександр обійшов буквально усі кафе, аптеки та пошти міста.

 “І усі погодилися сортувати, уявіть! Тільки з умовою, що ми будемо вчасно забирати”, – говорить Олександр Мірошниченко.

Сортувальну базу влаштували просто у дворі будинку Міклашевських. Пластик, скло та папір здають на заводи-переробники. А на отримані кошти лаштують пам’ятці дах та фарбують вікна.

Читайте також: “Україна без сміття” відкриє сортувальну станцію з городом і безвідходним магазином

Сортує тепер увесь Глухів, не тільки підприємці, а й ОСББ та школи.

 “Нам хлопці з шаурми щодня приносять з десяток пляшок з-під олії”, – каже Олександр Мірошниченко.

А громади на Сумщині та Чернігівщині просять навчити сортувати!

Читати далі

Суспільство

На кіноекрани виходить драма про війну на Донбасі

Опубліковано

На кіноекрани з 3 грудня 2020 року вийшла військова драма «Мати Апостолів», заснована на реальних подіях.  Про це повідомляє інформагентство «Вчасно».

Трагедія війни через історію матері

Зазначається, що фільм «Мати Апостолів» — унікальний за своєю сценарною формою та дуже сильний емоційно. Знятий він за реальними подіями, які відбувалися на сході України в 2014 році, і де продовжуються бойові дії. 

Трагізм війни показано через історію однієї людини — матері. Перед очима глядача постає повна картина трагедії, яку несе війна. Процвітаючий раніше край, перетворився на руїни не тільки міст і сіл, а що значно гірше — на руїни тіла і душі. І це все пронизує пекучим болем і жалісним співом безмірної любові матері, яка у цьому пеклі війни біжить на порятунок свого сина.

Читайте також: Українська спортивна драма претендує одразу на чотири нагороди кінофестивалю в США

Кожна війна — це смерть синів і страждання матерів. У фільмі немає політики, тільки пронизуючий біль війни.

Який сюжет?

За сюжетом фільму, Софія дізнається, що літак її сина збили терористи на Донбасі. Тоді жінка не вагаючись вирушає на його пошуки. Але ніхто і ніде не знає де її син, чи вижив він, чи може в полон попав.

Читайте також: Дві українські стрічки про війну покажуть на престижному фестивалі в Австралії

 Заради його спасіння жінці доведеться відчайдушно пройти крізь небезпечні випробування, ворожу ненависть і погрози. Вона й не здогадується на що спроможна, як змінить її ця жахлива подорож, яка перетворить її зі звичайної людини на велику Матір, що своїм безмірним материнським серцем і любов’ю здатна рятувати навіть пропащі душі ворогів.

Фото: znaj.ua

Читати далі

Суспільство

Вінниця стала найдоступнішим містом: у чому секрет успіху (ВІДЕО)

Опубліковано

Вінницю постійно називають найдоступнішим містом. Але мало хто знає, що її такою зробили люди з інвалідністю.

 “Ми знаходимося на площі Театральній, і в минулому році тут зробили зупинку зі спеціальним бордюром”, – розповідає Людмила Нецкіна, голова правління ГО “Гармонія”.

Така зупинка потрібна, аби мінімізувати допомогу сторонніх людей при потраплянні в транспорт.

“На цій зупинці я відчуваю повністю свою незалежність та самостійність Бо водієві не треба виходити, відкидати пандус та допомагати мені, – розповідає Людмила.

Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

“ Я отримала травму в 2008 році і майже 5 років я не виходила з дому, бо сподівалася, що зараз я встану і буду ходити. Що повернеться моє звичне життя. Але того не ставалося”, – каже жінка.

Все змінилося, коли Людмила Нецкіна потрапила у табір від ГО Гармонія.

“ Інклюзія стала невід’ємною частиною мого життя, бо я зрозуміла, що завдяки моїй діяльності місто розвиватиметься. Проєкт, яким пишаюсь особисто я – це побудова підйомника до багатоквартирного будинку. Вхід до під’їзду знаходився на триметровій висоті. Хотіли зробити пандус, але він би був як мінімум 36-метровий. Тому було прийнято рішення зробити підйомник”, – розповідає Людмила.

 2019 року Вінниця посіла першість у рейтингу доступності міст “Тостер”.

“Я вважаю, що наш успіх полягає саме у співпраці з органами місцевого самоврядування та іншими громадськими організаціями Багато що залежить від нас усіх, бо ми є рушіями змін, саме ми можемо допомагати і підказувати. Ми є повноцінними членами суспільства і можемо брати відповідальність за свої міста та села”, – вважає Людмила Нецкіна.

Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними

Нагадаємо, третє грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю. Але це зовсім не свято, а день, коли ще раз потрібно наголосити на їхніх правах. Вже кілька років громадські активісти у Доступно.UA поширюють ідею доступності міського простору. Вони хочуть показати, що люди, які пересуваються на інвалідному візку, можуть жити і насолоджуватись життям на повну, гуляти містом, відвідувати різні заходи та заклади як і ті, хто ходить на своїх двох. Все, що для цього потрібно – державна підтримка та добра воля власників закладів. Засновником цієї громадської ініціативи є Дмитро Щебетюк. 10 років тому чоловік опинився на візку через травму хребта. А тепер разом з командою проводить Форум Інклюзивності. 

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.