Книги із щоденниками вбитого росіянами літератора Володимира Вакуленка «Я перетворююсь…» випустили польською, французькою та німецькою мовами.
Про це повідомили в Українському інституті книги.
Хто переклав книгу
- Польською щоденники надрукували у видавництві Fundacji Pogranicze. З української на польську мову переклали Богдан Задура та Марек Задура.
- Французьке видання випустили в Канаді у видавництві Éditions Hashtag. Її переклали Ростислав Нємцев та Феліція Мігалі.
- Німецькою книгу переклала Беатрікс Кірстен. Книгу опублікує видавництво Friedrich Mauke Verlag.
«У щоденнику, який пощастило дістати із землі 24 вересня 2022 року, лише тридцять шість сторінок. Папір вологий, і я ніяк не можу його розпрямити. Нерівний почерк, багато закреслень, червоні й чорні чорнила. Найперше розбираю слова на останній сторінці: “Я вірю в перемогу”. Вони вчувалися в журавлиному “курли” над окупованою землею 21 березня 2022 року. Саме тоді він і зробив останній цей запис», — писала в передмові до книги Вікторія Амеліна, яка й знайшла щоденник письменника на деокупованій Харківщині.
Читайте також: Захисників неба тренуватимуть збивати цілі з новітньою системою: її особливості
Про Володимира Вакуленка
Володимир Вакуленко — український літературний діяч, контрлітератор, письменник, поет та перекладач з Харківщини. Він став лавреатом міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка, Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича, міжнародного конкурсу «Коронація слова» (Спеціальна відзнака в номінації «Пісенна лірика»). Його нагородили відзнакою «Срібний тризуб» до 20-ліття Незалежності України за літературні досягнення.
Володимир зник у селі Капитолівка, що поблизу Ізюма, у березні 2022 року. Батьки письменника понад пів року шукали свого сина. Згодом вони дізналися, що окупанти викрали його. Після звільнення Ізюма в місті виявили місце масового поховання, серед вбитих окупантами українців був і Володимир Вакуленко.
Нагадаємо, що в Україні оголосили переможців конкурсу воєнної літератури, серед яких Пузік та Вишебаба.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Володимира Вакуленка
