Після масштабних обстрілів енергетичного сектору за вказівкою НЕК «Укренерго» були впроваджені стабілізаційні відключення.
У компанії «Yasno» пояснили, що таке черги відключення світла та як вони працюють.
За інформацією «Yasno», черга — це група споживачів, яка споживає певну кількість електроенергії. Загалом таких черг 6. Чим більше дефіцит електроенергії в системі, тим більше черг споживачів вимикають одночасно під час стабілізаційних обмежень.
Що таке кількість черг та які обмеження діють
Інфографіка: «Yasno»
Якщо обмежують лише 1 чергу відключень, то це означає, що світла у споживачів може не бути до 4 годин на добу.
Якщо одночасно обмежують 2 черги відключень – 8 годин на добу.
3 черги відключень – 12 годин на добу.
4 черги відключень – понад 12 годин, а також вимкнення у світло-сірих зонах графіків.
Якщо обмежують 5 або 6 черг одномоментно, то це означає, що почалися екстрені відключення світла і графіки не працюють.
Розподіл на 6 черг відключень використовують здебільшого ДТЕК, Yasno та «Укренерго» у розрахунках лімітів споживання для областей. У інших обленерго черг відключень може бути більше, або менше.
До якої кількості черг застосовують обмеження електроенергії визначає «Укренерго». Далі кожен оператор систем розподілу в обленерго окремо визначає, який графік відключень застосовувати у регіонах та які саме черги відключати.
Нагадаємо, раніше ми роз’яснювали, як безпечно користуватися генератором.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі