Із появою перших весняних тепленьких днів прокидаються кліщі. Вони можуть бути скрізь: у траві, на деревах, у піску на дитячих майданчиках і навіть у вашому будинку, куди взимку їх може принести собака. Кліщі є небезпечними як для тварин, так і для людей, вони кусають непомітно і можуть передавати різноманітні хвороби. Проте є і хороша новина — їх можна від цього захистити, як себе, так і своїх домашніх улюбленців. Репеленти, правильний одяг, щеплення та поради фахівців можуть бути в нагоді.
Видання “Бабель” поспілкувався з інфекціоністкою та педіатринею Оленою Луцькою, а також ветеринаром Іваном Якимчуком і підготував корисний посібник для вас.
Кліщ — тварина всесезонна, взимку вони нікуди не зникають, але найбільш небезпечний час — весна і осінь. Особливо обережними варто бути з квітня по червень і з вересня по жовтень.
Який одяг краще одягати
Краще одягти світлі штани, закрите взуття і заправити штани в шкарпетки. Останній маневр гарантовано позбавить вас шансу завести під час прогулянки романтичні стосунки, але й кліщ навряд чи зможе потрапити під одяг, а на світлому одязі його простіше буде побачити. Так само вдягайте й дітей. І обовʼязково оглядайте себе і їх після прогулянки.
Обов’язково використовуйте репеленти
Деякі активні складові, які в Україні можна використовувати лише з трьох років, у США рекомендують від трьох місяців. Наприклад, DEET, або діетилтолуамід. У нашій країні для дітей частіше дозволяють засоби з ефірними оліями, але вони діють менш ефективно і можуть викликати алергічні реакції. DEET – ефективний репелент.
На упаковці може бути вказано, який відсоток цієї речовини міститься в засобі. Концентрація не означає, що він призначений для дорослих чи дітей, а скільки часу він буде захищати. Тому важливо уважно читати склад. Купувати для дитини репелент від комарів або мошок, вважаючи його “більш безпечним”, не рекомендується – від кліщів захищають лише певні активні складові.
Найперше — зняти його. Процес такий самий, що і з твариною: візьміть пінцет, захопіть кліща близько до шкіри і повільно витягніть його вгору. Навіть якщо вусики залишаться в ранці, не страшно. Для організму ці залишки — просто чужорідне тіло, як скабка. Потім варто обробити ранку антисептиком. І в жодному разі не треба змащувати кліща олією, мазями чи вазеліном. Кліщу бракуватиме повітря, і він може випустити вміст шлунка в ранку.
А як захистити собаку від кліщів?
У географічній зоні, де розташована Україна, кліщі для собак є досить небезпечними, оскільки вони можуть переносити чотири хвороби: бореліоз, бабезіоз, анаплазмоз та ерліхіоз. Бабезіоз спричиняється бактеріями, які вражають еритроцити, що може вимагати складного лікування, включаючи переливання крові.
Анаплазмоз і ерліхіоз також є інфекційними захворюваннями, що вражають відповідно лейкоцити та еритроцити. Тому важливо захищати собаку від цих паразитів. Пам’ятайте, що собака може підхопити кліща протягом усього року, і кліщі легко перезимовують у теплих приміщеннях. Тому обробку від паразитів рекомендується проводити протягом усього року, а також оглядати тварину після кожної прогулянки.
Що робити, якщо знайшли кліща на тварині
Краще зняти кліща самостійно. Це не складно — знадобиться спеціальний інструмент, який продається в зоомагазинах, або звичайний пінцет. Треба захопити кліща якомога ближче до шкіри і потягти вгору. Але з лікарем все одно треба проконсультуватися, щоб не пропустити момент, якщо тварині стане гірше.
Послідкуйте за нею до двох тижнів — якщо тварина стала млявою, температура підвищується, слизові оболонки бліднуть, сеча стає червонуватою, терміново звертайтеся до ветеринара. Якщо протягом пів року пес почав кульгати — теж. Коли тварину кусає кліщ, це варто зафіксувати: точні дані допоможуть швидше встановити діагноз і призначити лікування.
Нагадаємо, українські митці можуть отримати грант від фонду ЮНЕСКО.
Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.
Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.
Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.
Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».
Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.
Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
Коментарі