Суспільство
Сапер-доброволець пережив вибух одразу 84 мін (ВІДЕО)
Рік тому українці зібрали 5 000 000 грн, аби повернути зір саперу Владу Самураю. А сьогодні він рятує зір інших військових, і йому знову потрібна наша підтримка.
Про історію військового розповідає ШоТам.
«Ми за 11 місяців роботи доволі немало зробили, але, на жаль, фінансово виснажилися. І ми на шляху пошуку постійного фінансування: донорів, спонсорів, інвесторів», — Владислав «Самурай» Єщенко, голова БО «Побачимо Перемогу».
Пережив повну втрату зору
У серпні 2022 історія сапера-добровольця Влада відгукнулася мільйонам українців. У свої 24 роки він пережив вибух одразу 84 мін, кому, операції, а найтяжче — повну втрату зору.
Але тільки-но Влад фізично відновився, він одразу вирішив створити благодійну організацію. Відчув, що його досвід і допомога потрібні іншим військовим, які теж зазнали поранень очей.
«У якийсь вечір я набираю [друга] Артема Пахомова й кажу: “Тьом, треба БО [благодійну організацію] робити”. Він: “Можемо”. Я кажу: “Тільки ж досвіду немає” — “Та зробимо!”, — Владислав «Самурай» Єщенко, голова БО «Побачимо Перемогу».
Створив БФ «Побачимо Перемогу»
Так з’явився БФ «Побачимо Перемогу», який допоміг уже 11 захисникам. Шістьом придбав рогівки для пересадки, ще п’ятьом оплатив реабілітаційний табір. З кожним з них Влад особисто тримає зв’язок — підтримує та консультує.
А ще організація Влада почала підтримку кінологічного центру, який виховує собак-поводирів. Весь цей час БО трималася завдяки трьом внескам.
Перший розміром 1,6 млн грн Влад спрямував з грошей, які йому зібрали на реабілітацію. Другий — 15 000 доларів. Передачу цих коштів організував посол України в Японії. А третій — 1000 доларів від благодійного фонду «Після служби». Також надходили невеликі донати, але кошти скінчилися, тому Влад шукає постійне фінансування.
«Я хочу вийти на рівень, коли великий бізнес може якоюсь малою частиною на постійній основі щомісячно чи щорічно донатити в нашу організацію, знаючи, що вони — частина тієї благодійності, спрямованої на допомогу нашим хлопцям вже пораненим», — Владислав «Самурай» Єщенко, голова БО «Побачимо Перемогу».
Читайте також: «Вони бачать моїми очима». Як описати жести, міміку і колір? Історія коментатора театральних вистав
«Навіть якийсь 1% від прибутку, виділяючи на місяць на пожертви фонду від десятка організацій, — це була б непогана сума, завдяки якій ми б могли не тільки врятувати зір тим, кому його ще можна врятувати, але й дати якісну реабілітацію для тих, хто її зараз потребує», — Владислав «Самурай» Єщенко, голова БО «Побачимо Перемогу».
Через війну росії в Україні щодня стає дедалі більше людей, які повністю чи частково втрачають зір. Заради них Влад мріє привезти в Україну найновіші технології з відновлення зору.
«Я молодий, я ще встигну спробувати якусь технологію і знову побачити батька, знову побачити дружину. Але більше сподіваюся на те, що в мене буде достатньо сил допомагати іншим хлопцям», — Владислав «Самурай» Єщенко, голова БО «Побачимо Перемогу».
Закликає розповісти про організацію іншим захисникам
Але для цього банально потрібні гроші. Влад закликає бізнес і донорів відгукнутися. А ще просить розказати про його організацію іншим захисникам, які мають проблеми з зором. Підтримати БФ «Побачимо Перемогу» можна донатом — сторінку ми прикріпили в дописі у відео.
«Можливо, ви знайомі з фразою «Очі бояться, а руки роблять». У мене немає очей, і мені немає чого боятися — мої руки просто роблять. Ми рухаємося вперед у допомозі цим хлопцям», — Владислав «Самурай» Єщенко, голова БО «Побачимо Перемогу».
Нагадаємо, українець на протезі здобув «срібло» Чемпіонату світу «Комбат ICO».
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»