Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Рукавʼянка: етнографиня розповідає, як виглядають найгарніші вишиванки

Опубліковано

Рукав’янка, рукав’єнка, або рукавівка – це жіноча вишита сорочка з довгими, пишно оздобленими рукавами. Вона вважається одним із найкращих різновидів вишиванок, які існують в Україні.

Про одяг розповідає етнографиня Роксолана Шимчук виданню Vogue.

Про рукавівку

Сучасний вигляд цих сорочок робить їх легко інтегрованими в гардероб XXI століття. Головна окраса рукав’янок — рясна вишивка, що майже повністю вкриває пишні рукави.

Виготовлення рукав’янки могло займати роки: спочатку треба було виростити льон, потім наткати з нього полотно і вибілити його. Чим біліше полотно, тим престижнішою вважалася сорочка, адже це свідчило про працелюбність дівчини. Вишивання ж залишалося “на десерт”.

Дівчата з заможних родин, де мали наймитів, могли вишити свою рукав’янку швидше, оскільки мали більше вільного часу. Бідніші дівчата вишивали вночі при свічці, а взимку — коли роботи в полі не було.

Вкладені сенси

Сто років тому, за одягом можна було визначити соціальний статус жінки: чи вона заміжня, вдова, постує чи в жалобі. Про це свідчили прикраси, багатство сорочки, аксесуари та деталі вбрання. Рукавівку носили переважно незаміжні дівчата та молодиці, тоді як старшим жінкам така вишуканість не личила.

За словами Роксоляни Шимчук, рукав’янку вдягали на Великдень, Різдво, Зелені свята, коли йшли до церкви, яка була не лише релігійним, а й соціальним і культурним осередком. Мати гарну сорочку було питанням престижу.

Читати також: Естонія дозволила використати заморожені російські активи для компенсації збитків Україні внаслідок війни

Міфи та звичаї

Існує міф, що дівчата вишивали сорочки на вечорницях, але насправді там оздоблювали лише нескладні речі, як-от рушники. Сорочки ж вишивали на самоті, зберігаючи деталі оздоблення в таємниці для створення wow-ефекту. Сорочка мала бути несподіванкою.

Рукав’янки були характерні для всіх регіонів України, і в них ставали до шлюбу та виходили на великі свята. У деяких регіонах весільну сорочку зберігали до смерті — “В чому під вінець, в тому і в гробець”.

Як отримати свою рукавʼянку

Придбати рукав’янку можна у колекціонерів або замовити сучасний варіант. Вартість залежить від складності вишиття, рясноти, колекційної цінності тощо, розповідає пані Роксоляна.

Ціна може сягати трьох тисяч доларів. Якщо це справді рідкісний та цінний вінтажний екземпляр, слід поводитися з ним обережно, щоб зберегти для нащадків. Для носіння краще замовити сучасну копію старовинної сорочки. Догляд за сучасними виробами простіший, і зазвичай вони супроводжуються відповідними інструкціями.

Нагадаємо, як переселенка в Дніпрі створила центр для 7000 жителів Донеччини.

Фото: Vogue

Суспільство

На Подолі відкриється новий артпростір Splav

Опубліковано

27 червня у Києві  відкриється новий артпростір “Splav”. Він знаходиться на вулиці Нижній Вал, 23 у самому центрі Подолу. 

Про відкриття повідомили засновники простору на сторінці у Facebook.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

В артпросторі “Splav” показуватимуть виставки молодих художників та художниць, а куратори та мейкери створюватимуть та експонуватимуть нові проєкти, ділитимуться ідеями та досвідом.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

Новий простір “Splav”  орієнтуватиметься на

  • створення мультимедійних проєктів;
  • підтримку молодих художників та художниць;
  • горизонтальну співпрацю між митцями та інституцією;
  • колаборацію із самоорганізованими культурними просторами.

Киян запрошують на відкриття простору, яке відбудеться 27 червня о 18:00. Там відбудеться презентація групової виставки “Чому я тут?”. Одна з учасниць виставки — молода художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця.

Нагадаємо, в Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів.

Фото: Splav

Читати далі

Суспільство

Е-посвідчення ветерана прирівняють до паперового: що іще змінять у ветеранській політиці

Опубліковано

Кабінет Міністрів України погодив зміни до законодавства, згідно з якими електронне посвідчення ветерана отримає статус основного документа замість паперового.

Про це йдеться на офіційному сайті.

Зараз статус основного документа має паперове посвідчення. Тобто спершу ветеран має отримати його й лише тоді, за бажанням, згенерувати електронний варіант у «Дії». 

Натомість якщо зміни до закону ухвалять, то отримувати паперове посвідчення буде необов’язково. Це має прискорити надання послуг для ветеранів, зменшити час на перевірку їхнього статусу, а також дозволить інтегрувати посвідчення в інші електронні системи.

Читайте також: В Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів

Які зміни будуть

Зараз пораненим, загиблим (померлим) військовослужбовцям причину інвалідності чи смерті пов’язують з отриманою травмою. Утім чинне законодавство не передбачає причину інвалідності або смерті внаслідок травми, а лише внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання.

Тобто військові не завжди можуть отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни, а члени їхніх сімей у разі загибелі військового – статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Відтак пропонують визнати травму причиною інвалідності або загибелі. Документ має ухвалити Верховна Рада України. 

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: Е-посвідчення

Читати далі

Суспільство

 Якою була будівля Київської міської думи 100 років тому: архівне фото

Опубліковано

З 1878 по 1944 рік на місці сучасного Майдану Незалежності в Києві знаходилася будівля Міської думи. Велична споруда нагадувала розігнуту підкову, а її дах прикрашала статуя архангела Михаїла, покровителя міста.

Архівні фотографії цієї будівлі були опубліковані в Telegram-каналі спільноти “Київ Історичний”. На жаль, будівля не пережила радянську епоху.

“Втрачена архітектурна спадщина Києва: будівля Міської думи на Хрещатику. У 1874-1878 роках на місці нинішнього Майдану Незалежності (по правій стороні) була зведена розкішна будівля з баштою для Міської думи”, – повідомили в спільноті.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Ця двоповерхова будівля нагадувала розігнуту підкову, обернену випуклою стороною до Хрещатика. На першому поверсі знаходилися крамниці, що приносили міській казні 30 тисяч рублів щорічно. На другому поверсі розташовувалися приміщення для міської управи та зала засідань. Третій поверх був невеликою чотирикутною вежею з годинником і шпилем, увінчаним статуєю архангела Михаїла, створеною скульпторкою Євою Куликовською.

Читайте також: Мільйон на простір для ветеранів та інших жителів. Ці громади отримали грант на створення інклюзивних громадських центрів

Крім того, в цій будівлі діяла художня школа Миколи Мурашка і перший в Європі пункт нічних лікарських чергувань.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото
Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: “Київ Історичний”

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

Табір, як у дитинстві, але для дорослих. Як працює перший в Україні кемпінг на деревах

Ви колись пробували спати в повітрі, коли поряд ліс, гори та зоряне небо вночі? А...

Суспільство1 тиждень тому

Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Друг-однодумець, жага до авантюризму та добре бойківське вино — так чотири роки тому почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Щоденні обійми, заробіток і козяче щастя: як невістка зі свекрухою вдвох розвивають маленьку ферму на Черкащині

«У нас є сир, налітайте», — з цього повідомлення в соцмережах минулого року почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Той, хто створив дизайн ЗСУ. Тарас Іщик про творчу карʼєру в армії

Сотні чоловіків ішли добровольцями, не знаючи, яку роботу будуть виконувати в ЗСУ. Сотні бояться потрапити...

РЕКЛАМА: