Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Робили «добрий» хаб усім селом: як на Одещині за гранти створили «простір щасливих людей»

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У селі Кремидівка Доброславської громади, що на Одещині, майже рік тому відкрився «DobroHub: простір щасливих людей». Це стало можливим завдяки перемозі в грантовому конкурсі та неабиякому бажанню жителів створити таке місце. Тут проводять тренінги, майстер-класи, позакласні уроки, а з дітьми працює логопед і тренер з йоги.

ШоТам дізнався в голови громади, як вдалося отримати грант й створити це місце, в в кураторки DobroHub — чому діти тепер обожнюють цей простір.

Людмила Прокопечко

голова Доброславської селищної територіальної громади

Наша громада здобула найбільше грантових перемог в області

Ідея створення хабу виникла давно, адже жителі села потребували такого простору. До того ж, ми розуміли — потрібно, аби молодь залишалася в громаді. На жаль, раніше вони майже не спілкувалися між собою та не відвідували заходів, тому ми почали діяти, зокрема, провели опитування серед жителів. Вони навіть твори писали про те, що хочуть бачити у своєму селі.  

Далі ми почали шукати на всіх платформах молодіжні гранти. Коли знайшли потрібний конкурс, одразу подалися — це була перша заявка саме на створення хабу. Підготовка була серйозна: треба було пройти відбір, підготувати якісну презентацію та захистити її, пояснити, чому саме ми маємо відкрити хаб. І це дало результат — у конкурсі було 10 переможців, і ми стали одними з них. На створення та підтримку роботи хабу нам надали 1 мільйон гривень.

Також Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», громадою-партнеркою якого ми є, допоміг нам з підготовкою потрібних документів, створенням плану розвитку та збором необхідної інформації. Та фахівці Проєкту сприяють не тільки у втіленні ініціатив для молоді. Наприклад, з початком повномасштабної війни завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» в нашу громаду закупили критично необхідні речі: спецтехніку, обладнання для рятувальників, генератори тощо. 

До цієї заявки ми часто подавалися на різні соціальні гранти й перемагали, тому я точно знаю, що все можливо. Я постійно відстежую платформи, де анонсують фінансову підтримку, і не втрачаю можливості подати заявку. На сьогодні Доброславська громада виграла найбільше грантів серед громад Одеської області (а можливо, і по Україні) та залучила найбільше міжнародної допомоги.

У хабі можна зробити собі каву та чай. Фото надала кураторка DobroHub Ірина Матяр

Тепер у громаді вже є три такі хаби в різних селах, кожен з яких існує завдяки грантовим коштам і є по-своєму унікальним. На цьому я спинятися не планую — у нас на меті створити такий простір в усіх селах. Кожен виграний грант і реалізований проєкт дає поштовх до нової роботи й упевненості у своїх силах. Звісно, інколи ми отримуємо й відмови у фінансуванні — це трохи розчаровує, але не критично, адже завжди з’являються нові можливості.

Простір працює завдяки благодійникам

До моменту створення хабу ми відвідували багато різних зустрічей і навчання, до нас приїздили ментори та проводили тренінги. Потім ми долучили молодь — вони самі пропонували, що хочуть бачити в хабі, малювали свої ідеї.

Майже протягом року простір існував за грантові кошти. Ми запрошували різних фахівців для проведення занять, щоб зрозуміти, що більше зацікавить дітей і матиме попит.  

Зараз уже «простір щасливих людей», як ми його називаємо, живе коштом благодійників — партнерів і фондів. Спочатку я дуже переживала, що все тепер ляже на наш бюджет, але помилилася. Багато хто з людей, які приїздять провести тренінги чи майстер-класи, роблять це безкоштовно. Також вчителі села тут часто проводять уроки, а батьки можуть долучатися та вчити своїх умінь. Навіть діти організовують заходи — наприклад, один хлопчик, який дуже любить фотографію, постійно робить фотосесії, а інший — гітарист — навчає всіх охочих.

Майстер-клас у студії для творчості. Фото надала кураторка DobroHub Ірина Матяр

Діти самі вирішують, чим зайнятися. До речі, простір став місцем не лише для дітей — сюди також приходять дорослі, щоб просто відпочити, випити каву чи почитати.

90% успіху залежить від бажання 

Я часто бачу, як голови інших громад опускають руки й кажуть, що щось зробити нереально. Та всі знають, що для нас немає слова «неможливо», особливо в тому, що стосується молоді, адже це майбутнє нашої громади. Тому треба постійно думати над тим, як допомогти їм знайти себе тут. Адже, як не крути, діти зараз набагато кращі за нас — вони розумніші, сміливіші.

У мене завжди питають: «Як вам вдається все реалізовувати?». Шлях до успіху не такий складний. Думаю, 90% залежить від бажання. Людина, яка працює в громаді, має хотіти зробити життя жителів комфортним, якісним і змістовним. Другий секрет — це не боятися мріяти. Усім, хто до мене приходить, я кажу, що немає божевільних ідей і мрій — все реально втілити в життя.

Ірина Матяр

кураторка молодіжного простору DobroHub

До побудови DobroHub приєдналися майже всі жителі

У нашому селі навіть майданчика не було, де діти могли б цікаво проводити час. Хоча тут живуть приблизно 2 500 людей, і серед них — десь 400 осіб до 18 років.

Коли створюєш таке місце, обов’язково треба максимально долучати людей, адже в них часто виникають ідеї, до яких місцева влада може й не дійти. 

Приміщення було доволі старе (воно межує з сільрадою), тож роботи вистачало. До облаштування долучалися всі — і староста села, і вчителі зі школи, і діти з батьками. Кожен робив, що вмів. Сільрада також допомагала й виділяла деякі кошти. Цей процес дуже об’єднав усіх, адже жителі розуміли, що це буде їхнє місце, — навіть логотип вибирали шляхом голосування, адже багато варіантів запропонували.

Простір займає два поверхи та складається з чотирьох окремих кімнат. Спільна кімната найбільша — там проводять покази фільмів, є м’які пуфи, багато настільних ігор. Вчителі тут часто проводять позакласні уроки, щоб зробити навчання цікавішим.

Спільна кімната простору. Фото надала кураторка DobroHub Ірина Матяр

Є окремо комп’ютерний клас із ноутбуками та постійним доступом до інтернету. Кожен охочий може будь-коли завітати сюди, щоб щось завантажити чи зробити уроки. Також є кав’ярня-книгарня, яка, до речі, врятувала книги зі старого приміщення сільської бібліотеки, адже в ньому була дуже висока вологість. Зараз діти можуть прийти до хабу, щоб почитати за горнятком чаю чи взяти книжку улюбленого автора додому. 

У студії для творчої роботи професійні художниці постійно проводять усілякі майстер-класи.  До речі, в просторі є навіть ліфт для мам з колясками та людей з інвалідністю, а для безперебійної роботи вже придбали й генератор.

У просторі все безкоштовно 

Наш хаб став улюбленим місцем у селі для святкування дитячих свят. Добре пам’ятаю, як в нас проводили перший день народження, коли дітки зібралися в цих ковпачках, був аніматор з мильними бульбашками — це був дуже яскравий і милий захід.

Сюди постійно приїздить психолог і проводить тренінги. Також раз на тиждень з дітьми працює логопед — це ми організували за запитом батьків. Окремо проходять заняття з йоги та стретчингу — декілька разів на тиждень приїздить тренер з міста. Часто запрошуємо письменників, а ще раз на тиждень у нас відбувається заняття з ІТ.

Комп’ютерний клас. Фото надала кураторка DobroHub Ірина Матяр

Усі запрошені фахівці залюбки їздять до нас безкоштовно, та ми допомагаємо їм з транспортом. Усе в просторі безплатне, навіть кава-чай, доступ до комп’ютерного класу тощо. Єдине, що зараз платні заняття з йоги — раніше їх оплачували з гранту. 

До нас ходять переважно школярі та студенти, але плануємо залучити й старше покоління, створивши школу активного довголіття. Хочемо зробити на території тренажери, розширити майданчик дитячий, лавки поставити, альтанку — зробити такий собі мініпарк. 

Якщо дитина не прийшла додому зі школи, батьки знають, що вона в хабі

Здається, що таким простором мають опікуватися багато людей, але по суті нас двоє — я та адміністратор. Мені дуже подобається, як DobroHub працює зараз — там постійно багато людей, і вони завжди шукають, що ще цікавого організувати.

Святкування дня нарождення у просторі. Фото надала кураторка DobroHub Ірина Матяр

Найважливіше в хабі те, що він відкритий до людей — можна прийти коли завгодно. Тут максимально по-домашньому, і це видно по тому, як діти зі школи чи садка не йдуть додому, а біжать у наш простір подивитися мультик або просто погратися. Батьки точно знають, якщо дитина не прийшла вчасно додому, то вона в нас. Діти вже вважають хаб своїм — хоч поруч розташована сільська рада, наче серйозна установа, але ніхто не соромиться бавитися там.

З часу відкриття можна сказати, що відвідуваність зросла. Спочатку була невелика обережність у людей, а зараз вже всі сприймають простір як частину села. 

Ми до речі, змінили графік роботи: на початку був чіткий час, у який простір працював, але треба було врахувати й навчання, і роботу хабу на вихідних. Таке місце взагалі не повинне працювати з 8 до 17 — воно повинно бути гнучке. Тепер будь-хто може звернутися до адміністратора з проханням відкрити хаб раніше, продовжити його роботу тощо — це ж не школа, яка має розклад дзвінків. 

Я переконана, що це простір спільнотворення, де всі все роблять разом, як єдина родина.

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі