Діджитал-кампанію луцького кафе суспільного впливу misto.cafe відзначили міжнародною премією у сфері дизайну Red Dot Award 2024.
Логотип, айдентику, дизайн соцмереж і сайт для проєкту соціального підприємництва створила українська компанія ideil. Команда отримала нагороду в категорії Brands & Communication Design (підкатегорія Advertising).
У лого misto.cafe поєдналися і усмішка людей, які приходять в кафе на події, і смачна гаряча страва, яку щойно поставили на стіл, і чашечка ароматної кави. Уся айдентика виросла з форм Луцька — варто тільки прогулятися його вуличками і в тебе ціла купа ідей та натхнення. Із них і згенерували патерни для упаковок, презентацій, соцмереж, комунікації.
Завдяки діджитал-кампанії за 71 день краудфандингу вдалося залучити 100 співзасновників, які зробили свої благодійні внески по 80 000 гривень. Заклад відкрили у Луцьку на початку вересня 2024. Унікальність проєкту у тому, що 80% чистого прибутку кафе конвертуються у гранти для проєктів із розвитку міста. Кафе створили за прикладом ресторану Urban Space 100 в Івано-Франківську, що за 10 років роботи підтримав 163 проєкти на суму понад 7 мільйонів гривень.
«Чому ми подалися на Red Dot? Першочергово хотіли привернути додаткову увагу до проєкту misto.cafe, розповсюдити досвід співпраці активних громадян нашого міста, котрі об’єднались для створення проєкту. Відзнака Red Dot дозволить більше розповісти про Луцьк, про підприємців, про розвиток громадянського суспільства в Україні. І особливо зворушливо, що це перша нагорода в Луцьку», — говорить Вадим Махомед, CEO IT-компанії ideil. та співзасновник misto.cafe.
За весь час існування премії Україна зібрала понад 130 нагород Red Dot. У категорії Brands & Communication Design – більше сотні. Премію в різні роки отримали такі українські компанії: MacPaw, Kultura, Fedoriv Agency, Grape, Taktika Agency, Banda Agency та інші.
Про Red Dot Award
Історія нагороди Red Dot Award почалася у 1955 році. Щорічно експерти оцінюють заявки та відзначають кращих у трьох категоріях — Product Design, Brands & Communication Design, Design Concepts. Команди-переможці отримують Red Dot Label («червону крапку») — знак якості хорошого дизайну. Роботи, відзначені нагородою, виставляють в Музеї дизайну Red Dot в Ессені.
Нагадаємо, що у Львові відкрили «кібер» Сільпо у співпраці з NAVI (ФОТО).
Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка декорування тканини за допомогою штампів, відома на наших землях ще з часів Русі.
Завдяки оригінальним хусткам і шемагам майстер розповідає про культуру рідного регіону, адже більшість штампів відтворюють локальні орнаменти.
Як захопився вибійкарством і передає сенси через хустки, Костянтин розповів ШоТам.
Усе почалося після подарунка на Новий рік
Костянтин працює виконавчим директором благодійної організації. До того, як займатися вибійкарством, чоловік тривалий час оздоблював різноманітними принтами одяг, сумки та взуття. Використовував пензлик та акрилові фарби, аж доки на Новий рік дружина Інна подарувала йому набір штампів — вона працює у сфері збереження культурної спадщини, тому цей подарунок став поєднанням спільних інтересів.
Костянтин Данильченко з власними виробами. Фото з фейсбука майстерні «Будяк Кучерявий»
Костянтин використав свої перші штампи для створення хусток, які подарував друзям на дні народження. Так почалося його захоплення вибійкарством, яке стало улюбленим заняттям для проведення вільного часу. Аби напрацювання не загубилися й про них могли дізнатися інші, чоловік зареєстрував у квітні 2020 року сторінку в соцмережах.
Від початку це не було якоюсь комерційною ідеєю, але хустки людям сподобалися, і вони почали пропонувати кошти. Відразу народилася і назва творчої майстерні — «Будяк Кучерявий»:
«Я підібрав саме таку назву, адже хотів використати якесь питомо українське слово, яке не зустрічається в російській, — тому обрав будяк. До того ж, це така річ, про яку знають всі, але можуть не помічати. Але я вважаю, що красу бачать ті, в кого вона вже є всередині. Ці сенси я й поширюю своєю творчістю через хустки».
Костянтин Данильченко тримає одну з перших власних хусток. Фото з фейсбука майстерні «Будяк Кучерявий»
Кожен виріб не має аналогів
У своїй майстерні Костянтин виготовляє вироби інтуїтивно, керуючись внутрішніми відчуттями. Каже, що спершу створював орнаменти, а потім вже надавав їм сенс:
«А згодом клієнти самі просили завжди додавати цей опис, адже їм було цікаво, якими я їх бачу та які сенси вкладатиму у вироби для них. Я намагаюся робити кожен виріб індивідуальним для кожної людини, тому він не має аналогів. Іноді люди просять зробити хустку на подарунок і діляться інформацією про людину, якій хочуть її презентувати».
Подарунок для 70-річної жінки від її дітей: гострі трикутники символізують непрості випробування в житті, а промінці — увагу, тепло та любов від дітей. Фото з фейсбука майстерні
Спершу майстер працював з дерев’яними штампами, а тепер спільно з проєктом «Баба Єлька» досліджує давні орнаменти Кропивниччини, перемальовує візерунки та видруковує їх з пластику на 3D-принтері.
Дерев’яні штампи з майстерні Оксани Білоус, якими користується Костянтин. Фото з фейсбука майстерні «Будяк Кучерявий»
Костянтин переважно використовує акрилові фарби, адже вони нетоксичні та швидко сохнуть, — тонким шаром наносить фарбу на штамп і робить сильний відтиск. Майстру подобається не лише сам процес, але й те, що так вдається поширювати культурний код і місцеву культуру:
«Організація “Баба Єлька” знайшла на Кропивниччині давній рушник з унікальними візерунками та привезла його у свою майстерню. Добре, якщо люди матимуть бажання його побачити, але ще краще — перенести візерунки на одяг. Це модно й сучасно, а власники такого одягу стають амбасадорами української культури».
Штампи з Гімалаїв та особливий шемаг для Залужного
Костянтин уже створив понад дві сотні хусток. Іноді він дарує шемаги військовим, аби віддячити за службу, а один такий шемаг навіть є у самого Валерія Залужного.
Подружжя Євгена та Марії Воротилів подарувало шемаг Валерію Залужному на знак подяки. Фото з соцмереж Марії Воротило
У 2022 році трапилася історія, яка швидко стала популярною в соцмережах —Валерій Залужний одружував військового з його коханою. Аби віддячити за таку честь, жінка замовила для колишнього головнокомандувача орнаментований шемаг, а Костянтин зробив його як подарунок:
«Згодом Марія розповіла мені, що цей шемаг Валерій Федорович забрав додому, хоча більшість подарунків зберігав у кабінеті. Мені було дуже приємно це почути».
Шемаг від «Будяка Кучерявого». Фото з соцмереж майстерні
А ще хустки від «Будяка Кучерявого» має весь гурт «ДахаБраха», адже Костянтин заздалегідь дізнався, що мав опинитися з ними в одному місці. За кілька днів майстер зміг створити для всіх орнаменти та подарувати вироби перед концертом.
Ще одна українська виконавиця Катя Chilly також отримала хустку, а натомість презентувала Костянтину набір штампів, які привезла з Гімалаїв.
Костянтин Данильченко з учасниками гурту «ДахаБраха», яким подарував свої вироби. Фото з соцмереж майстерні «Будяк Кучерявий»
Ще один спосіб розповідати світові про нашу культуру
Крафтові вироби з вибійками, які створив Костянтин, уже носять у Кропивницькому, а ще в США, Італії, Іспанії та Німеччині:
«Часто в мене замовляють хустки українці з діаспори, адже хочуть щось із України, і щоб воно мало персоналізований компонент. Одна сім’я переселенців з-за кордону замовила в мене хустку, аби віддячити жінці, яка прийняла їх у себе, та поділитися частинкою нашої культури».
У середньому вибійкар виготовляє одну хустку за тиждень. Вартість — від 2,5 до 3,5 тисяч гривень. Половину отриманих коштів майстер передає на потреби ЗСУ, а якщо люди замовляють шемаги для військових, то робить їм знижку.
Зараз у майстра вже є черга на наступні півтора року. Крім створення хусток, Костянтин проводить майстер-класи, і учасники можуть забрати свої вироби з собою.
Пакування виробів з вибійкою.Фото з соцмереж майстерні «Будяк Кучерявий»
«Вибійкарство є для мене іншим виміром життя, коли довкола новини про війну та смерті людей. Своєю творчістю я хочу звернути увагу людей на щось приємне та красиве, яке має допомагати нам відновлюватися та бути стійкішими. А ще мені подобається підсилювати гарні риси людей. Я щоразу чекаю на відгук про роботу, бо це завжди для мене виклик і водночас натхнення».
Київський академічний драматичний театр на Подолі заснував Віталій Малахов у 1987 році та керував ним 34 роки. Відтепер заклад матиме його ім’я.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Про Віталія Малахова
Ім’я Віталія Малахова присвоїли театру 21 листопада у КМДА, аби відзначити його вагомий внесок у культуру України.
«Саме під його керівництвом театр став справжнім явищем не лише у столичному житті, а й в Україні та світі. Віталій Юхимович був водночас вправним менеджером і творчим розбишакою. І саме завдяки цим талантам відбувся ще й як Вчитель. Він перетворив Театр на Подолі на простір, де народжувались і народжуються нові театральні форми та концепції», — зазначила голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.
Як вказує Вікторія Муха, його постановки відрізнялися глибоким психологічним підходом щодо розкриття образів у виставах. Вона додає, що режисер театру ще за життя став корифеєм сучасного українського театру.
Малахов створив десятки вистав та реприз. Він здобув звання Народного артиста України, нагороди та відзнаки. У 2022 році він отримав звання Почесного громадянина міста Києва.
«Дуже важливо, що вихованці Віталія Малахова, молоді й талановиті режисери, продовжують втілювати його ідеї під керівництвом великого Богдана Бенюка. Дух новаторства та повага до класики — оце і є мікс, який залишив нам Віталій Малахов», — додала чиновниця.
Раніше ми писали про те, як ветерани перетворюють досвід у театральне мистецтво.
В Україні випустили перший трейлер фільму «Дім за склом», який зняв режисер Тарас Дронь. Картину вперше представили на Варшавському кінофестивалі.
Про це повідомили в Державній агенції з питань кіно.
Сюжет стрічки
У фільмі розповідають про українську архітекторку Вікторію, у якої зникає донька разом із її хлопцем. Їх звинувачують у торгівлі наркотиками, і це руйнує репутацію головної героїні. Вона намагається не втратити важливий проєкт і починає вести власне розслідування.
Стрічка вийде на екрани кінотеатрів з 20 лютого 2025 року.
Фільм створили за підтримки Державного агентства України з питань кіно, компанії Директорія Кіно та за участі кінокомпаній Highbit Media, Cinelab, Nord Production, Black Photon, Сучасне Українське Кіно і D Facto Motion.
Нагадаємо, що на Роттердамському кінофестивалі покажуть ретроспективу українського режисера.
Коментарі