Кожного Різдва ми повертаємося до перегляду улюблених святкових фільмів під різних настрій. Українські кінодіячі ж щороку створюють нові тематичні стрічки, тісно пов’язані з сучасним контекстом.
#ШОТАМ зібрав добірку з фільмами, серед яких — і мюзикл із сучасними співаками, й ігрове переосмислення старого мультика, і гостра соціальна драма у львівських спальних районах.
Шоу «Мрій», реж. Артем Бабурін, Лірон Добровольска
Святковий мюзикл, за сюжетом якого молоді виконавці стають популярними у соцмережах та отримують пропозицію виступити разом з відомим артистом на великій сцені. Під час своєї подорожі до Києва вони зустрічають безліч зірок та повертають собі й глядачам віру у дива.
Загалом це сучасна версія класичних телевізійних мюзиклів, проте в оновленому контексті та з зірками, знайомими молодому поколінню глядачів: гуртом NAZVA, OTOY, BRYKULETS, Кажанною та багатьма іншими.
«Жив пес Сірко», реж. Василь Байдак
Це мюзикл, що бере за основу українську народну казку про пса Сірка. У 1982 році на «Союзмультфільмі» було створено її анімаційну екранізацію «Жив-був пес». Наразі твір вирішив поставити комік Василь Байдак, щоб повернути в казку український контекст і позбавитися радянських мотивів. Головні ролі виконали Олексій Завгородній (Пес), Катерина Павленко (Дружина), Володимир Дантес (Злодій), Віталій Козловський (Пан Коцький) та Даніела Заюшкіна (Ворожка). Прем’єра мюзиклу — 24 грудня на Megogo.
«Вартові Різдва», реж. Олександр Кірієнко
Святий Миколай, Санта Клаус і давній Дух Зими вступають у суперечку, щоб дізнатися, хто з них є головним покровителем Різдва в Україні. Змагаючись між собою, вони вирішують виконати бажання дівчинки Віри. Та виявляється, що її єдине бажання — щоб Різдва більше не було. Свято зникає не лише з міста, а й зі спогадів людей. Чарівники втрачають свої здібності, тож змушені об’єднатися, аби відвернути катастрофу і повернути дівчинці віру в дива та надію на добро.
«Потяг у 31 грудня», реж. Олег Борщевький
Новорічний рейс мав стати останнім у кар’єрі провідника Миколи Івановича, тож він планував провести його у тихій та спокійній атмосфері. Проте цього разу з Києва до Львова вирушили повністю протилежні одне одному пасажири, які зайняли місця в одному й тому самому вагоні. Провідник намагається розрядити напругу, але ситуація стає дедалі складнішою, коли потяг незаплановано зупиняється.
Фільм започаткував серію святкових колаборацій студії Film.Ua з Укрзалізницею та низкою інших українських брендів. Наразі цей всесвіт вже має своє продовження у фільмі «Потяг до Різдва», що використовує схожу структуру оповіді, але зосереджується на висвітленні різдвяних традицій, комедійних ситуацій навколо них та, звичайно, лаштунків з життя провідників.
«Пригоди S Миколая», реж. Семен Горов
Українська варіація на тему класичного «Поганого Санти», де одну з головних ролей виконав Василь Вірастюк. Хлопчик Артем разом із батьками переїздить з великого міста у невеличке карпатське село. Напередодні свят він зустрічає Святого Миколая, який насправді є злодієм, що хоче пограбувати родину хлопчика. Артем та його друзі проявляють усю свою сміливість та винахідливість, аби вивести лиходія на чисту воду.
«Креденс», реж. Валентин Васянович
Історія, що відбувається у різдвяному Львові, проте зовсім позбавлена святкової радості. Віолончеліст Орест переживає глибоку кризу особистості, зовнішні проблеми лише продовжують накопичуватися. Чому так влаштоване життя? Чи варто йти на компроміс із самим собою заради міфічних благ?
У центрі сюжету — історичний конфлікт місцевих українців Львова та «визволителів» — зазвичай російськомовних ветеранів і їхніх нащадків, які довго почувалися господарями в місті. Прем’єра соціальної драми відбулася у січні 2014 року, що посилює метафору розколу у тогочасному суспільстві.
«Щедрик», реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко
Україно-польська історична драма розповідає історії трьох родин зі Станіслава: українців, поляків та євреїв, що стають жертвами репресій спочатку зі сторони каральних органів СРСР, а згодом — Третього Рейху.
Дітей, які втратили батьків, об’єднує навчання співу та мелодія «Щедрика». Вона стає частиною їхньої національної ідентичності та способом пережити важкі часи.
