2021 рік став переломним для Альони. Замість роботи у медіа жінка возила глину з села, відновлювала сторічну хатину та прибирала занедбану ділянку. І все це заради равликів та своєї мрії. Тепер вона є власницею однієї з найвідоміших в Україні равликових ферм «Епіравлик», яка сприяє розвитку місцевої економіки.
Завдяки фермі у село Нижчі Вовківці, де живуть кілька сотень людей, щосезону приїжджають тисячі туристів. А ще Альона мріє, що в майбутньому зможе пропонувати односельцям роботу на фермі.
Для матеріалу #ШОТАМ разом з Платформою соціальних змін Альона Шибунько розповіла, як маленький молюск, що має 20 тисяч зубів, став туристичним магнітом для цілої громади на Хмельниччині.
Альона Шибунько
підприємиця, власниця равликової ферми «Епіравлик»
Наважилась на власну справу п’ять років тому
Понад 15 років життя я присвятила журналістиці — на першому курсі влаштувалась на місцеве телебачення, адже хотіла бути відомою. З часом я хотіла створити щось своє, аби не залежати від керівництва та самій управляти своїм часом.
У 2020 році у мережі гіпермаркетів проводили конкурс та виділяли гранти на створення чи розвиток власного бізнесу. Ми подали заявку на розвиток виробництва паливних палетів, якими займався чоловік. А ще я подала заявку на створення іншої справи, яка вже кілька років мене захоплювала.
Якось у 2018 році я побачила по телебаченні сюжет про равликів. Вони мене вразили — один равлик має 20 тисяч зубів!
Я тоді ще подумала, навіщо їх вирощують на фермах, якщо їх і так багато у дикій природі. Після детального вивчення я зрозуміла, що це спеціальні равлики, яких вирощують для споживання. Для них не треба багато — ділянка, аби вирощувати для них їжу, огорожа, полив та самі равлики.
Спершу соромилась розповідати про равликів
І от моя заявка потрапила у фінал і ми з чоловіком поїхали до Києва на зйомки програми, де оголошували переможців. Ми виграли цей грант на 500 тисяч гривень і вирішили, що потрібно замість паливних палет присвятити увесь час равликам. Тому продали все обладнання від попередньої справи і почали готуватися до запуску нової. Я відчувала, наче равлики чекали нас давно.
Проте чомусь мені було соромно ділитися зі знайомими, чим саме ми будемо займатися. Вирощування равликів виглядало для мене не дуже серйозно. Спершу ми поїхали на одну з ферм на Франківщині, де нас вчили, як вирощувати равликів. Саме там ми й замовили перших 25 кілограмів малька для нашого поля.
Ферму зробили на місці занедбаної ділянки зі сторічною хатою
Ще десять років тому ми з чоловіком придбали ділянку у невеликому селі на Хмельниччині. Вона була занедбана і просто стояла без діла роками. Ми зрозуміли, що це була просто імпульсивна покупка і навіть хотіли її продати, але не було охочих. Тому ми вирішили саме тут створили равликову ферму.
Тієї осені ми з чоловіком захворіли на COVID-19, але брали тачки, возили сміття і викорчовували кущі, бо навесні там мали уже жити равлики. Чоловік взяв на себе відповідальність за обробку поля. Я ж хотіла щось зробити зі старою сторічною хатою, яка стоїть на нашій ділянці.
У 2021 році поїхали святкувати Великдень до родичів у село. А повернулися з трьома мішками гною та двома мішками глини. Я пам’ятала, як колись працювала бабуся в селі, тому закотила рукави, замісила глину з водою і відновила хатину.
У тому ж році ми й запустили нашу ферму. І цей рік був найскладнішим, адже у нас було лише три теплих місяці, коли ми маємо виростити равлика. Якщо мало води, не догодував чи не встежив за гризунами, які полюбляють равликів, то всі старання будуть зведені нанівець. Ми боялися цього, але все вдалося.
Ми планували лише вирощувати равлики на експорт. Але я почала вести сторінку в інстаграм, де розповідала про нашу ферму. Згодом до нас завітав місцевий блогер зі своїми рідними. Наступного дня у своїх соцмережах він безкоштовно позначив нашу ферму. І на мене масово почали підписуватися люди. Так ми почали проводити екскурсії та організовувати дегустації.
Джерело поживних речовин та продовольчої безпеки
На рік ми вирощуємо приблизно 10 тонн равликів. Щосезону нас відвідує майже 5 тисяч туристів
Фактично кожен наш гість, коли їде додому, то везе з собою як мінімум дві тарілки равликів у соусі, аби пригостити своїх рідних та друзів. Вже й не рахуємо кількість равликів, які регулярно надсилаємо поштою клієнтам чи іншим фермам, які пригощають ними своїх туристів. А ще у Хмельницькому у нас є партнер — супермаркет «Delicate».
У равликовому м’ясі більше білка ніж у курячому яйці. А ще м’ясо равликів багате на залізо та різні макро- і мікроелементи, тому це хороше джерело поживних речовин. В ікрі равлика також багато білка, вона в 10 разів корисніша для людини ніж червона ікра.
Ми за екологічно чисте виробництво, не використовуємо хімії, тому наша справа не шкодить довкіллю. Також ми популяризуємо екологічно чисте сільське господарство. І водночас дбаємо про продовольчу безпеку, адже впевнені в якості наших продуктів з равликів.
Зараз складно визначити, якою в Україні є ситуація з равликовим бізнесом та скільки ферм працюють. Адже багато фермерів просто не витримують складних технологічних процесів у вирощуванні равликів. Часто кажуть, що равликів легко доглядати, але насправді це складніше, ніж будь-яку худобу, птицю чи свиней. Протягом сезону може бути неврожай равликів, їх можуть з’їсти миші чи пацюки, тому часто фермери закидають цю справу.
Наша справа приносить користь громаді
Цьогоріч ми проводимо уже п’ятий сезон на фермі. Часто нас запрошують з лекціями для студентів. Ми як корінні містяни ділимося своїм досвідом і показуємо, що насправді в селі «закопане золото».
Також приймаємо безкоштовно дітей загиблих захисників та пропонуємо знижки для військових. У нас працюють переселенці, дружина загиблого захисника, пенсіонерка.
Ми намагаємось давати роботу людям з нашої громади
Зараз ми живемо у такий час, коли бізнес має бути соціальним, бо фактично усі долучені до війни ― у когось близькі на фронті, хтось приймає переселенців чи працевлаштовує людей з інвалідністю. Ми маємо навчитися жити у такій реальності й підлаштовуватися під ці виклики, інакше навіщо усе це?
Раніше про наше село Нижчі Вовківці ніхто не знав, адже воно знаходиться за 10 кілометрів від міста. Але равликова ферма стала туристичним магнітом. Ми хочемо його відродити, щоб тут хотіла жити молодь, а не лише літні люди. Зараз у середньому наша ферма платить у громаду 10 тисяч гривень на місяць.
Ми популяризуємо село та розвиток підприємництва у селах. У нас є знайомі, що займаються бджільництвом, то ми завжди їм радимо не здавати мед гуртом задешево, а виробляти кінцевий продукт, аби розвиватися.
Також ми з чоловіком створили навчальний курс, де розповідаємо про те як розводити равликів. Говоримо людям правду про цю справу, тому якщо після нашого навчання хтось передумає братися за вирощування равликів, то ми все зробили правильно.
У селі багато яблук, слив, помідорів та інших продуктів. Я б хотіла бути корисною для односельців, аби вони могли здавати домашні продукти на переробку. Так наші гості точно купуватимуть якісні домашні продукти. А ще ми плануємо колись побудувати на фермі переробний цех, де сушитимемо овочі та фрукти.
Купили сучасне професійне обладнання за грант
Навесні цьогоріч я побачила в інтернеті оголошення про навчання у Кам’янці-Подільському від Платформи соціальних змін. Після нього можна було отримати грант на обладнання. Я вагалась, адже саме навесні у нас багато роботи в репродукційній кімнаті, де наші равлики розмножуються і ми збираємо ікру. Але мене дуже підтримав чоловік, а ще наш колектив, та відпустили на це навчання.
Я дізналася багато про маркетинг, бізнес-планування та стратегію. У нас були чудові спікери. Я навіть не очікувала, що у нашому містечку буде освіта такого рівня. Мені дуже сподобалися лекції про роботу бізнесу зі штучним інтелектом.
А далі я подалась на грант, адже завжди хочу розвиватися. Завдяки цій підтримці ми закупили сучасне сертифіковане обладнання для переробки равликів. Я й сама собі заздрю, що зараз маємо таке чудове обладнання як морозилки з нержавіючої сталі, вакууматори чи дегідратори. Раніше у нас були звичайні побутові морозилки, а тепер — професійні. Тому ми збільшити свої потужності та можемо робити набагато більше.
Зараз ми готуємо равликів під різними соусами, пропонуємо ікру та інші смаколики. А ще щодня надсилаємо напівфабрикати з готових равликів поштою клієнтам та ресторанам, з якими співпрацюємо.
Освіта дуже важлива для підприємців. Часом буває так, що на фермі сезон активної роботи й хотілося б вчитися, але просто нема такої можливості.
Створимо на фермі цех, де працюватимуть місцеві
На фермі постійно працюємо ми з чоловіком вдвох, але ще є робітники, які періодично допомагають. Виробництво працює увесь рік і наразі воно знаходиться у Хмельницькому. Та я б дуже хотіла перенести його на ферму, проте для цього потрібно багато коштів і більш спокійна ситуація в країні.
Я залучена до усього, проте вчуся делегувати. От уже за дегустації на фермі відповідає працівниця і я за це зовсім не хвилююся. Проте завжди веду соцмережі та приймаю людей на фермі, проводжу для них екскурсії. Спілкування приносить мені радість, тому я взяла це на себе.
Дуже хочу ще більше масштабувати свій бізнес та розширити нашу локацію. Але страшно вкладати кошти під час війни, бо все може зруйнуватися через російські атаки. Попри все я мрію про великий переробний цех на фермі, на якому працюватимуть люди з села. А ще хочемо придбати нові ділянки, аби облаштувати затишні місця для сімейного відпочинку.
Колись я хотіла бути відомою і тому пішла працювати журналісткою. Але по-справжньому моє життя змінили саме равлики
Я безмежно люблю свою ферму, тому скрізь її популяризую, намагаюся працювати, заробляти та давати роботу іншим. Я знаю, що все вийде, бо хоч равлик і повільний, але він впевнено повзе до своєї цілі.
Матеріал створено в межах спецпроєкту «Історії локальних змін» за підтримки Платформи соціальних змін — середовища розвитку соціального підприємництва через освіту, інвестиції та менторство.
