Равликовий бізнес в умовах війни. Кейс фермерів із Запоріжжя, які відновили роботу в рідному місті

Вікторія та Олексій Сорокіни почали розвивати родинну равликову ферму три роки тому. А за день до повномасштабного вторгнення підприємці відкрили торгову точку в самому центрі Запоріжжя.

Заклад пропрацював менше доби – 24 лютого його довелося зачинити. Утім сьогодні равликовий бізнес знову працює, а скуштувати незвичні бургери приходять переселенці з Маріуполя та Бердянська.

До вирощування равликів прийшли випадково

Равликовий бізнес – це випадковість, яка перетворилася на родинну справу. До того Вікторія та Олексій займалися автоматизацією теплиць. Однак якось отримали незвичайне замовлення з модернізації ферми, на якій вирощували равликів. 

«Коли ми побачили процес вирощування, переробки, то захопилися ідеєю створити подібне підприємство і у себе. Так ми почали свій равликовий бізнес. Кажуть, що він для лінивих, але це зовсім не так», – розповідає Вікторія.

З 60 кг – до 1,5 тонни равликів

Три роки Олексій та Вікторія розвивали справу, їздили на фестивалі, вкладали гроші у розвиток ферми в селі Володимирівське неподалік Запоріжжя. 

Їхнє маточне стадо – так називають поголів’я равликів – спочатку нараховувало 60 кілограмів, згодом зросло до півтори тонни равликів. Родина сама займається усім процесом – вирощуванням равликів, їх переробкою та продажем смаколиків. 

У приміщенні, де зберігається постійна температура та вологість, вирощують равликів. Також мають пасовище, де висаджують рапс для відгодовування. Продавали равликові смаколики на ярмарках, фестивалях та дегустаційних заходах. 

Відкрили заклад, а наступного дня – зачинилися

За день до повномасштабного початку вторгнення Росії фермери відкрили у центрі Запоріжжя торгову точку, аби люди могли скуштувати продукцію з равликів. Але вже наступного дня заклад довелося закрити. 

«Звісно, ми не були готові до такого розвитку подій та вивезли родину до села, щоб підготуватися до найгіршого сценарію. Прожили там тиждень, облаштували сховище, запаслись продуктами. Дякуючи нашим захисникам, найгіршого сценарію не сталося. Через деякий час вирішили знову працювати, бо були перебої з харчами, речами першої необхідності», – розповідає Вікторія.

На її думку, відновлення бізнесу – це не просто прибуток, а й підтримка економіки.

«Якщо ніхто не буде працювати, хто ж тоді буде забезпечувати економіку та наших захисників. Багато наших родичів, знайомих та партнерів у перші дні стали до оборони у лавах Збройних сил України. Ми знали, що є проблеми з оснащенням наших бійців, тому вирішили знову відкрити свою точку, щоб заробляти гроші та допомагати іншим», – додає підприємиця.

Сталося диво – люди почали купувати равликів

Надій на те, що хтось під час війни буде їсти равликів, у підприємців не було. Тому Олексій та Вікторія вирішили, що треба запускатися із «зрозумілими» для всіх продуктами. 

Відтак обдзвонили усіх своїх партнерів-фермерів, замовили сири, «молочку», випічку, спаржу тощо. А ще поклали у морозильну камеру равликів – про всяк випадок. З такою пропозицією відкрили точку для клієнтів.

«І сталося диво! Люди почали приходити та купувати саме равликів, а потім ми додали устриць від наших партнерів, і їх також почали купувати. Це було неймовірно! Завдяки цьому нам довелося знову запустити наше виробництво і вивести на роботу кухарів, які місяць сиділи вдома. Ми вірили, що у нас все вийде. Після того, як почали продавати, у нас зросли доходи і з’явилася можливість підтримувати наших захисників», – каже Вікторія. 

Серед наших клієнтів – переселенці з Бердянська та Маріуполя

Неочікувано для самих підприємців, щодня нових клієнтів лише більшало. Крім того, до міста почали приїжджати нові люди – переселенці, які покинули свої домівки через війну.

«Наші покупці кажуть, що, купуючи устриці та равликів, вони відчувають дім та море. Є одна дівчина з Бердянська, вона часто приходить вечорами, купує порцію равликів і довго сидить біля нашої точки, певно, згадує домівку. Зараз люди не будують далекоглядні плани, живуть одним днем, тож дозволяють собі поласувати смаколиками», – кажуть фермери.

Завдяки равликовому бізнесу Олексія та Вікторії восьмеро людей мають постійну роботу та стабільну заробітну плату, а самі підприємці сплачують податки, підтримуючи економіку та щодня наближаючи перемогу України. А ще допомагають переселенцям, які приїжджають до міста з небезпечних районів. 

Вікторія мріє, що невдовзі Україна повернеться до мирного життя і вони знову братимуть участь у крафтових фермерських фестивалях та популяризуватимуть равликовий продукт.