Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Писанки та крашанки – не одне й те саме? А що за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)

Опубліковано

Можете з легкістю відрізнити писанку від крашанки і точно знаєте, коли прийнято готувати паску? Але ж на цьому українські традиції не закінчуються! Неочікувані речі у великодньому кошику, альтернативна святкова випічка та звичаї, які на перший погляд можуть здаватися дивними. У новому тесті ШоТам розповідає про традиції Великодня в Україні.

У який день українці, як правило, випікали паску?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.

Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.

До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.

Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.

А знаєте, що таке «мазурки»?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).

Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.

Що таке «сливки» та «галунки»?

Правильно! Неправильно!

І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.

Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?

Правильно! Неправильно!

Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.

Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?

Правильно! Неправильно!

Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.

Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.

Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?

Правильно! Неправильно!

Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.

Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.

На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?

Правильно! Неправильно!

Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».

Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?

Правильно! Неправильно!

Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави

І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?

Правильно! Неправильно!

Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.

Писанки й крашанки – не одне й те саме? А що ще за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)
Йой, здається, ви щойно відкрили для себе чимало нового. Дійсно, українці мають чимало традицій на Великдень, і всі вони відрізняються за регіонами. А тому не дивуйтесь, що якісь обряди чи звички здаються на перший погляд дивними чи неочікуваними. Усе це – частина нашої культури. Гарних свят!
Непоганий результат! Ви дали чимало правильних відповідей, утім деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Але й не дивно, адже знати про всі традиції просто неможливо. Сподіваємося, цей тест допоміг вам дізнатися трохи більше про український Великдень, тож не забудьте поділитися ним із друзями. Гарний свят!
Здається, ви нещодавно розписували писанки і робили це не вперше. Чудовий результат! Вас не здивувати неочікуваними речами у великодньому кошику чи давніми українськими традиціями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе дати стільки ж правильних відповідей. Гарних свят!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

В Україні запрацював перший інтерактивний простір психосоціальної підтримки: де можна відвідати

Опубліковано

У Фастові запрацював перший в Україні інтерактивний простір «Час на себе» та простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе». Завдання обох – навчити людей піклуватися про свій фізичний та психічний стан.

Про це повідомляє Київська ОВА.

  • Простір «Час на себе» облаштований в парку «Європейський» і складається з трьох зон:
  • Інтерактивний «годинник дій» з ідеями щоденних звичок, які допоможуть кожному бути здоровими.
  • Зона фізичної активності із тренажером, спортивною лавкою та інструкцією для виконання фізичних вправ.
  • Зона психічного здоров’я із «ментальною лавкою» та QR-кодом, відсканувавши який можна послухати і виконати вправи для розслабленя та заспокоєння.

Читайте також: Українці створили гру про життя у харківському метро під час війни

Простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» розташований у Фастівському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Він має розширити доступ населення до послуг із психічного здоров’я.

Тут будуть індивідуальні консультації психолога, групові заняття для опанування навичок самодопомоги та подолання стресу, а також спеціалізована психотерапевтична допомога.

Нагадаємо, у Києві біля будинків облаштують пандуси.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

Біля університету Шевченка створили простір пам’яті про студентів

Опубліковано

У Парковій частині двору Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили “Місце Тиші” — простір пам’яті про загиблих за Україну студентів та курсантів вишу. 

Про це розповіли на сторінці навчального закладу. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Читайте також: Режисер фільму “20 Днів у Маріуполі” Мстислав Чернов привіз “Оскар” до Києва

Даний простір пам’яті формують висаджені туї та калини — до акції долучилися студенти, курсанти та викладачі КНУ. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Зелені насадження підібрали співробітники Ботсаду університету, а проєкт ландшафтного дизайну “Місця Тиші” розробили фахівці кафедри біології рослин спільно зі студентами освітньої програми “Ландшафтний дизайн та озеленення” Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини”.

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

“Місце Тиші — простір пам’яті про університетську молодь, сильнішу за світ і вищу за життя у своєму прагненні України, пам’яті про “Користь, Честь і Славу” у найповнішому вияві, пам’яті й вдячності” — зазначили у дописі. 

Нагадаємо, Україна отримала від США модульні мости.

Фото: КНУ

Читати далі

Суспільство

У Києві біля будинків облаштують пандуси: як подати заявку

Опубліковано

У Києві біля житлових будинків планують облаштувати пандуси. Киян просять надіслати адреси будинків, де необхідно встановити пандус, підйомник або інший засіб безбар’єрності.

Про це повідомила начальниця Управління розвитку житлово-комунальної інфраструктури Департаменту ЖКІ КМДА Анастасія Пономаренко.

“Наразі в кожному районі столиці формуються адресні переліки, згідно з якими будинки облаштують пандусами, підйомниками або взагалі переобладнають вхідні групи. Адреси узгоджуються з підрозділами соціального захисту, щоб першочергово включити ті будинки, в яких проживають люди з інвалідністю”, — зазначила посадовиця.

Читайте також: У Львові збільшилася кількість зарядних станцій для електромобілів: де можна заправити електрокар

Як подати заявку на встановлення пандуса біля під’їзду у Києві

Якщо будинок потребує облаштування пандусом, мешканцям необхідно надіслати листа (в електронному форматі або за поштовою адресою) до районної адміністрації. 

  • Голосіївська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 03039, м Київ, проспект Голосіївський, 42.

Електронна адреса:zg_golos@kmda.gov.ua

  • Дарницька районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 02000, м. Київ, вулиця Олександра Кошиця, 11.

Електронна адреса:darn_zverngrom@kmda.gov.ua

  • Деснянська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 29.

Електронна адреса:vrzg_desnrda@kmda.gov.ua

  • Дніпровська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 02094, м. Київ, бульвар Івана Котляревського, 1/1.

Електронна адреса:DniprRDA-zvernennya@kyivcity.gov.ua

  • Оболонська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 04205, м. Київ, вулиця Левка Лук’яненка, 16.

Електронна адреса:zvern_obolonrda@kyivcity.gov.ua

  • Печерська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 01010, м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 15.

Електронна адреса:zvern_pechrda@kyivcity.gov.ua

  • Подільська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 2.

Електронна адреса:zvern_podilrda@kmda.gov.ua

  • Святошинська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 03115, м. Київ, Берестейський проспект, 97.

Електронна адреса:zgsrda@kyivcity.gov.ua

  • Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація:

Поштова адреса: 03020, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 41.

Електронна адреса:zvernen_solor@kyivcity.gov.ua

  • Шевченківська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 01054, м. Київ, бульвар Богдана Хмельницького, 24.

Електронна адреса:rda.shevchenkivska@kyivcity.gov.ua

Цьогоріч столиця виділила з місцевого бюджету 200 мільйонів гривень для облаштування багатоквартирних житлових будинків засобами безбар’єрності. Відповідні роботи планують провести у понад 400 будинках.

Нагадаємо, у  Києві відкриють музей ретро-автомобілів.

Фото: Вгору

Читати далі