Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Писанки та крашанки – не одне й те саме? А що за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)

Опубліковано

Можете з легкістю відрізнити писанку від крашанки і точно знаєте, коли прийнято готувати паску? Але ж на цьому українські традиції не закінчуються! Неочікувані речі у великодньому кошику, альтернативна святкова випічка та звичаї, які на перший погляд можуть здаватися дивними. У новому тесті ШоТам розповідає про традиції Великодня в Україні.

У який день українці, як правило, випікали паску?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.

Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.

До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.

Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.

А знаєте, що таке «мазурки»?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).

Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.

Що таке «сливки» та «галунки»?

Правильно! Неправильно!

І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.

Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?

Правильно! Неправильно!

Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.

Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?

Правильно! Неправильно!

Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.

Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.

Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?

Правильно! Неправильно!

Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.

Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.

На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?

Правильно! Неправильно!

Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».

Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?

Правильно! Неправильно!

Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави

І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?

Правильно! Неправильно!

Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.

Писанки й крашанки – не одне й те саме? А що ще за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)
Йой, здається, ви щойно відкрили для себе чимало нового. Дійсно, українці мають чимало традицій на Великдень, і всі вони відрізняються за регіонами. А тому не дивуйтесь, що якісь обряди чи звички здаються на перший погляд дивними чи неочікуваними. Усе це – частина нашої культури. Гарних свят!
Непоганий результат! Ви дали чимало правильних відповідей, утім деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Але й не дивно, адже знати про всі традиції просто неможливо. Сподіваємося, цей тест допоміг вам дізнатися трохи більше про український Великдень, тож не забудьте поділитися ним із друзями. Гарний свят!
Здається, ви нещодавно розписували писанки і робили це не вперше. Чудовий результат! Вас не здивувати неочікуваними речами у великодньому кошику чи давніми українськими традиціями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе дати стільки ж правильних відповідей. Гарних свят!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Цього року запустять залізничний маршрут між Україною та Словаччиною

Опубліковано

Цього року планують запустити новий міжнародний залізничний маршрут з української столиці Києва у словацьке місто Кошице. Відповідну пропозицію схвалив уряд Словацької Республіки.

Про це повідомляє Міністерство відновлення України.

Маршрут слугуватиме, зокрема, для того, щоб більше українців могли скористатися послугами міжнародного аеропорту в Кошице. 

Читайте також: Мінцифра анонсувала безоплатний освітній тренінг з відкритих даних

З Києва поїзд доїжджатиме до станції Ганиська біля Кошице через прикордонний перехід «Павлово — Матовске Войковце».

Утім, до запуску маршруту ще триватиме організаційно-підготовча робота.

Нагадаємо, команда Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури провела зустріч з представниками латвійської авіакомпанії airBaltic. Однією з тем обговорень стало повернення компанії на український ринок.

Фото: Міністерство відновлення України

Читати далі

Суспільство

Фільм жахів з елементами еротики: у Чернівцях відбудеться прем’єра української стрічки “Морена”

Опубліковано

Премʼєра українського фільму-міфу «Морена», який знімали на Буковині, відбудеться на Миколайчук OPEN. Фільм жахів з елементами еротики «Морена» режисера Сергія Альошечкіна увійде до позаконкурсної програми третього Миколайчук OPEN. Стрічку завершили у 2018-му році. Вперше вона зустрінеться з глядачем у Чернівцях в червні 2024-го року.  

Про це повідомили організатори Миколайчук OPEN

Фестиваль Миколайчук OPEN відбудеться з 15 до 23 червня.

За сюжетом закохана пара Ганна та Юрко влітку приїжджає на гостини до батьків дівчини у невеличке село. Молода відьма Іванка, яку односельці прозвали Мореною, кладе око на Юрка в ніч на Івана Купала та наражає його на небезпеку. Своїм чаклунством відьма змушує Ганну, заради життя коханого, пов’язати себе з Іванкою містичними узами. Це стає початком низки таємничих вбивств та перетворень, яким доведеться протистояти молодим закоханим.

Читайте також: Студія Triomatica Games презентувала нову детективну гру, дія якої розгортається у Києві

«Минулоріч ми показали на Миколайчук OPEN чорну треш-комедію “Вересень”. Це був фільм про який ходили легенди і далеко не всі вірили, що він справді існує. “Морена” — не менш легендарна стрічка. Тут поєдналися фільм жахів з буйним еротизмом, містичність сюжету та таємнича історія раптової багаторічної паузи між завершенням зйомок і виходом у прокат. Нам пощастило мати нагоду першими показати цей фільм, який претендує на те, щоб зайняти особливе місце в історії українських жахастиків», – розповів програмний директор фестивалю Алекс Малишенко.

Головну роль Ганни втілила Таїсія-Оксана Щурук, відома за серіалом «Перші ластівки». Її партнер(-к)ами по знімальному майданчику стали Ірина Громадська, для якої роль відьми стала дебютом у повному метрі, Василь Баша («Поводир»), Ілля Валянський, Віталій Ажнов («І будуть люди») та Олександр Мельник («Кіборги»).

Режисер, сценарист та оператор-постановник фільму — Сергій Альошечкін, відомий своїми телепроєктами, які знімає вже 20 років. Зйомки фільму проходили у Карпатах, а також на Буковині у селі Іспас та Київщині. 

Дистрибʼютором в Україні стала кінокомпанія FILM.UA Дистрибуція. На Миколайчук OPEN відбудеться українська премʼєра «Морени», а в широкий прокат стрічка вийде восени 2024 року. Фільм створено продакшеном Ganzafilm за підтримки Держкіно.

Раніше фестиваль Миколайчук OPEN оголосив перші міжнародні та українські стрічки з програми третьої едиції. Нову секцію фантастичного кіно «Під сузірʼям близнюків» відкриє продюсерська робота Стівена Содерберга «Божественність» (Divinity). До дня народження Івана Миколайчука відбудуться покази наново відсканованої стрічки «Іду до тебе» та легендарних «Тіней забутих предків» з музою фестивалю Ларисою Кадочниковою. Також на Миколайчук OPEN відбудеться українська фестивальна премʼєра доку оскарівського лауреата Стіва Макквіна «Окуповане місто». 

Нагадаємо, більша частина ФОПів  (57%) у 2023 році зареєстрували жінки.

Фото: Кадр з фільму Морена

 

Читати далі

Суспільство

“Біжу заради маленьких сердець”: у День Києва відбудеться благодійний забіг

Опубліковано

26 травня, у Києві, відбудеться 31-й щорічний “Пробіг під каштанами”. Організатори повідомили про реєстрацію. Гасло проєкту незмінне — #біжу заради маленьких сердець. Цьогоріч учасники бігтимуть для порятунку маленьких пацієнтів Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України. Зібрані кошти спрямують на закупівлю необхідного медичного обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.

Про це йдеться на сайті пробігу.

У зв’язку з воєнним станом в Україні, організатори “Пробігу під каштанами” вирішили провести захід в онлайн-форматі. Учасники з усього світу запрошуються вийти на пробіжку або прогулянку в безпечних місцях, щоб пройти традиційну 5-кілометрову дистанцію.

Читайте також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Для участі в заході необхідно зареєструватися на сайті probig.in.ua та сплатити благодійний внесок у розмірі 300 гривень.

Потім потрібно завантажити та роздрукувати онлайн-номерок. У День Києва, 26 травня 2024 року, учасники повинні надягнути номерок, вийти на пробіжку чи прогулянку, опублікувати фото або відео в соціальних мережах з хештегами #probig2024 та #біжузарадималенькихсердець.

Також з’явилася можливість обирати формат отримання стартового пакета: через відділення Нової пошти або в офісі, який працюватиме з 20 по 24 травня 2024 року за адресою: місто Київ, вулиця Вʼячеслава Чорновола, 28/1, Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Учасники, які бігатимуть за межами України, можуть завантажити онлайн-номерок на сайті.

Нагадаємо, у лютому 2024 року Міністерство оборони оголосило про розробку застосунку “Армія+”, спрямованого на потреби військових. Перед складанням “дорожньої карти” розробок було проведено опитування кількох тисяч військовослужбовців.

Фото: 30-й “Пробіг під каштанами”

Читати далі