Суспільство
Писанки та крашанки – не одне й те саме? А що за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)
Можете з легкістю відрізнити писанку від крашанки і точно знаєте, коли прийнято готувати паску? Але ж на цьому українські традиції не закінчуються! Неочікувані речі у великодньому кошику, альтернативна святкова випічка та звичаї, які на перший погляд можуть здаватися дивними. У новому тесті ШоТам розповідає про традиції Великодня в Україні.
У який день українці, як правило, випікали паску?
Фото: Локальна історія
Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.
Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?
Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.
До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?
Фото: Локальна історія
Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.
Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?
Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.
А знаєте, що таке «мазурки»?
Фото: Локальна історія
Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).
Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?
Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.
Що таке «сливки» та «галунки»?
І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.
Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?
Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.
Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?
Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.
Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?
Фото: Локальна історія
Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.
Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?
Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.
Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?
Фото: Локальна історія
Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.
На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?
Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».
Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?
Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави
І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?
Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.
Поділіться своїми результатами:
Будинок створили на 24 квартири, у яких житимуть поранені переселенці, які проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN Ukraine. Житловий комплекс складатиметься з восьми будівель, які будуть повністю інклюзивними.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Квартири, які передаватимуть мешканцям, будуть із готовим ремонтом, меблями та необхідною технікою. Люди зможуть жити у будинках до року. Під час проживання пацієнти UNBROKEN Ukraine будуть під наглядом лікарів.
Читайте також: У двох школах на Київщині, що пережили окупацію, встановили сонячні електростанції (ФОТО)
Європейська комісія виділила на цей проєкт 19,5 мільйонів євро грантових коштів, а міський бюджет Львова профінансував укриття та утримуватиме будинок.
Львів реалізує проєкт у співпраці з Європейським Союзом та програмою NEFCO in Ukraine «Зелене відновлення України». Програма є частиною масштабного проєкту із забезпечення тимчасового житла для постраждалих від війни.
Нагадаємо, що у Львові на маршрути вийшли екологічні трамваї, отримані від Берліна.
Фото: фейсбук-сторінка ЛОВА
Тепер в Одесі на автостанції «Старосінна» люди з порушеннями слуху зможуть безоплатно скористатися послугами перекладачів жестової мови, а для маломобільних груп і людей з порушеннями зору покращать умови пересування.
Про це повідомила ГО «Доступно.UA».
Як це працюватиме
Аби налагодити безбар’єрну комунікацію, працівники на касах зможуть звертатися до перекладачів жестової мови через додаток MyBus. У цьому їм допомагатимуть фахівці громадського руху «Соціальна єдність».
Нагадуємо, що в застосунку «Київ Цифровий» зʼявилася нова функція оплати проїзду.
Також на автостанції вжили заходів, які допомагають людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі, а працівників автовокзалу навчали коректно взаємодіяти з людьми з інвалідністю.
Ініціативу втілила ГО «Доступно.UA» з депутатом Миколаївської міської ради Юрієм Степанцем, який сам належить до маломобільної групи. Команда створила рекомендації для покращення умов пересування на «Старосінній».
Читайте також: на Дніпропетровщині запрацював модернізований ЦНАП.
Фото обкладинки: Туристичний портал міста Одеса.
Мультимедійна платформа «Локальна історія» презентувала новий журнал, присвячений історії та культурі Слобожанщини. Це вже восьмий випуск видання.
Про це повідомляє «Локальна історія».
Про журнал
На обкладинці журналу — ілюстрація художниці Олі Гайдамаки, а всередині — глибокі історичні дослідження, репортажі та аналітика. Видання розповідає про заселення Слобожанщини, вплив Козацької революції на регіон і створення Слобідської України. Окрема стаття присвячена загадковому місту Гелон, яке згадується в легендах.
Читати також: Фасад притулку для тварин у Києві прикрасили муралами (ФОТО)
Особливу увагу приділили видатним постатям Слобожанщини. У журналі можна прочитати:
- як Микола Костомаров шукав своє місце в історії;
- чим жив хутірний світ Пантелеймона Куліша;
- репортаж про Тростянець, що пов’язаний із життям і творчістю Миколи Хвильового.
Також у випуску зібрали цікаві факти про календарні обряди українців Вороніжчини Сумської області 150 років тому. Автори дослідили, як мешканці Вороніжа бачили своїх сусідів-росіян і чому називали їх неробами.
Нагадаємо, що у лютому на київському вокзалі відкриють «Книгарню Є»: як вона виглядатиме (ФОТО).
Фото: «Локальна історія».
