Суспільство
Кураж повернувся додому: про КИТ на ВДНГ — новий простір, де зʼявляються великі ідеї
Кураж повернувся на ВДНГ — але не просто як подія на вихідні. Павільйон №9, що отримав назву КИТ, стає безбарʼєрним перфоманс павільйоном: постійним домом для фестивалю та відкритою платформою для благодійних, мистецьких і соціальних ініціатив. Проєкт реалізує команда урбан-бюро Big City Lab, архітектурну концепцію розробило архітектурне бюро ФОРМА.
Хотіли знайти Куражу дім
Кураж — це знаковий український проєкт, який понад десять років обʼєднує людей навколо благодійності, культури та сміливості бути собою. І ось Кураж повернувся додому — на ВДНГ, у павільйон №9.
Читайте також: Кураж відкрив сезон у Києві і зібрав понад 1,4 млн гривень на благодійність
«Ми мріяли про постійний простір — не просто дах над головою, а дім із характером», — розказує засновниця Куражу Альона Гудкова. — «Нам хотілося знайти місце, де можна буде збиратись регулярно, не залежати від сезонів і погодних умов, будувати довгострокові плани. Простір, який не стерильний, а живий — із шармом, історією, ідеальний для нових сенсів. Дім Куражу — це про світло, свободу, натхнення, про людей, яким добре бути разом».
Фото: Оля Закревська
«Павільйон №9 зачепив нас з першого погляду: неймовірні вікна, масштаб, потенціал, поруч дерева і фонтан. КИТ — це наш вклад у культурну інфраструктуру міста. Тут буде Кураж, будуть концерти, лекції, інклюзивні заходи, вистави, освітні формати. У багатьох культурних та освітніх ініціатив в Україні є що сказати — ми хочемо, щоб у цих голосів був простір, де їх почують», — каже Гудкова.
Засновник урбан-бюро Big City Lab Макс Яковер згадує: про співпрацю з Альоною Гудковою говорили впродовж останніх десяти років. А восени 2024 вона зателефонувала і сказала, що має класну ідею.
«Тоді якраз була якась подія на ВДНГ. Як зʼясувалось, і Альона, і я їхали на неї. Тому ми зустрілись прямо на території комплексу. Альона розказала про ідею перфоманс павільйона і я подумав, що цей проєкт — абсолютно в дусі того, що робить Big City Lab. Не було ані детального плану, ані фінансування. Але була віра –– і в Альони, і в мене. Тому за день я сформував технічне завдання. За тиждень ми зібрали команду, бюджет, строки — і домовилися рухатися разом», — розказує Яковер.
Встигнути все за пʼять місяців
За словами Макса Яковера, найбільший виклик — у встановлені терміни та бюджет зробити класний продукт, який відповідає ідеї.
Команда проаналізувала схожі проєкти, зокрема в Польщі, де їх створюють за два роки. Але для КИТА був встановлений стисліший строк — пʼять місяців. Щоб встигнути, перші роботи виконували власним коштом, не чекаючи фінансування. Також збільшили розмір команди та намагалися зробити паралельно всі процеси, які можна було з технічної та безпекової точки зору.
Частину ідей перенесено на майбутнє, і вони будуть реалізовуватися в процесі. Наприклад, встановлення штор для розділення простору на дві частини або кілька зон. Саме це дозволить КИТУ бути дійсно мультифункціональним, відповідаючи потребам різних подій та масштабів.
«Серед принципів архітектурної концепції — безбарʼєрність, людиноцентричність і артистичність», — пояснює співзасновник архітектурного бюро ФОРМА Олексій Петров.
Павільйон №9 був створений у 20 столітті як навіс із підлогою та дахом для виставок сільськогосподарської техніки. Пізніше додали стіни та затемнені вікна. Протягом останніх десяти років павільйон слугував концертним майданчиком.
Архівне фото
Архітектори вирішили не переробляти, а вдосконалити початкову конструкцію. Ідея нового зонування відповідає першочерговому задуму багатогалузевих виставок, якій був присвячений оригінальний проєкт. Для матеріалів вибрали метал, цеглу, бетон і залізобетон. Вікна та вхідні групи відкрили, аби наповнити автентичний простір природним світлом. Основні зміни — переосмислення входів і зведення вежі над центральним входом.
Фото: Оля Закревська
Опорні металеві конструкції павільйону — «ферми» — оновили, покрили протипожежними матеріалами та пофарбували. Ці конструкції нагадують скелет кита і є частиною нового бренду павільйону. Підлогу павільйону теж зберегли: її відшліфували та оновили.
«Ми відкрили і зовнішні, і внутрішні вікна, що містить простір. Зовнішні лише модернізували, внутрішні — замінили повністю. Окрім того, в планах є розвиток публічного простору по периметру будівлі та благоустрій скверу з фонтаном», — каже Олексій Петров.
КИТ — новий простір для кожного і кожної
КИТ є повністю безбарʼєрним. Для відвідувачів є три входи. Усі вони облаштовані за нормами безбарʼєрності та ДБН: окрім сходів, тут передбачені нормативні пандуси, поручні на двох висотах, а також легкі двері. Доступ до всіх вбиралень та рукомийників безбарʼєрний, у чоловічих та жіночих вбиральнях облаштовані доступні кабінки.
А з часом тут планують створити дитячі кімнати для батьків з маленькими дітьми, де можна пеленати та годувати немовлят.
Першою подією КИТА став Кураж, який відбувся у павільйоні 10-11 травня. Наступний відбудеться 14-15 червня.
Та цей простір стане домом не тільки для Куражу. КИТ — перфоманс-павільйон для різних подій: театральних вистав, мистецьких експозицій, конференцій і спортивних змагань. З календарем подальших подій можна ознайомитися за посиланням.
У КИТІ народжуються ідеї, створюються колаборації й реалізуються ті проєкти, які змінюють місто. Якщо хочете провести подію у КИТІ — заповніть заявку тут.
Фото обкладинки: Оля Закревська
У Києві розпочав роботу новий підрозділ піротехніків, водолазів та фахівців із гуманітарного розмінування ДСНС. Група займається пошуком і знешкодженням вибухонебезпечних предметів на території міста та у водоймах.
Про це повідомили в ДСНС Києва.
Як працюватиме підрозділ
У Києві почала діяти новоутворена Група піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України. Підрозділ відповідає за захист столиці від наслідків бойових дій і знешкодження вибухонебезпечних предметів, які залишаються після обстрілів або можуть бути у водоймах міста.
Особовий склад пройшов спеціальне навчання і має повне оснащення, у тому числі для роботи водолазної групи. Діяльність підрозділу спрямована на комплексне обстеження територій, виявлення та знешкодження ВНП.
Читайте також: ДСНС показала цуценя Урагана, який навчається рятувати людей (ВІДЕО)
Щоденно сапери тренуються за різними сценаріями реагування. Зокрема, відпрацьовують пошук і вилучення навчальної ручної гранати в акваторії Дніпра та заходи з гуманітарного розмінування на тренувальних майданчиках, використовуючи спеціальне спорядження для вилучення протипіхотних мін.
Опубліковано Головне управліннею ДСНС України у м.Києві Неділя, 13 липня 2025 р.
Нагадаємо, що рятувальники ДСНС здобули перші місця на Birmingham World Police & Fire Games (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Києва
Український стример Михайло Лебіга разом із коміком та військовим Сил безпілотних систем ЗСУ Андрієм Лузаном провели у лісі 24 години й транслювали це на платформі Twitch. За цей час вони змогли зібрати понад 1,5 мільйона гривень для військових.
Про це повідомив Михайло Лебіга.
Завдяки трансляції Андрій та Михайло зібрали мільйон гривень на протезування ветерана Назара Бокія, який має ампутації рук. Також глядачі задонатили 500 тисяч гривень на підтримку патронатної служби «Янголи», що з 2014 року опікується пораненими, загиблими та звільненими з полону бійцями «Азову» та їх родинами.
Читайте також: «Азов» та RIOTDIVISION випустили фільм, натхненний творчістю Інґмара Берґмана (ВІДЕО)
Довідка про ветерана
Назар Бокій — пілот FPV-дронів і журналіст. У травні 2025 року він дістав тяжкі поранення внаслідок атаки ворожого дрона. У результаті обстрілу він втратив обидві руки та одне око. Після тривалого перебування у реанімації Назар розпочав реабілітацію.
До початку повномасштабної війни чоловік займався виготовленням ножів — мав власну майстерню, яка постачала продукцію в різні країни світу.
Читайте також: Лебіга та Стерненко за годинний стрим зібрали понад 2 млн гривень на FPV-дрони
Усе змінилося після 2022 року, коли він добровільно вступив до лав Збройних сил України. Назар розпочав службу у складі 135-го батальйону як піхотинець, згодом став командиром групи ударних БпЛА.
Сьогодні Назар прагне демонструвати, що навіть після серйозної травми життя триває. Його ціль — підтримувати інших, хто пережив подібні обставини, і доводити можливість повноцінного життя після поранення.
Нагадаємо, що раніше Назар Бокій відкрив футбольний матч у Харкові між командами «Металіст 1925» та «Лівий берег». Це був його перший публічний вихід після важкого поранення.
Фото обкладинки: Twitch Михайла Лебіги
Під час Міжнародної конференції з відновлення України URC2025 Європейський інвестиційний банк підписав фінансову угоду з Україною 134 мільйони євро. Ці кошти спрямують на відновлення критичної інфраструктури.
Про це повідомили в Мінрозвитку.
134 мільйони євро витратять на:
- ремонт доріг;
- відновленння мостів;
- покращенння логістичних вузлів у регіонах із підвищеним навантаженням на сполучення.
Фінансування стосується маршрутів, ть доступ до медичних, гуманітарних та адміністративних послуг у громадах України. Спільне рішенння ухвалили міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрезидентка Європейського інвестиційного банку Тереза Червінська. Проєкт реалізують у партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури.
«134 мільйони євро це вклад у реальні зміни для людей. Відновлення транспортної інфраструктури означає доступ до безпеки, медицини, нормального життя. Безумовно це й економічна стійкість країни в умовах великої війни. Дякую Європейському інвестиційному банку за сталість підтримки і глибину партнерства», — зазначив Олексій Кулеба.
Нагадуємо, що українська компанія створила одноразовий сіткомет для боротьби з FPV-дронами.
Також ми писали, що Сумська громада облаштовує антидронові коридори на автошляхах (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik