Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Презентували топ-10 наукових результатів експедицій на станції “Академік Вернадський”

Опубліковано

Міністерство освіти і науки презентувало топ-10 наукових результатів роботи двох експедицій українських полярників, котрі працювали на станції “Академік Вернадський”. Відповідне повідомлення оприлюднено на сайті МОН, передає Укрінформ.

«У неділю, 17 травня, в Україну повернулися дві українські антарктичні експедиції: річна 24-та УАЕ, яка працювала на станції «Академік Вернадський» майже 13 місяців, та сезонний загін, що провів там близько 3 місяців. У складі «зимівників» було 7 науковців, а в «сезоні» – 15. Вони проводили в Антарктиді біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Українські полярники нарешті повернулися додому (ФОТО)

ТОП-10 наукових результатів роботи

1. Ширша зона досліджень і нові зразки рослин та тварин

Станція «Академік Вернадський» стає базою, з якої українські науковці вирушають у походи все далі й далі вглиб Антарктичного півострова. Вперше експедиція систематично вивчала центральну та південну частини узбережжя півострова й відібрала біологічні зразки судинних рослин і безхребетних аж за полярним колом, тобто більш ніж за 700 км від станції. Зібраний матеріал дозволить вивчити спорідненість між цими організмами з різних районів Антарктики та встановити шляхи їх поширення в умовах кліматичних змін.

2. Найкраще обладнана українська гідрометеостанція

Відтепер найсучасніша українська гідрометеостанція розташована за 15 тис. км від України – на станції «Академік Вернадський». Там встановлено новий приладний комплекс, що включає: автоматичну метеостанцію Vaisala AWS-310 із лазерним датчиком видимості інтенсивності опадів тощо. Запис даних відбувається щохвилини; комплекс Kipp&Zonen із сенсорами прямої, розсіяної, сумарної сонячної радіації, датчиком тривалості сонця; логер (автономний датчик з пристроєм для записування) температури та солоності RBR-duo на гідрологічному посту, що записує дані кожні 15 хв, замість щоденних ручних вимірювань.

Усі ці дані передаються онлайн у світову мережу і є внеском України в формування глобальних прогнозів погоди та зміни клімату. А паралельно інші автоматизовані комплекси дозволяють вивчати, як зміни глобального клімату змінюють мікроклімат, і як на ці зміни мікроклімату реагують антарктичні рослини та мікроорганізми.

3. Величезна крижана печера

Полярники відшукали величезну печеру всередині льодовика. Загальна довжина ходів – близько 200 метрів, найбільша висота печери – 12 м (майже як чотириповерховий будинок). У печерній водоймі на глибині 8 м знайдені унікальні форми життя, зокрема коловертки-троглобіонти. Разом із вивченням підлідних озер, дослідження цієї печери дозволяє точніше змоделювати процеси танення льодовиків, викликані глобальним потеплінням.

4. Нове підльодовикове озеро

За допомогою георадару науковці зареєстрували на одному з сусідніх островів – о. Уругвай – нове підльодовикове озеро. Встановлено, що глибина озера 9 м під льодовиковим щитом товщиною 11 м. Коли ж вдалось знайти місця, де можна відібрати проби води, гідробіологи виявили в крижаному озері кілька видів прісноводних ракоподібних і коловерток, які зараз на стадії визначення. Дуже ймовірно, що скоро будуть описані їхні нові види.

5. Докладна фотокартотека та генетичні дослідження китів

Українські вчені беруть участь у міжнародних дослідженнях стану популяції китів. Для цього використовують цілий арсенал методів – від безконтактних, як-от ідентифікація окремих особин за фотографіями, до «полювання» з арбалетом за зразками біопсії тканин для генетичних досліджень (такий відбір є безболісним і безпечним для китів). На «Вернадському» цього року вперше відібрано велику кількість проб біопсії горбатих китів і малих смугачів у зимовий період (раніше це вдавалося лише влітку). Це важливо для розуміння демографії китів. Також науковці створили докладну фотокартотеку китів. Її порівняння з іншими базами даних дозволить суттєво уточнити шляхи міграції найбільших тварин планети.

6. Рідкісні гірські породи

Вперше в Західній Антарктиді знайдені рідкісні гірські породи з ефектною орбікулярною (кульовою) будовою – наполеоніти. З першого погляду ці утворення можна помилково прийняти за викопні рештки чи живі істоти. Проте, це магматичні гірські породи. Ця знахідка дозволить краще зрозуміти геологічні процеси в регіоні, де досі відбуваються активні тектонічні рухи.

7. Спостереження за надпотужними блискавками

Геофізична обсерваторія на станції «Академік Вернадський» є однією з кращих в Антарктиці. Вона постійно проводить моніторинг стану магнітного поля, іоносфери та озоносфери над Антарктичним півостровом і передає ці дані у світові центри.

В Антарктиді немає промислової активності, тож ніщо не заважає приймати дуже слабкі природні радіосигнали. Це дозволило українським геофізикам заглянути за обрій та започаткувати моніторинг електромагнітного випромінювання від надпотужних блискавок над усією планетою. Дані про світові грози дуже важливі, адже вони є індикаторами глобальних температурних змін: активність гроз зростає з підвищенням температури. З минулого року українські дані передають до світової бази Массачусетського технологічного інституту (США), з фахівцями якого співпрацюють українські вчені.

Крім того, на станції було вдало випробувано новий приймальний комплекс грозових сигналів української розробки. Він дозволяє суттєво підвищити точність і якість спостереження надпотужних блискавок південної півкулі. Організувати такі вимірювання на постійній основі планується під час 25-ї УАЕ.

8. Старт досліджень фітопланктону, що «розповідає» про потепління та бореться з ним

Вивчення фітопланктону, який продукує стільки ж кисню, що й усі наземні ліси, – надзвичайно важливий, але трудомісткий процес. Цього сезону ці дослідження було додано в моніторингові морські дослідження. Їх проводять на станції «Вернадський» щоб з’ясувати, як морська екосистема реагує на глобальні зміни довкілля. Фітопланктон працює як велетенський «насос», що викачує з атмосфери двоокис вуглецю, і цим стримує глобальне потепління. Але яка потужність цього «насосу» і до якої межі він здатний пом’якшувати наслідки людської діяльності – саме це визначатимуть вчені з Києва та Одеси, вивчаючи привезені зразки в лабораторіях.

9. Карта «зеленої» Антарктиди та вплив пінгвінів на рослинність

За допомогою дронів полярники провели аерофотозйомку району Аргентинських островів, де розташована наша станція. Важливо, що зйомка була зроблена у багатьох різних частинах спектру. На основі фото було створено просторовий план території, карти рослинності, а також проведено моніторинг її стану під впливом кліматичних змін. На базі отриманої інформації науковці підготували документи з регулювання різних типів людської активності в районі Аргентинських островів. Цю інформацію Україна офіційно представить на засіданні Антарктичного договору, і вона має стати підґрунтям для запровадження певних обмежень.

Водночас науковці з’ясували, що крім людської діяльності, на рослинність Антарктиди впливають також… пінгвіни. В районі Аргентинських островів відбувається унікальний процес – поширення теплолюбного субантарктичного пінгвіна на південь в суворіші умови. Цього року вчені почали вивчати вплив розширення колоній пінгвінів на рослинність, а також на мікробіом антарктичних ґрунтів.

10. Розширення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників

Серед глобальних процесів науковці спостерігають не лише зміни клімату, а й перенесення забруднень. Вироблені та вжиті у Європі, Америці чи Азії хімікати розносяться течіями на тисячі кілометрів і накопичуються у тканинах тварин навіть у полярних регіонах. Цьогоріч на «Вернадському» вперше були відібрані проби накопичення в тілі тварин стійких органічних забрудників. Їх аналіз робитимуть у кращих лабораторіях ЄС за участю українських учених. Отримана інформація стане основою для встановлення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників і шляхів їх перенесення. Як підсумок передбачається заборона виробництва визначених речовин на рівні ЄС.

Фото: 5.ua, mon.gov.ua

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура16 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...