Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Працювати в NASA і Microsoft: досвід українки

Опубліковано

Українка Аня Рувінська з Києва, яка перебралася до США, встигла попрацювати на NASA і кількох фінансових і tech-гігантів. Про це розповідає портал Стожари.

«Для України такі емігрантські історії звичні. Виїхати в дитинстві з батьками, які шукають кращого життя на Заході. Позбутися від пострадянських страхів. Записати в свою скарбничку дослідження раку мозку, соціальні проєкти в Африці, ступінь MBA. Відзначитися на топ-посадах в таких ТехноГігантах, як Microsoft і Spotify. І не втратити здатність різко змінювати своє життя, якщо до цього є внутрішній порив», – йдеться про Аню.

Про Україну і переїзд

Аня Рувінська – колись маленька українка, а тепер шанована в tech-колах американка. Вона взяла участь у IT Arena 2019 – найбільша технічна конференція у Східній Європі, яка шостий рік поспіль проходила у Львові з 27 до 29 вересня.

Темою Ані на цій конференції були півоти – коли проєкт різко змінює курс руху, щоб спробувати новий напрямок розвитку і побачити нові ніші. Виявилося, півоти стали для Ані червоною лінією не тільки роботи, але і життя.

Аня розмовляє чудовою англійською, російську ще пам’ятає, а українську знає погано.  Переїзд з України в США називає першим і головним півотом.

Батько дівчини, український єврей, зміг взяти участь в програмі єврейських біженців, і в 1994 році родина виїхала в США і влаштувалася в Нью-Йорку.

Робота в NASA у 20 років

У підлітковому віці Аня цікавилася біомедичною інженерією і навіть думала зробити це справою життя. У 20 років дівчина вже працювала науковим співробітником однієї з лабораторій NASA в рамках спеціальної стипендії – вивчала, як радіація впливає на рак. Але шлях дослідника виявився коротким. Аня потрапила до “Школи розвитку бізнесу для молоді”. Після чого – на стажування в ролі бізнес-аналітика в JP Morgan Chase. Це був перший різкий професійний поворот.

На цьому дівчина не зупинилася. Через кілька років вона перейшла в Nonprofit Finance Fund, консультувала з фінансів американські некомерційні організації. А в 2008 році раптом поїхала на рік до Намібії за стипендіальною програмою. Там була директором фонду важко вимовного імені Lazarus Shinyemba Inpangelwa і вела молодіжну програму по бізнес-лідерству.

Після повернення до США Аня Рувінська повернулася до аспірантури, де отримала ступінь MBA, щоб знову потрапити в бізнес. Але вже в 2012-му влаштувалася в урядову організацію AmeriCorps. Її завданням було керувати командою з 12 чоловік, яка реалізовувала проекти, пов’язані з усуненням лих в США – наприклад, розливів нафти в океані.

Чим займалась у Microsoft

У 2013 році дівчина прийшла в Microsoft. “Мені пощастило потрапити в одну з кращих програм MBA в США і світі – в університеті Wharton, Пенсільванія. В університету хороші відносини з великими корпораціями, які наймають людей прямо з навчання”, – згадує Аня.

За її словами, вона не цілилася працювати саме в IT. Хотілося попрацювати у великій корпорації, але на такій позиції, де можна було б робити речі, які надають соціальний вплив. Все це зійшлося воєдино в освітній команді Microsoft. Підрозділ Ані займався студентським напрямком. Наприклад, впроваджував по всьому світу tech-інструменти для освіти або розробив комплексну студентську стратегію для базової і вищої освіти.

Читайте також: Українка видала книжку для дітей з дислексією: у ній використовують спеціальний шрифт

В рамках ТехноГігант Рувінська теж не втрималася і “півотнулася”. “Мені стало цікаво, як будуються продукти компанії, як вони розвиваються, упаковуються і доставляються клієнтам”, – говорить вона.

Так дівчина стала частиною команди Minecraft – культової шведської відеоігри про блокових піксельних чоловічків, яку Microsoft купила в 2014 році за $2,5 млрд. Аня як продуктовий менеджер вела мобільну і PC-версію гри, відповідала за залучення та продаж. З її участю в грі з’явився свій маркетплейс – це був один з ризикованих, але вдалих півотів.

Microsoft вдалося утримати Аню на цілих чотири роки. Але навіть такий суперпроєкт не зміг перебити внутрішній порив до руху і зміни обстановки. Восени 2017-го вона подала резюме в Spotify і перебралася з Сієтла в Нью-Йорк – головну західну штаб-квартиру шведської компанії.

“Це кумедно, адже і Minecraft, і Spotify – зі Швеції. Але я весь час перебувала в США, просто часто літала в Стокгольм “, – говорить дівчина.

На питання журналіста, чи спеціально Аня цілилася в шведські компанії, відповідає – ні. “Мені просто подобається пробувати різні речі і мати нові виклики. Мені було добре в Minecraft, і піти звідти було дуже важким рішенням. Але хотілося попрацювати над чимось новим, змінити обстановку, переїхати в інше місто”, – пояснює Аня Рувінська.

З Нью-Йорком, каже, просто так збіглося. Тому що до вибору позиції в Spotify вона проходила інтерв’ю на посаду в Люксембурзі, Таїланді і навіть в Уганді і в цілому була готова поїхати і туди.

До речі, в обох технокомпаніях Аня зустрічала чимало українців і взагалі людей зі Східної Європи. “У Сієтлі досить гарне співтовариство східних європейців, і багато хто з них працює в Boeing або Microsoft”, – сміється вона.

А одного разу її розшукав колега-українець з головного офісу Spotify в Стокгольмі. Вже на другий день роботи він вирішив знайти земляків і об’єднав їх в Slack-чаті. За словами Ані, там було близько 50 чоловік.

Про повернення

Наразі звичний для Ані Рувінської дворічний професійний цикл дійшов кінця. На IT Arena вона ще виступила як Product Lead Spotify. Але зовсім недавно вона вже попрощалася з командою, щоб зробити перерву і подумати над подальшими кроками.

“Я завжди думаю про світ як про велику можливість. Мені пощастило, що я можу робити все це. І я розумію, що не всім це доступно, тому намагаюся дати людям такі можливості”, – говорить дівчина.

Що може спонукати Аню повернутися в Україну? Наприклад, очолити тут який-небудь R & D-центр західної tech-компанії? Вона думає про це давно, адже вже не раз приїжджала до цього часу в Київ і відвідувала різні компанії. Їй цікаво попрацювати на ринках, що розвиваються на зразок нашого, Південно-Східної Азії або Африки. Але поки важко вирішити. Тому Аня йде в якусь творчу відпустку на кілька місяців, щоб відчути, куди тягне її нутро.

Є, правда, і цікава перешкода для повернення в Україну. “Я трохи боюся зими. У Нью-Йорку, звичайно, теж холодно, але одного разу підлітком я приїжджала сюди взимку. Бігала від хати до хати, жахливо мерзла і при цьому бачила, як на дитячому майданчику спокійно грали діти. Напевно, мені потрібно буде просто одягатися відповідно “, – сміється Аня.

Та якщо бажання пригод все ж переможе страх холоду, дівчина може й повернутися. “Ніколи не знаєш, як буде. 5-10 років тому я й подумати не могла, де буду сьогодні і чим буду займатися”, – посміхається вона.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура2 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...