Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Пращури українців та засновники землеробства: 5 міфів про трипільців

Опубліковано

У 1893 році археолог-аматор Вікентій Хвойка під час проведення земляних робіт на вулиці Кирилівській помітив декілька заглиблень від видобутку глини. Детально розглядаючи місцевість, він побачив бивні мамонта й зрозумів — саме там варто копати.

Згодом археолог натрапив на ще більше знахідок у селищі Веремʼє, а потім і біля Трипілля. Саме у другій локації знахідок, що належали цій культурі, було найбільше, тож і вирішив Хвойка її назвати трипільською. З того часу минула вже понад сотня років, про трипільську культуру написали безліч книг і наукових статей, але трипільцям досі подекуди приписують те, чого вони не робили. 

Розібратись, яка інформація є міфом, ШоТам допоміг історик, автор курсів Всеукраїнської школи онлайн, ведучий вебінарів для учнів на Ilearn та історичної рубрики на 1+1 Артур Бабенко. Стаття створена у співпраці з Національним проєктом з медіаграмотності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України «Фільтр».

Артур Бабенко

історик

Міф 1: трипільці винайшли землеробство та заснували перші міста

Хоч трипільська культура й виникла досить давно — приблизно у V тисячолітті до н.е., — міста й землеробство вже існували до цього. Наприклад, у місті Єрихон у Палестині археологи знайшли сліди поселень, які датуються IX тисячоліттям до н.е., а найдавніші міські укріплення — VI тисячоліттям до н.е.. 

Землеробство виникло на Близькому Сході, у регіоні, що називають «Родючим Півмісяцем», близько 10 тисяч років тому. Саме там почали вирощувати ячмінь, пшеницю та інші культури, і вже потім ці знання поширились на інші території, зокрема й до трипільців.

Мапа «Родючого Півмісяця». Джерело: Вікіпедія

Міф 2: трипільці — предки українців

Багато народів прагнуть віднайти свої витоки, і коли виринає питання про те, хто ж є предком українського народу, то нерідко можна почути: «Трипільці». Але це досить сумнівно: насамперед, трипільські племена жили не тільки на території сучасної України, але й на землях Румунії та Молдови. 

Ще одна суперечність стосується того, що словʼяни, які дійсно вважаються пращурами українців, не були споріднені з трипільцями. Наприклад, історик Кирило Галушко наводить аргумент, що словʼяни належали до індоєвропейської мовної сімʼї, а от трипільці не були індоєвропейцями. Що ж до реальних українських пращурів, то тут усе було складно, бо на наших землях жили настільки багато племен, народів і культур, що частка кожної з них мала вплив на формування українців як етносу.

A close-up of a rock carvingDescription automatically generated

Розкопки Кирилівської стоянки в Києві. Джерело: Музей історії Десятинної церкви

Міф 3: трипільці були цивілізацією

Навколо цього твердження й досі точаться запеклі суперечки. Багато українських археологів, зокрема Леонід Залізняк, заперечують його. Один з головних аргументів — трипільці не мали ознак цивілізації, таких як міста, писемність і держава. З деякими тезами можна посперечатися, наприклад, про міста — у трипільців були великі поселення, де могли проживати до 10 тисяч людей. На той час це був справжній мегаполіс. 

Але все ж важливо зазначити, що в цих поселеннях не було знайдено характерних для міст релігійних чи адміністративних споруд. Щодо писемності — її в трипільців не було: дехто намагається довести, що орнамент на кераміці міг бути писемністю, але, найімовірніше, це релігійні символи.

A collection of ancient potteryDescription automatically generated

Трипільська кераміка. Фото: Київський обласний археологічний музей

Міф 4: трипільці створили державу Аратта

Існує версія Юрія Шилова, що трипільці не лише були цивілізацією, а й створили державу Аратта. Ось короткий виклад міфу: з шумерських поем вчені дізнались про існування давнього міста-держави Аратта, однак точних свідчень, де воно могло бути, немає. Відсутність інформації створила сприятливі умови для появи численних здогадок, і одна з таких стверджує, що Аратта якраз існувала на наших землях і повʼязана з трипільцями. Як доказ прихильники теорії наводять малюнки на стінах Камʼяної Могили в Мелітополі. Однак нюанс полягає в тому, що ті зображення є петрогліфами, тобто певними символами, але аж ніяк не текстом.

У селищі Трипілля на Київщині навіть є історико-археологічний приватний музей «Прадавня Аратта — Україна». Важливо зазначити, що ця версія є елементом альтернативної історії, проте музей містить багато цікавих і достовірних артефактів, залишених трипільцями — питання лише в інтерпретації.

A large building with a gateDescription automatically generated

Приватний історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна» Фото: Вікіпедія

Міф 5: трипільці приручили коня

У деяких джерелах можна зустріти версію, що коней приручили саме на території українських земель, і подекуди там додають, що це зробили трипільці. Тривалий час науковці не могли визначити регіон, де це справді сталося, проте у 2021 році було опубліковане дослідження, в якому команда зі 162 вчених зрештою дійшла висновку, що вперше коней одомашнили на землях північного Кавказу.

Зображення коня в печері Ласко у Франції (доба палеоліту). Тоді коней використовували як джерело мʼяса та молока. Фото: Вікіпедія 

Чим дійсно дивують трипільці

Візитівкою трипільців є унікальний орнамент на їхній кераміці, який досі викликає жвавий інтерес у науковців. Мальована кераміка має численну символіку, зокрема, різні геометричні фігури, зображення рослин і небесних тіл (місяця, сонця, зірок). Усе це свідчить про розвинену систему релігійних уявлень, а деякі зображення стали традиційними елементами української вишивки.

Унікальною була й технологія створення гончарних виробів. У 2015 році в селі Доброводи на Черкащині археологи розкопали гончарний горн — величезну піч, у якій трипільці обпалювали глину.

undefined

Трипільська кераміка. Джерело: Cristian Chirita

Безумовно, визначним досягненням були й трипільські протоміста. І хоч досі триває дискусія, чи можна ці поселення називати повноцінними містами, їхня величина і кількість населення вражає. У деяких поселеннях було до 3 тисяч хат і близько 10 тисяч жителів. Для прикладу, у єгипетському місті Мемфіс, яке відігравало роль одного з центральних, в IV тисячолітті проживало приблизно 20 тисяч людей.

Оскільки трипільці були землеробами, вони використовували підсічно-вогневу систему обробітку землі — спочатку вирубували ліси, аби створити поля для землеробства, а коли земля виснажувалася, переходили на інше місце. Цей спосіб дозволяв зберігати родючість ґрунтів, але передбачав періодичну зміну місця проживання.

Вражає й час існування цієї культури — 2 тисячі років. У порівнянні, християнська цивілізація існує ті самі 2 тисячі років. І важливо, що за цей час трипільці змогли створити власну систему світогляду, обробітку землі, будівництва жител і ведення господарства. Те, що на наших землях була поширена ця культура, є безумовним свідченням того, що з прадавніх часів наші території були населені спільнотами, які формували основи цивілізаційних процесів.

Суспільство

11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)

Опубліковано

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.

Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.

Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:

«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».

Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.

Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

Читати далі

Суспільство

Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Опубліковано

Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.

Про це повідомили в UNITED24.

Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.

Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.

Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)

Фото: фейсбук-сторінка UNITED24

Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.

Фото обкладинки: Harald Krichel

Читати далі

Суспільство

«Нова пошта» нагородила українських волонтерів відзнакою «Варті»

Опубліковано

«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.

Про це повідомили в «Новій пошті».

Хто здобув відзнаку «Варті»

До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.

77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.

Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.

Олександра та Кіра

За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.

За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.

Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові

Юрій Степанець

За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.

Разом із цим відзнаку отримали:

  • всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
  • Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
  • Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
  • благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
  • Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.

«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.

Переможці за обсягами гуманітарних вантажів

Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:

  • благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
  • благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
  • благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
  • громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
  • благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
  • «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
  • громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
  • благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
  • благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
  • міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).

Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.

Як вручали нагороди

Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.

Андрій Бурахович та Аміл і Раміл Насірови

Про відзнаку «Варті»

«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.

Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.

Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.

Фото: «Нова пошта»

Читати далі