Українські підприємці шукають екологічні рішення, які зменшують шкоду для природи. Серед них — компанія «КВОТА», яка вже понад три десятиліття працює в машинобудуванні та спеціалізується на проєктуванні та виробництві прес-форм.
#ШОТАМ розповідає, як сімейний бізнес перетворився на екологічного новатора.
«КВОТА» з’явилася після розпаду Радянського Союзу
«Батьки ризикнули всім, що мали, і вирішили почати власну справу, — згадує директорка та власниця компанії, економістка Ольга Мелих. — Батько — інженер і винахідник з великим досвідом у проєктуванні й виготовленні прес-форм, мама — управліниця й організаторка. Спершу в нас не було власного виробництва: тато проєктував, а мама шукала підрядників. Згодом вдалося запустити власне виробництво».
Уже у 2001 році «КВОТА» першою в галузі впровадила ISO-стандарти. Ольга з 15 років допомагала батькам, часто їздила з ними на міжнародні виставки й переймала досвід: «Там ми бачили технології й нові підходи в роботі, які прагнули запровадити в Україні»..

У 2020-му, коли почалась пандемія, Ольга повністю взяла керування на себе. Щойно вдалося налагодити виробництво у нових умовах — почалась повномасштабна війна.
«Перші пів року майже нічого не виробляли, наші міжнародні партнери призупинили співпрацю через невизначеність. Багато наших клієнтів опинилися у прифронтовій зоні, і ми втратили з ними зв’язок. Але в березні до нас приєднався фахівець із Харкова, який допоміг запустити виробництво локальної продукції. Першими виробами у 2022 році стали деталі для турнікетів», —
розповідає Ольга.

Прес-форми — складний продукт. Їх зазвичай виготовляють 2–4 місяці, але «КВОТА» навчилась робити касетні форми за 20 робочих днів. Це дозволило компанії не просто вижити, а й допомогти клієнтам зберегти їхні ринки.
Попри війну продовжують думати про екологію
У команді оптимізували процеси — зменшили час виробництва, отже, й обсяги споживання електроенергії, а разом із ними й викиди CO₂ в навколишнє середовище.
У 2024 році «КВОТА» пройшла акселераційну програму Innovation Challenge, яку організували Європейський Союз, Програма розвитку ООН та BOOST Impact Acceleration Programme для посилення економіки Миколаєва та Тернополя.
Для участі відібрали 12 команд з-поміж мікро-, малих та середніх підприємств, які мали інноваційні ідеї у сфері «блакитної» або «зеленої» економіки. Усі учасники програми отримали менторську підтримку, бізнес-акселерацію, можливості для нетворкінгу, а також фінансування у розмірі до 10 000 доларів для реалізації своїх інноваційних ідей.
«КВОТА» представила проєкт «Green Tech», завдяки якому зможе виробляти більш екологічні продукти.

Ще раніше, у 2023-му, у спільному проєкті з литовською компанією, «КВОТА» розробила та запатентувала біорозкладний пластик для лиття стаканчика об’ємом 250 мл для кави на виніс. Концепція литовської компанії полягала в переведенні країн Балтії на використання одноразового посуду з біорозкладного пластику. У компанії планують впровадити подібну ініціативу.
«Наша мета — замінити одноразовий пластиковий посуд на біорозкладний, виготовлений з екологічно чистих матеріалів. Статистика каже, що попит на їжу на виніс у Тернополі зріс на 70% навіть під час повномасштабної війни»,
— говорить Ольга.
Бізнес стає більш відповідальним перед природою і людьми
У планах — виробляти спеціалізовані прес-форми та екологічно чистий посуд для готелів, ресторанів і кав’ярень Тернополя. Після використання, тара розкладатиметься. Підприємиця додає, що «КВОТА» не планує зупинятися лише на Тернопільщині, а хоче масштабуватися в інших регіонах та виходити на експорт.
«Раніше ми брали участь у спільному проєкті ПРООН та GIZ, який допоміг нам розробити експортний план. Ця співпраця дала нам поштовх — ми розробили експортну стратегію й уже бачимо результати: і в доходах, і в нових ідеях, які впроваджуємо на підприємстві»,
— додає директорка.
Нещодавно «КВОТА» зареєструвала нову торгову марку й після отримання ліцензії готується запускати лінійку товарів швидкого вжитку з біопластику.

«Ринок пластмас активно розвивається, і компаній у цій сфері стає більше. Це позитивний тренд: менше імпорту з Росії та Білорусі, більше виробництва в Україні — а отже, і податків до бюджету. Якість українських товарів зросла в порівнянні з минулими роками, бо бізнес стає більш відповідальним перед природою і людьми. Нам приємно, що ми є драйвером цього процесу»,
— каже Ольга Мелих.