Благодійний фонд «МХП-Громаді» спільно з компанією МХП активно підтримує розвиток малих підприємців у громадах, надаючи грантову допомогу та ресурси для започаткування і розширення бізнесу. Завдяки цьому вдається створювати нові робочі місця та стимулювати економічне зростання.
У 2022 році Руслан Завгородній тримав зброю, захищаючи Київщину від російського наступу. А вже торік — взяв до рук лопату й разом із працівниками підприємства De Marco Agro вручну перемішував насіння гарбузів.
Завдяки перемозі в конкурсі «Агрокебети. Рости своє» директор отримав грант на автоматичну каретку, яка не тільки замінила ручну працю, а й допомогла підприємству вийти на новий рівень. Розповідаємо в #ШоТам історію фермера.
Війна не зламала планів
У 2021 році Руслан Завгородній звільнився зі служби й планував зайнятися аграрною справою. Мав пай у Рудні Левківській і кілька земельних ділянок поряд. Місцина ця для Руслана не чужа: тут жила його бабуся, а до того — її батьки та інші родичі. Та перш ніж запускати у поле сівалки, його треба було привести до ладу. Тож викорчовування чагарників та інші підготовчі роботи тривали аж до січня 2022 року. Першу посівну Руслан запланував на березень, а в лютому скасував плани, знову взяв до рук зброю і, в складі ірпінського добровольчого формування, став на захист Київщини.
4 березня 2022 року чоловік вирішив вивезти родину з Ірпеня, а вже за вісім годин їхній будинок був зруйнований після прильоту. Сам Руслан 5 березня опинився у напівоточенні, з якого з побратимами насилу вийшов. У 2022 році він пройшов Ірпінь, Бучу і Гостомель. У цей самий час росіяни увірвалися на його підприємство. Побили працівників, забрали їхні особисті речі й намагалися вкрасти трактор, але не змогли завести. А коли Київщину звільнили, Руслан зміг вирватися на поле і, хай пізно, але провести заплановану посівну. Тогорічний урожай гречки став першим для його підприємства.
«Наступного року нам, з одного боку, було легше, адже процес ми вже запустили. А з іншого — почалися природні катаклізми. Наші посіви сильно постраждали від повеней — була затоплена велика кількість полів. Але й це не завадило у 2023 році зібрати непоганий врожай соняшника і проса»,
— говорить Руслан Завгородній.
Але, виявилося, що навіть непоганий урожай не дозволяє маленькому виробникові витримати конкуренцію з агрохолдингами й заробити. Максимум — «вийти в нуль». Тож, аби залишатися на ринку, Руслан почав шукати культуру, де він зможе контролювати усе: від виробництва до переробки та продажу. І знайшов. Такою культурою став гарбуз.
Перший рік «набивали шишки»
De Marco Agro вирощує гарбузи на насіння. Його ринок зростає, є постійний попит. Тож Руслан вирішив спробувати себе у цій ніші:
«Вирощування гарбуза ми почали у 2024 році. Тоді ж зареєстрували компанію De Marco Agro. І саме це я вважаю повноцінним стартом нашого бізнесу».
Перший рік — освоювали технології, вивчали ринок, здобували досвід і «набивали шишки». Самостійно збудували сушарку, щоб після збору насіння можна було сушити. Взяли в кредит гарбузовий комбайн.
У 2024 році змогли зібрати урожай близько 450-470 кг сухого насіння з гектара. Спробували продавати його на українському ринку. Та почали задумуватися над тим, щоб зробити цей напрям орієнтованим на експорт.
«Експорт для нас все-таки цікавіший: і за ціною, і в плані організації, бо у нас забирають відразу усю продукцію й не треба зберігати товар на складі. У нинішніх умовах це досить ризиковано, адже ми знаходимося в 37 км від державного кордону з Білоруссю, звідки у 2022 році до нас заходили ворожі війська. Ми й досі відчуваємо ризик, тому зберігати великі запаси товару тут не хотіли б»,
— пояснює фермер.
Розвиток підприємства — це питання виживання
Зараз підприємство готується до розвитку у двох напрямках: розширює земельний банк і підвищує врожайність завдяки сучасним технологіям та автоматизації.
«Ми працюємо на пісках. Іноді вони настільки чисті, що навіть домішку глини немає. Просто став собі парасольку, продавай “мохіто” — фактично пляж. Щоб заробляти на вирощуванні, потрібні великі площі. У нас їх немає. Тому я зрозумів, що потрібно не просто вирощувати насіння, а займатися його прямим експортом, а з часом — робити готовий продукт»,
— розповідає Руслан.
Ідею смажити гарбузове насіння як снеки торік вже випробували, але зрозуміли, що ще не час — спершу потрібно довести до ладу інші процеси.
Руслан говорить, що зараз його підприємство проходить другий етап розвитку — максимальну автоматизацію процесів. Крім автоматизованого модуля сушіння, він планує також запустити лінію мийки насіння, і перейти до третього етапу — вторинної доробки: калібрування, фасування й створення готового продукту. А далі все буде залежати від ринку збуту: можна фасувати у мішки по 30 кг, можна — у пакети по 2 кг.
«Я дав собі три-чотири роки, щоб вийти на цей рівень. Вийде швидше — чудово. Але це не “мрія заради мрії”. Це питання виживання й подальшого розвитку підприємства.Тенденція така, що малі фермери зникають. І це не тільки в Україні»,
— пояснює фермер.
Тепер насіння сушать без участі людини
Щоб пришвидшити розвиток свого підприємства, Руслан Завгородній бере участь у різних грантових програмах. Однією з них стала «Агрокебети. Рости своє».
«Скажу відверто: “Агрокебети” — найкрутіша програма, в якій я коли-небудь брав участь. А мені є з чим порівнювати. Ніде більше я не отримував такої кількості практичних знань у такі стислі терміни — який курс не візьми, усе напряму стосувалося реального виробництва: від маркетингових і фінансових основ до суто аграрних практик. Ці знання ми могли відразу застосувати під час підготовки до пітчингу та захисту ідей»,
— говорить Руслан.
Щоб вийти на новий рівень, De Marco Agro потрібна була каретка для перемішування насіння під час сушки. Вона автоматично підвищує якість і збільшує обсяги виробництва. Саме цю ідею Руслан представив на конкурсі — і отримав фінансування. Тож уже цього сезону каретка працює на підприємстві.
Торік насіння доводилося мішати лопатою усім колективом. Тепер усе автоматизовано: каретка рівномірно просушує насіння, тож готовий продукт стабільний за якістю.
«Мішання насіння займало у нас купу часу, і я розумів, що це шлях у нікуди. Без нормальної автоматизації ми — не бізнес, а підсобне господарство. А впровадження таких технологій — це перший крок до промислових масштабів і розвитку на рівні сучасного агробізнесу»,
— говорить фермер.
Олександр Пахолюк, директор БФ «МХП-Громаді»
Конкурс «Агрокебети.Рости своє» — це не лише підтримка малого бізнесу в громадах, а й внесок у формування майбутнього українського агросектору, який нині є ключовим для економічної стабільності держави. В умовах сучасних викликів розвиток сільського господарства стає основою продовольчої безпеки та відновлення економіки, а залучення нових кадрів забезпечує галузі сталий розвиток громад.
На ринку вирощування гарбузів немає конкуренції
Перемога в конкурсі «Агрокебети. Рости своє» принесла не лише фінансування, а й нові знайомства з колегами, а після публікацій в медіа — з виробниками гарбузів зі всієї України, які почали йому телефонувати.
«Під час нагородження у мене взяли інтерв’ю, але я навіть не знав, де воно вийшло. За якийсь час мені почали телефонувати люди з різних регіонів. І це класна історія — відчуваєш, що твій досвід комусь також цікавий і корисний»,
— говорить він.
Руслан каже: на ринку вирощування гарбузів немає конкуренції. Навпаки — виробники намагаються бути на зв’язку і підтримувати один одного. Бо в Україні мало хто знає, як правильно вирощувати гарбузи. Традиційно ними займалися аграрії Херсонщини, а там і клімат інший, і ґрунти. Тому культура начебто одна, а вирощувати треба інакше.
Фермер зізнається, що і сам ще багато чого має навчитися, бо другий рік поспіль зіштовхується з новими викликами. Тому цьогоріч, після жнив, поїде до колег по гарбузовому бізнесу, щоб обмінятися досвідом і дізнатися, як вони справляються з подібними проблемами.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
Через проєкт «Агрокебети.Рости своє» ми дали можливість учасникам з різних регіонів та категорій — від фермерів до підприємств, що постраждали від бойових дій — реалізовувати ефективні бізнес-рішення та впроваджувати інновації навіть під час повномасштабної війни. Це приклад місії УКАБ: розвивати конкурентний та інноваційний агросектор, наближаючи його до європейських стандартів, створюючи нові робочі місця і зміцнюючи економіку громад.
Працює уся громада
На сьогодні у De Marco Agro, разом із директором, працює чотири людини. На збір врожаю тут також наймають сезонних працівників. Спершу оцінюють ситуацію на полі й вирішують, скільки рук потрібно.
«На комбайні стоїть такий собі “їжачок”, на який наколюються гарбузи. Далі вони проходять кілька механізмів, де м’якуш відділяється, а насіння потрапляє в бункер. Якщо гарбуз маленький, він може не наколотися на цей “їжак”. Тоді його підбирають вручну. Наші гарбузи — насіннєві, тож навіть у маленьких плодах чимало насіння»,
— пояснює засновник підприємства.
Цьогоріч для мешканців Іванківської громади запустили програму «Партнерство з De Marco Agro». За собівартістю селянам продають сертифіковане насіння, перевірене та проаналізоване в лабораторії. Вони висаджують його на своїх городах, а восени продають гарбузи підприємству. Так місцеві мають додатковий дохід, компанія отримує більше сировини, а занедбані городи знову працюють, а не заростають амброзією.
«Завдяки цьому ми залучаємо до роботи, зокрема, й людей з інвалідністю. Тому можна сказати, що у нас працює вся громада»,
— говорить Руслан.
Наступного року програму будуть розширювати — багато людей уже зараз питають, як їм долучитися на наступний рік.
Тим, хто планує розпочати або розвивати власну невелику справу, Руслан радить не гнатися за трендами.
«У нас часто буває так: подорожчала гречка — всі сіють гречку. Наступного року ціна обвалюється, і дрібні фермери опиняються в мінусі. Малий бізнес не може грати за тими ж правилами, що й агрохолдинги, бо він швидко програє. А треба рахувати економіку, шукати власні сильні сторони й робити ставку на нішеві напрямки чи крафтове виробництво. Інакше є ризик просто збанкрутувати»,
— пояснює.
Анатолій Циркун, керівник проєкту «Агрокебети»
Навчальний модуль в «Агрокебети.Рости своє» дав учасникам практичні знання, які далі були застосовані під час підготовки і реалізації власних проєктів. Цей конкурс довів, що українці у сільських регіонах готові брати на себе відповідальність і демонструють реальні результати використання грантових коштів. Для нас це підтвердження того, що освітній підхід у поєднанні з фінансовою підтримкою працює і здатний змінювати майбутнє українського села.
Навчання та гранти для малих підприємців
Проєкт «Агрокебети. Рости своє», ініційований освітнім проєктом «Агрокебети», асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Благодійним фондом «МХП-Громаді», за підтримки компаній HORSCH, IFC, Райффайзен Банк, ІМК та МХП.
Учасники пройшли навчання з бізнес-планування, фінансів, маркетингу та комунікації, що дало їм практичні знання, застосовані під час реалізації власних проєктів.
10 кращих бізнес-проєктів отримали гранти до 200 000 гривень на розвиток власної справи.
