Село Ягідне на Чернігівщині стало одним із перших, де волонтери «Добробату» прийшли на допомогу людям, чиї домівки були пошкоджені чи зруйновані внаслідок окупації. За чотири роки організація зросла: її осередки є у 14 регіонах України, а волонтери започатковують нові напрямки допомоги.
#ШОТАМ розповідає про те, на кому тримається «Добробат» та як завдяки грантовій підтримці проєкту «Імпульс» Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа та Норвегії й Швеції вони можуть зробити ще більше.
Марія Євминець
комунікаційна менеджерка «Добробату»
Зводили будинки й навіть цілі вулиці майже з нуля
Волонтерський рух «Добробат» виник у квітні 2022 року, після того, як перші міста та села почали звільняти від російської окупації. Тоді Віктор Андрусів та Ростислав Смірнов створили організацію і запустили рекламу на фейсбуці, щоб зібрати волонтерів на відновлення понівечених осель на Київщині. І сталося неочікуване: протягом перших днів зареєструвалося кілька тисяч охочих.
8 квітня перші 60 волонтерів виїхали допомагати ДСНС у Бородянці. Далі були Гостомель, Ворзель, Буча, Ягідне та інші. Десь волонтерам доводилося допомагати з ремонтом, а десь — зводити будинки й навіть цілі вулиці майже з нуля.
Коли почалися масовані ракетні удари й атаки «шахедами» по всій країні, ми відкрили нові напрямки роботи. Сьогодні «Добробат» працює у 14 регіонах України — від Чернігівщини, Сумщини й Київщини до Львівщини, Волині й Івано-Франківщини. Але ми співпрацюємо з місцевою владою майже в кожному регіоні. Тож якщо виникне потреба терміново організувати команду «Добробату» в області, де зараз нас немає, ми швидко зможемо це зробити.
Загалом волонтерів, які реєструвалися і були з нами на виїздах, вже понад 50 тисяч
Усі наші проєкти тримаються на людях
Ми працюємо там, де є потреба. Передусім це приватні будинки й багатоповерхівки. Серед пріоритетних об’єктів також дитячі садочки та школи. Але бувають випадки, коли ми беремося й за адміністративні будівлі. Наприклад, нещодавно в Чернігові внаслідок обстрілу постраждала будівля Пенсійного фонду. Ми працювали й там.
Взагалі у «Добробату» є кілька напрямів діяльності. Окрім відновлення та гуманітарного забезпечення, ми розвиваємо також «Добробат.Освіту»: облаштовуємо сучасні укриття і пропонуємо вчителям освітню програму-квіз, яку розробили разом із партнерами, щоб діти легше засвоювали матеріал. Уже не перший рік співпрацюємо з медичними закладами. Наприклад, у Чернігівському госпіталі ми замінили велику кількість вікон, допомагаємо лікарням обладнанням і медикаментами.
Розвиваємо й екологічний напрямок. Працюємо над тим, щоб будівельне сміття після прильотів не просто опинилося на звалищах, а щоб його переробляли й у майбутньому знову використовували на будівництві.
Цієї зими через надскладну ситуацію зі світлом, особливо у Києві та області, ми відкриваємо пункти обігріву та гуманітарні штаби, куди люди можуть прийти зігрітися й зарядити телефони
Також співпрацюємо з фудтраками й годуємо людей гарячими обідами.
Гуманітарний штаб у Києві. Фото надані спікеркою
Для деяких це не просто «волонтерство на один день» — багато хто вирішує пов’язати з відбудовою свою майбутню професію. Зараз 40 наших менеджерів відновлення навчаються у Стенфорді. Вони переймають американський досвід і знання, щоб згодом професійно застосувати їх в Україні — у відбудові, відновленні й розвитку громад.
Усе це ми робимо для людей, які залишилися в Україні, щоб вони могли жити в комфортніших умовах. І водночас для майбутнього нашої країни, яке ми створюємо разом
Тепер ми не просто реагуємо на запити, а плануємо роботу
Коли ми отримали грант у межах проєкту «Імпульс», «Добробату» було вже три роки, і ми відчували, що досягли критичної точки. Для зростання й співпраці з великими донорами потрібен був не героїзм, а системність — стратегія організації, зрозумілі й прозорі правила роботи.
Грант від «Імпульсу» допоміг зробити паузу й зі всім розібратися. За пів року ми розробили стратегію, визначили перспективні напрямки роботи, вибудували систему моніторингу й звітності. Та найвідчутніша зміна відбулася у підході до рішень: тепер ми не просто реагуємо на запити, а плануємо роботу.
Волонтери «Добробату» допомагають відновлювати житло киян після чергової атаки на столицю. Фото надане спікеркою
Уперше за час існування організації ми сіли і прописали стратегічний план розвитку для «Добробату»: що для нас справді пріоритетно, куди ми хочемо рухатися і що для цього потрібно. Зараз ми спираємося на цей план у щоденній роботі й ухвалюємо рішення, враховуючи нашу мету й наступні кроки.
Окремо подбали й про команду. Десять волонтерів «Добробату» навчилися надавати психологічну допомогу — це підсилило нашу роботу з постраждалими й допомагає самим волонтерам швидше відновлюватися після складних виїздів. Щобільше, ми запровадили програму психологічної підтримки для команди. А ще створили систему підвищення кваліфікації добробатівців і налагодили щомісячні консультації для колег, які шукають кошти під наші проєкти.
За цей час «Добробат» став помітнішим: про нас понад тисячу разів написали у національних і регіональних медіа. Ми регулярно створюємо англомовний контент, беремо участь у міжнародних подіях і платформах, пов’язаних із відбудовою України.
Завдяки інституційній підтримці «Імпульсу» ми змогли запустити три нові проєкти. Формально вони реалізовувалися в межах інших ініціатив, але ця підтримка дала нам відчуття опори — стабільність і впевненість, які дозволили знайти ресурси й розвивати ці напрямки. По суті, «Імпульс» став для них фундаментом.
Серед цих проєктів — «Добробат Пауер Мобіліті» — електромобіль-павербанк, для зарядки обладнання волонтерів та гаджетів постраждалих на місці прильоту; «Волонтери на зв’язку» — проєкт підтримки мобільного зв’язку під час тривалих відключень світла, який ми реалізовуємо разом з мобільними операторами та енергетиками; і «Їжа без кордонів» — фудтраки, які по всій Україні годують гарячими стравами людей, які залишилися без світла й тепла.
Інституційна підтримка від проєкту «Імпульс» зробила «Добробат» більш стійким. Ми перейшли від режиму реагування до системної роботи, у якій є простір для розвитку й турботи про людей, які вкладають свій час у допомогу іншим.
Думки, викладені у цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію Фонду Східна Європа та Міжнародного фонду «Відродження».
