

Суспільство
Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві
Уже восени Мала академія наук України відкриє в столиці перший інтерактивний простір «Музей науки». Загалом на відвідувачів чекає понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій.
Що цікавого в експозиції?
Тут можна буде покататися на велосипеді з квадратними колесами, вирушити в космічну подорож, побачити двометрову голограму та 60-кілограмовий кристал, скласти з атомів воду та сіль у доповненій реальності, дізнатися, як побудований організм людини.
Над експозицією, що складається з 7 блоків, працювали команди з України, Канади, США, Польщі та Швеції. Зокрема, тут представлена виставка «Дивна матерія» канадського Ontario Science Center, одного з найвідоміших наукових і дослідних центрів світу. Виставки «Великі винаходи», «Людина», «Акустика» та «Оптика» розроблені спеціально для «Музею науки» польською компанією Strong Interactions, команда якої працювала над створенням знаменитого Центру науки «Коперник» у Варшаві.
А один із ключових експонатів приїхав до Києва з Музею математики в Нью-Йорку. Це трицикл із квадратними колесами, таких у світі всього чотири.
«У Малій академії наук навчаються понад 150 000 дітей з усієї України, — розповідає директор МАНУ Оксен Лісовий. — За останні півтора року наші юні науковці вибороли 80 нагород у найбільших міжнародних наукових олімпіадах і конкурсах. Велика амбіція МАНУ — виховати нову плеяду українських фахівців і повернути Україну на карту провідних наукових країн світу. Інтерактивний простір — ще один наш крок до популяризації науки. Частина експозиції мобільна. В наших планах експонувати її в інших містах і, зрештою, створити такі музеї по всій країні. В «Музеї науки» ми намагаємося, перш за все, зацікавити, оживити беземоційні терміни з підручників, перетворивши їх на об’єкти й інсталяції, показуємо, як формули та закони працюють у повсякденному житті. А всіх юних відвідувачів, які хочуть знати більше, одразу запрошуємо до тематичних гуртків на поглиблене вивчення тієї чи іншої науки».
Читайте також: Яким буде перший інтерактивний музей науки в Україні (ВІДЕО)
Концепція проєкту – “спектр”
Концепцію проєкту організатори описують одним словом — «спектр». Спектр наук, відкриттів і вражень: від запуску блискавки в котушці Тесли та керування роборукою до можливості побачити власний голос, потрапити всередину гігантської мушлі та в дзеркальний тунель з оптичною ілюзією.
Окрема зона простору буде присвячена українським ученим.
Найбільшим інтерактивним експонатом стане скляна стеля, яка змінює колір, коли відвідувачі вводять на планшетах правильні відповіді на питання зі сфери науки.
Де розташується музей
Проєкт відкривається в ревіталізованому павільйоні «Наука» на ВДНГ. Побудований у 1958-му для проведення наукових виставок, сьогодні простір знову відчиняє свої двері всім, кому цікаво, як влаштований світ.
«Музей науки» створений Малою академією наук України в колаборації з агенцією Gres Todorchuk і за підтримки Міністерства освіти і науки України. Над айдентикою проєкту працювала агенція Fedoriv, архітектуру павільйону створювала команда MONO Architects. Партнером проєкту стала компанія “Фармак”.
Під час карантину в просторі передбачено посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗУ, а саме: вхід у масках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів й інших поверхонь.
Стежте за новинами «Музею науки» на офіційних сторінках у соцмережах:
https://www.facebook.com/sciencemuseum.org.ua/
Що варто знати про МАНУ?
Мала академія наук України (МАНУ) — національний центр, діяльність якого спрямована на виявлення, підтримку та розвиток наукового потенціалу дітей з усієї країни.
Сьогодні МАНУ — це спільнота понад 150 000 учнів, 8600 педагогів і науковців, 1800 кандидатів наук, 500 докторів наук і 146 постійних партнерів у галузі освіти, науки, дипломатії та музейної справи з 35 країн. У 2018 році МАНУ здобула світове визнання — статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО. В Україні це єдина організація з таким статусом.
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»