Уночі Хвилялька ховається під подушкою, в бомбосховищі — в рюкзаку, а на уроці — в кишені шкільного светра. Маленька дерев’яна фігурка стає опорою для дитини, коли поруч лунають вибухи й доводиться залишати дім та улюблені іграшки.
Хвиляльку створили психологи Благодійного фонду «Рідні». Цей фонд підтримує дітей-сиріт і тих, хто залишився без батьківського піклування або опинився в складних життєвих обставинах. Тут дітям і дорослим надають психологічну, соціальну, освітню допомогу. Команда вірить, що кожна дитина має зростати в люблячій сім’ї, і щодня працює над цим.
Більше, ніж іграшка
Навесні 2022 року психологиня Марина Якименко переїхала з Харкова до Львова. Там — на львівському вокзалі, серед переляканих і сонних очей — вона продовжила роботу з дітьми.
«Іграшки, які приносили волонтери, лежали горою. Діти хапали їх, але батьки казали, що для них немає місця. Тоді я подумала: дитина обов’язково має взяти з собою щось, що підтримуватиме й поміститься в долоню чи кишеню»,
— згадує Марина.
Ця ідея чекала на свій час. Згодом, під час обговорення того, як ще можна підтримати дітей, у команді благодійного фонду «Рідні» з’явилася думка про ляльку. Вони досліджували схожі приклади, зокрема гватемальську WorryDoll. Психологи адаптували її під українські реалії. Так з поєднання слів «хвилювання» й «лялька» народилася Хвилялька.
«Ми хотіли зробити простий інструмент, який дитина може брати з собою. Щоб переживання, страх, тривога — усе це могло бути з кимось розділене. Щоб дитина відчувала: у найтяжчих випробуваннях вона не сама»,
— пояснює Марина.
Потім команда почала шукати, якою має бути Хвилялька: з чого зроблена, якого розміру, з яким оздобленням. Зрештою вони знайшли найкращий варіант.
«На вигляд це проста дерев’яна фігурка, але коли вона потрапляє в руки, під дією дитячої уяви та творчості перетворюється на щось унікальне та близьке»,
— каже психологиня.
Хвилялька має дерев’яну основу-заготовку, яка за розміром поміщається в дитячій долоньці. До неї діти додають нитки, вовну, фетр, оченята чи блискітки. Створити її можна з будь-чого: паличок, прищіпок, гілочок.
«Майстер-класи проводять психологи фонду. Діти часто роблять Хвиляльку схожою на себе, когось із рідних, улюбленого героя мультика чи гри. Інколи наділяють її суперсилами»,
— розповідає менеджер розвитку психосоціальних продуктів Максим Коляда.
Після цього дитина вигадує історію або казку про свою Хвиляльку, аби вдихнути в неї життя
«Психологи радять дітям перед сном розповісти Хвиляльці про свої проблеми, а потім покласти її під подушку, — коли розповідають щось, тривоги зменшуються. Вони також пишуть Хвиляльці записки, малюють для неї»,
— додає Максим.
Це вчить розповідати про свої емоції та навіть нагадує психотерапію: коли ми озвучуємо проблему, то починаємо її проживати. З допомогою Хвиляльки дитина розвиває базові навички саморегуляції — вчиться звертати увагу на свої переживання, описувати їх словами й ділитися з кимось іншим.
«Хвилялька з дитиною в рюкзаку в школі, в бомбосховищі під час обстрілів, їде за кордон. А коли дитина дарує Хвиляльку близьким, вона може поділитися почуттям стійкості»,
— розповідає Марина.
«Дитині складно рефлексувати. Їй потрібен хтось, із ким вона говоритиме. Хвилялька стає таким співрозмовником — дитина оживляє її у своїй фантазії, ділиться переживаннями, говорить уголос»,
— каже Максим Коляда.
Зробив Хвиляльку схожою на бабусю
Завдяки фінансовій підтримці World Vision Ukraine Crisis Response свої Хвиляльки створили вже близько 5 тисяч дітей.
«Діти живуть у містах, де небезпечно. Вони постійно в тривозі та страху. Під час ракетних ударів дитина бере Хвиляльку та ділиться з нею своїми емоціями. Саме тому ми вирішили провести навчання для психологів та освітян по всій Україні, щоб у фахівців були дієві інструменти для роботи з дітьми»,
— пояснює проєктна менеджерка Вікторія Шикало.
Психологиня зі школи №62 у Львові Юлія Лядик пройшла навчання по Хвиляльці й ділиться історією, яка її зворушила:
«Найбільше мене вразив хлопчик, якому наступного дня треба було їхати в Німеччину. Він не хотів, але іншого виходу не було, — повернутись неможливо, бо дому вже не існувало, як і самого міста. Але він радів зустрічі з бабусею та зробив Хвиляльку схожою на неї».
Нещодавно Юлії написала мама хлопчика, який був на майстер-класі. Вона дякувала за заняття — Хвилялька допомагає синові адаптуватися. І не тільки йому — син часто пропонує мамі іграшку, коли бачить, що вона хвилюється.
Створюють те, що допомагає дітям тут і зараз
Окрім впровадження вже готових психологічних продуктів та методик, у БФ «Рідні» розробляють власні. Інструменти є максимально практичними, адаптованими до українського контексту та гнучкими до змін. Так у фонді не просто передають знання, а формують підхід, який працює саме тут і зараз.
«Крім Хвиляльки, наша команда розробляє й інші продукти. Наприкінці минулого року ми разом з партнерами Orner створили пазл “Місто щасливого дитинства” про місце, де кожна дитина важлива і може мріяти, гратися й рости в безпеці»,
— ділиться Максим.
Пазл є частиною збору коштів на Всеукраїнський артфестиваль «Твори СвіТИ» — благодійний проєкт фонду «Рідні» для підтримки дітей з вразливих категорій.
Серед інших продуктів БФ — психологічна гра «РаДіти разом». Її створили для індивідуальної та групової роботи з дошкільнятами, підлітками, сім’ями, щоб подолати страхи, тривожності та кризові стани.
«Ціль наших освітніх проєктів — посилити професіоналізм та розвиток навичок тих, хто щоденно надає підтримку іншим. Саме через ці ініціативи фахівці можуть ознайомитися з методиками та психологічними продуктами, які розробила команда БФ “Рідні”»,
— додає Вікторія Шикало.
Фонд також залучає міжнародну підтримку, зокрема через платформу GlobalGiving, що дозволяє кожному зробити внесок у допомогу постраждалим від війни дітям. Адже іноді для підтримки достатньо зовсім небагато — навіть маленької дерев’яної фігурки.
