Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”

Опубліковано

На Івано-Франківщині родина ентузіастів відроджує гончарську майстерність. У місті Городенка близько десяти років працює майстерня “Покутська кераміка”.

Аби привабити клієнтів, екологічний глиняний посуд осучаснюють: роблять його фактурним і яскравим, таким, що береш до рук і відразу відчуваєш – річ дизайнерська. 

А ще, майстри розповіли, що пов’язує покутську кераміку зі Слов’янськом.

Родина Микитюків

Родина Микитюків

Бренд “Покутська кераміка”- у 2010 році започаткував Антон Микитюк, його ідею одразу підтримав брат Богдан та їхній батько Михайло. Згодом приєдналася уся родина: дружини та найближчі родичі. 

Нині у сімейному бізнесі Антон керує виробничим процесом, а Богдан відповідає за організаційні моменти. На компанію працює 30 людей.

Від “двієчника” до гуру гончарства

Антон – гончар у першому поколінні, – розповідає старший брат Богдан. – Після школи вони з батьком поїхали обирати вуз для навчання. Приїхали до Косова, зайшли на кафедру гончарства, Антон вирішив, що там і навчатиметься. На потоці він був 33-м студентом, по завершенню навчання не вмів толком гончарити.

Нині майстер витрачає від ескізу до готового виробу близько 3-7 діб

Працювати над своєю майстерністю почав після того, як поїхав зі своїми виробами на ярмарок. Там Антон почувався трохи дилетантом серед майстрів, стало соромно, але це підштовхнуло до розвитку. А тепер на виробництві працюють його одногрупники, які були найсильнішими відмінниками.

Гроші для старту заробили в Англії

Із тисячею доларів складно почати гончарне виробництво. Звісно, усе залежить від того, на які об’єми розраховувати. Більш-менш професійний круг коштує $800. Можна зробити і самому за $100-200. А ще дуже дорогими виходять пічки, які за тисячу доларів не збудуєш. Щоб почати бізнес із нормально обладнаною майстернею треба $8-10 тисяч.

Ми ж починали з того, що мали один круг. І побудували піч на 15 літрів. Тоді нам здавалося, що це вже великий об’єм. Першу майстерню обладнали біля батьківської хати. 

У 2010 році ми всі вірили у спільну справу. Я тоді був на заробітках в Англії, передавав звідти гроші. Так потроху розвивалися.

Зараз майстерня обладнана пічками на 10 кубів. І їх стає замало.

Що пов’язує Івано-Франківщину і Слов’янськ

Ми вирішили не готувати самостійно глину, а замовляти вже готовий матеріал. Найвищого ґатунку в Україні вважається слов’янська глина. І от, щомісяця до Городенки привозять близько трьох тонн глини зі Сходу. Її доставляють із супутніми вантажами зі Слов’янська. Один кілограм разом з доставкою коштує 6 гривень.

Майстри “Покутської кераміки” спеціалізуються не лише на традиційних стилях посуду, а й на мистецьких

Зараз у майстерні працює десять гончарів. Щодня вони встигають виліпити до 500 різних виробів.

На один виріб треба 3-7 днів

Від моменту “я тримаю в руці шматок глини” до “з цього кухлика можна пити” проходить, щонайменше, тиждень. Але під кожен виріб час витрачається індивідуально.

Процес:

  • Спершу глина розважується (на порції). 
  • Гончар надає глині форму. 
  • Сформований виріб іде до декорувальника. Там наноситься орнамент, ліплять ручки, довершується форма. Виріб відправляється на сушку при 400 градусах. Це триває годинами. Після чого потрапляє до лощильника. 

Якщо виріб глазуруватимуть, шорохуватість із глини не прибирають. Покриття краще лягає на неоднорідну текстуру. Тому після покриття, виріб одразу відправляють в піч на запікання при 1050 градусах. На другий день виріб виймають. 

Для молочних виробів процедура інша. Спершу підсушений виріб відправляють до лощильника, який легенько змочує його водою і полірує щітками. Потім молочник занурює в молоко. Після цього запікається в печі і в молоці, при 400 градусах. Після цього потрапляє в пічку на запікання при 1000 градусах.

Продають в США та Італії

Завдяки сайту Etsi знаходимо клієнтів по всьому світу. Але це роздрібні продажі. Найбільше замовлень відправляли у Сполучені Штати Америки та по Європі. В Італії живе наша сестра, яка продає кераміку у крамничці.

В Україні, окрім продажів на ярмарках та через сайт, співпрацюємо з кафе та ресторанами. Вони часто замовляють посуд зі своїми логотипами.

Десятину доходів віддають на соціальні проекти

У Городенківщині спонсоруємо дитячий садочок із вальдорфською системою (об’єднує інтелектуальний, практичний та художній розвиток учнів). І зараз працюємо над розбудовою школи з такою ж системою навчання. Прагнемо дати дітям кращу освіту, ніж була у нас.

Ціни на вироби

До свят намагаємось випускати цікавинки, тематичні подарунки. Нам дуже не подобається прив’язуватися до свят, але розуміємо, що на попит вплинути не можемо. 

Тарілки незвичайної форми коштують від 200 гривень

Пропонуємо етнічні вироби з глини, розмальований посуд, декор для дому, сувеніри. Чашки коштують від 36 грн, набори тарілок від 500 гривень. Арт-тарілки у формі листка від 218 гривень.

Котики в Європі п’ють з українського

Один із напрямів фірми, який зараз активно розвиваємо, – шлікерне литво. Це коли у форми, заливається гіпс, а потім з цього роблять вироби. 

Нещодавно з іспанською зоофірмою “Meow Store” підписали договір. Під їхнім брендом на їх замовлення виготовляємо фонтанчики і поїлки для котів. 75% товарів із цього напряму виробництва продаємо за цим договором. Іспанія торгує цим товаром по всій Європі.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі