Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Побачив ціль – натиснув кнопку». Як працює український застосунок «єППО», що допомагає ЗСУ збивати ракети окупантів

Опубліковано

Допомогти протиповітряній обороні знищили крилаті ракети чи дрони-камікадзе росіян – просто. Для цього команда одеських програмістів створила унікальний застосунок «єППО». 

Ворожі ракети часто летять настільки низько, що радари просто не можуть їх розпізнати. І саме тут можуть допомогти звичайні українці. Достатньо дістати смартфон, вказати напрям руху цілі – і вже за кілька секунд ця інформація буде на моніторі бійців ППО. 

Застосунок вже продемонстрував свою ефективність: завдяки повідомленням мешканців півдня українські воїни приземлили російський «Калібр». Розповідаємо, як виникла ідея створити «антиракетний» додаток та як це працює.

Технологи волонтерять у своїй сфері

Андрій Кривошеєв, волонтер групи «Технарі»: Я власник компанії, яка розробляє програмне забезпечення для Європи. Десять років тому ми з командою почали працювати в різних ланках бізнесу, а з початком війни – вже за ідеологією. Свої знання сьогодні використовуємо для боротьби з окупантами. 

Ігор Астахов, волонтер групи «Технарі»: Я Senior Developer, програмую на всьому, маю великий досвід в ІТ. Якщо Андрій розробляє технічні рішення, то я – комунікаційні програми, відеоконференції тощо. Уже 20 років працюю з американською компанією.

З початком повномасштабного вторгнення, як це було й у 2014 році, я почав волонтерити. Оскільки я технар, то, звісно, почав допомагати у своїй ніші. Тож ми з колегами взялися закривати потреби армії в конкретних сферах. А потім дійшли до розробки важливих програмних продуктів спільно з військовими.

Сучасна війна неможлива без ІТ-фронту

Ігор Астахов: Раціонально ще у грудні я розумів, що вірогідність повномасштабного нападу Росії велика. Але з емоційної точки зору не дуже у це вірив. Та коли це трапилось, я був психологічно готовим і знав, що робити. Уже в перший день пішов до відомої мені військової частини і запитав, що їм потрібно. 

Андрій Кривошеєв: Мій ранок 24 лютого почався з обстрілів, як і для більшості громадян. Було тривожно, приблизно тиждень я намагався адаптуватися до нових реалій. А потім зрозумів, що треба щось робити. І вирішив зайнятися тим, що вмію найкраще. Не всі можуть воювати. Але коли кожен на своєму місці допомагає державі, це справді наближає перемогу. 

ІТ-фронт не менш важливий, ніж реальний. Нині світ влаштований так, що все дуже залежить від інформації. Панує постіндустріальна епоха. Той, хто володіє інформацією, володіє світом. 

Почали допомагати бійцям ППО

Андрій Кривошеєв: Ми з колегами-айтівцями заснували в Одесі волонтерську групу «Технарі», неформальним лідером якої став Геннадій Сульдін. Одразу ж звернулися до військових, аби дізнатися їхні актуальні потреби. Спершу не йшлося про якісь технічні рішення. Ми шукали матраци, каримати, спальники.

Бійці сил протиповітряної оборони потребували конкретних речей. Це, скажімо, біноклі та лазерні відстанеміри. Ми зайнялися пошуком та тестуванням найкращого обладнання у контексті «ціна-якість». Це займало багато сил і ресурсів команди.

Переданий бійцям бінокль волонтерами групи «Технарі». Фото: Facebook / Gennadiy Suldin 

Зараз у нас ще є проєкт, у межах якого ми хочемо купити велику кількість зенітних прожекторів. Вони мають певні особливості, їх не виготовляють ані на території нашої країни, ані у країнах поблизу. Тож просто піти в магазин і придбати прожектор з потрібними характеристиками не вийде. Але ця річ дуже потрібна для припинення нічних атак.

Вигадали рішення, яке здавалося очевидним

Андрій Кривошеєв: Коли ми закрили базові потреби бійців ППО, вони розповіли про ще одну проблему, яку потрібно було якось вирішити. З’ясувалося, що російські ракети – а, як виявилося згодом, і «шахіди» – часом летять дуже низько. На певних висотах радіолокатори не завжди, а часом і ніколи, не можуть їх зафіксувати. Це проблема не тільки України, а й світу. Крилаті ракети розроблялися так, аби їх не бачили радари. Вони летять максимально низько та буквально «зливаються» з рельєфом.

Проте військові не розуміли, яке рішення може допомогти. Для них це було новим викликом, як і для нас. Власне, ніде у світі не було рішення. Ми почули їхню проблему та сіли обговорювати, що ж може допомогти.

Читайте також: Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ

Відомий чат-бот «єВорог» не став тим рішенням, яке шукали бійці. Поки людина його відкриє, щось напише, надішле – ракета вже пролетить. Потім ці дані кудись мають потрапити, хтось їх має опрацювати. А з цим можуть бути труднощі, адже, наприклад, Івановок та Олександрівок в Одеській області є декілька. До того ж не дуже зрозуміло, як ці дані мають отримувати військові. Тобто шлях повідомлення від користувача до бійців – надто довгий. А потім на основі цих даних потрібно ще й видати певний наказ.

Нам одразу ж спало на думку, що система передачі даних має працювати простіше. І, власне, коли виникла ідея «єППО», хтось із команди сказав: «Це вже точно хтось робить, це ж очевидне рішення». Але ні, ніхто цим до нас не займався. Тож ми почали пробувати.

Українці в тилу можуть допомогти ППО

Андрій Косяк, волонтер групи «Технарі»: Ідея створити простий у користуванні додаток, через який українці могли б надавати координати ракет, виникла у квітні. Першу презентацію ми зробили вже наступного місяця. Процес був дуже складним, адже потребував погодження та рекомендацій військових. Було багато різних експериментів.

Для розробки «єППО» ми виділили фахівців із команди, яка працювала на комерційній основі. Зараз усі вони – волонтери. Ми ні за що не беремо кошти й робимо все можливе задля перемоги.

Ми були впевнені, що в Україні досить багато відповідальних громадян, які можуть покращити наведення та супроводження цілі. Адже ми живемо у тилу, і маємо його захищати.

Найважливіше – передавати координати в селах

Андрій Косяк: Важливо, що ракета під час польоту може багато разів змінювати траєкторію. Вона може летіти з моря, але заходити в Одесу з півночі. Відповідно, потрібно коригувати її збиття. З іншого боку, у нас велика країна: ракета, яка прямує до Львова, проходить велику частину території. І на всій протяжності прольоту є люди, які можуть її побачити, натиснути кнопку, а ППО – відпрацювати ціль.

Використання додатка «єППО». Фото: Вікторія Коломієць

Люди мають смартфони, і завдяки нашому застосунку вони перетворюються на зброю. Особливо нас цікавить зона покриття там, де маленька щільність населення. Адже якщо ракета «проскочила» перший радар на лінії, то далі побачити її буде значно складніше.

Саме тому українці в маленьких населених пунктах – це ті, хто найпершими мають передавати бійцям координати повітряних цілей. Умовно кажучи: громадянин, який копає картоплю на городі, побачив ракету, дістав телефон, натиснув кнопку і копає собі далі. А протиповітряна оборона збиває ворожу ціль.

Орієнтували на прохання та критику військових

Андрій Косяк: Військові ППО – це найосвіченіша частина армії. Вони – технарі й інженери. У них навіть швидкість мислення інакша. Вони не мають часу на розхитування, перекур тощо. Один із командирів сказав, що закінчив військову академію з «червоним» дипломом. Зрозуміло, що ця людина точно щось вчила, і її підготовку підтверджують конкретні результати.

Коли ми розповіли знайомим офіцерам про ідею «єППО», то не знали, як вони це сприйматимуть. Але ідея їм сподобалася. Вони висловили свої побажання, а після релізу – критику. Для нас було дуже важливо отримати їхню підтримку.

Геннадій Сульдін (ліворуч) і Андрій Косяк (праворуч). Фото: Facebook / Gennadiy Suldin 

Головна пропозиція бійців полягала в тому, що потрібно якось ідентифікувати людину, яка передає координати. Важливо, аби натовп окупантів чи якась умовна ДРГ не надавали бійцям неправдиву інформацію. Це питання безпеки.

І нам вдалося знайти рішення, яке допомогло оптимально розвʼязати це питання. Ми співпрацювали з командою Мінцифри та змогли додати в «єППО» авторизацію через «Дію». Нас дуже виручило, що цифрова держава вже існує.

Сам застосунок «єППО» – дуже простий. Найбільше у користувачів було труднощів саме під час авторизації через«Дію»: її або ще не було на смартфоні, або потрібно було активувати.

Передати координати можна за лічені секунди

Андрій Косяк: Тепер кожен із нас може взяти участь у розбудові першої у Світі мережевої системи ППО. Для цього потрібно лише встановити додаток «єППО» на свій смартфон, за кілька секунд пройти авторизацію та натиснути кнопку «Тест», аби переконатися, що все працює. А далі залишається сповіщати зенітників про відому вам загрозу з неба.

Якщо ви побачили повітряну ціль, наприклад, крилату ракету чи дрон-камікадзе, треба відкрити додаток, вибрати тип повітряної цілі, направити смартфон у напрямку руху цілі та натиснути велику червону кнопку. І це все. Вже через декілька секунд фахівці ППО побачать вашу відмітку на мапі, вона доповнить радіолокаційну інформацію, а летюча загроза буде знищеною.

Використання додатка «єППО». Фото: Вікторія Коломієць

Трохи складніше з визначенням повітряної цілі вночі. Проте безпілотники радше схожі на летючий мопед чи бензопилу. Натомість ракета має своєрідний свист, який важко з чимось сплутати. Та якщо ви все ж не можете розпізнати, що саме летить над головою, це не проблема. Найголовніше і першочергове – передати координати. А далі бійці розберуться.

Застосунок уже встиг стати вірусним

Андрій Косяк: Наш додаток уже пройшов верифікацію Google. Він працює на операційній системі Android, а найближчими тижнями стане доступним і для користувачів iOS. Програма для Іphone вже написана, тестування завершилося, інтеграцію до «Дії» налаштували. Чекаємо на валідацію від AppStore. Як каже Олексій Арестович, буквально 2-3 тижні. 

Чому наш додаток став вірусним? Тому що всі підсвідомо розуміють, що це працюватиме. Так, ми боялися великої кількості даних. Та загалом розуміли, що саме будемо з ними робити. І тому все працює чудово.

Завантаження додатка «єППО». Фото: Вікторія Коломієць

А ще важливо, що ми працюємо у тісній співпраці з військовими, тому «єППО» дійсно допомагає збивати повітряні цілі. Бійці витрачали час на нас, цивільних, розуміючи, що цей застосунок їм дійсно потрібен.

Особисто ми – команда «Технарі» – ще не використовували додаток за прямим призначенням. Ми мешкаємо у великому місті, куди ракети переважно не долітають, адже в нас, як я вважаю, найкраща ППО в країні.

Встановіть додаток собі та рідним

Геннадій Сульдін, волонтер групи «Технарі»: 22 жовтня зранку на півдні України відбулося перше бойове застосування «єППО» по російській крилатій ракеті. «Калібр» летів на дуже малій висоті та локаційно не спостерігався. Але українці побачили ракету та сповістили військових за допомогою додатку. Зенітники за кілька секунд отримали дані та збили повітряну ціль. А 25 жовтня за допомогою нашого додатка зенитники знищили два дрони-камікадзе Shahed 136.

Андрій Косяк: Ми б дуже хотіли, аби президент Володимир Зеленський та Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залежний публічно заявили, що на їхніх смартонах встановлено застосунок «єППО». А ще – закликали українців зробити так само. Це допоможе охопити більшу кількість громадян, готових передавати військовим координати ракет та безпілотників. Наразі наш додаток вже встановили понад 180 тисяч людей.

І я б дуже хотів, аби цей застосунок був у кожного з нас. Встановіть його собі, друзям, рідним. Особливо тим, хто живе в селах. Це неймовірно важливо для наближення нашої перемоги. Смартфон може бути зброєю. І кожен українець може і має стати ланкою системи протиповітряної оборони України.

Суспільство

Дрони ГУР знищили корабель чорноморського флоту «Сергій Котов»

Опубліковано

Російський корабель «Сергій Котов» у ніч на 5 березня атакували морські дрони ГУР Magura V5. Судно дістало три пошкодження, його вартість 65 мільйонів доларів.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Зазначається, що у ніч на 5 березня спецпідрозділ ГУР МО України Group 13 атакував патрульний корабель чорноморського флоту РФ «Сергій Котов» неподалік тимчасово окупованого Криму.

Місія відбулась у співпраці з Військово-Морськими Силами ЗСУ та за підтримки Міністерства цифрової трансформації України.

Унаслідок цього удару російське судно зазнало пошкоджень корми, правого та лівого бортів.

«Вогневе ураження Котова відбулось у територіальних водах України, неподалік Керченської протоки. Вартість потопленого корабля становить близько 65 мільйонів доларів», – резюмували в ГУР.

Читайте також«Кримом усе почалося, Кримом має й закінчитися». Дев’ять років спротиву окупації півострова в історіях киримли

«Сергій Котов» — третій серійний патрульний корабель проєкту 22160, який поповнив склад Чорноморського флоту РФ 30 липня 2022 року. Ходові випробування розпочалися наприкінці жовтня 2021 року.

Що відомо про військові операції у Криму?

21 вересня СБУ та Військово-морські Сили завдали масштабного удару по військовому аеродрому «Саки» в окупованому Криму. Для атаки були застосовані безпілотники та ракети «Нептун».

20 вересня Сили оборони уразили командний пункт Чорноморського флоту РФ поблизу Севастополя.

19 вересня СБУ спільно з ВМС знищили у Криму ворожий комплекс ППО «Тріумф».

16 вересня унаслідок ударів по Севастополю ракетами та морськими дронами Сили оборони України пошкодили два кораблі Чорноморського флоту РФ, серед них один підводний човен.

У листопаді 2023 року ЗСУ знищили російський корабель ударом по суднобудівному заводі у Керчі.

Нагадаємо, у ніч на 14 лютого дрони ГУР знищили російський десантний корабель «Цезар Куніков» у Чорному морі.

Фото: ГУР МО.

Читати далі

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі