«Побачив ціль – натиснув кнопку». Як працює український застосунок «єППО», що допомагає ЗСУ збивати ракети окупантів

Допомогти протиповітряній обороні знищили крилаті ракети чи дрони-камікадзе росіян – просто. Для цього команда одеських програмістів створила унікальний застосунок «єППО». 

Ворожі ракети часто летять настільки низько, що радари просто не можуть їх розпізнати. І саме тут можуть допомогти звичайні українці. Достатньо дістати смартфон, вказати напрям руху цілі – і вже за кілька секунд ця інформація буде на моніторі бійців ППО. 

Застосунок вже продемонстрував свою ефективність: завдяки повідомленням мешканців півдня українські воїни приземлили російський «Калібр». Розповідаємо, як виникла ідея створити «антиракетний» додаток та як це працює.

Технологи волонтерять у своїй сфері

Андрій Кривошеєв, волонтер групи «Технарі»: Я власник компанії, яка розробляє програмне забезпечення для Європи. Десять років тому ми з командою почали працювати в різних ланках бізнесу, а з початком війни – вже за ідеологією. Свої знання сьогодні використовуємо для боротьби з окупантами. 

Ігор Астахов, волонтер групи «Технарі»: Я Senior Developer, програмую на всьому, маю великий досвід в ІТ. Якщо Андрій розробляє технічні рішення, то я – комунікаційні програми, відеоконференції тощо. Уже 20 років працюю з американською компанією.

З початком повномасштабного вторгнення, як це було й у 2014 році, я почав волонтерити. Оскільки я технар, то, звісно, почав допомагати у своїй ніші. Тож ми з колегами взялися закривати потреби армії в конкретних сферах. А потім дійшли до розробки важливих програмних продуктів спільно з військовими.

Сучасна війна неможлива без ІТ-фронту

Ігор Астахов: Раціонально ще у грудні я розумів, що вірогідність повномасштабного нападу Росії велика. Але з емоційної точки зору не дуже у це вірив. Та коли це трапилось, я був психологічно готовим і знав, що робити. Уже в перший день пішов до відомої мені військової частини і запитав, що їм потрібно. 

Андрій Кривошеєв: Мій ранок 24 лютого почався з обстрілів, як і для більшості громадян. Було тривожно, приблизно тиждень я намагався адаптуватися до нових реалій. А потім зрозумів, що треба щось робити. І вирішив зайнятися тим, що вмію найкраще. Не всі можуть воювати. Але коли кожен на своєму місці допомагає державі, це справді наближає перемогу. 

ІТ-фронт не менш важливий, ніж реальний. Нині світ влаштований так, що все дуже залежить від інформації. Панує постіндустріальна епоха. Той, хто володіє інформацією, володіє світом. 

Почали допомагати бійцям ППО

Андрій Кривошеєв: Ми з колегами-айтівцями заснували в Одесі волонтерську групу «Технарі», неформальним лідером якої став Геннадій Сульдін. Одразу ж звернулися до військових, аби дізнатися їхні актуальні потреби. Спершу не йшлося про якісь технічні рішення. Ми шукали матраци, каримати, спальники.

Бійці сил протиповітряної оборони потребували конкретних речей. Це, скажімо, біноклі та лазерні відстанеміри. Ми зайнялися пошуком та тестуванням найкращого обладнання у контексті «ціна-якість». Це займало багато сил і ресурсів команди.

Зараз у нас ще є проєкт, у межах якого ми хочемо купити велику кількість зенітних прожекторів. Вони мають певні особливості, їх не виготовляють ані на території нашої країни, ані у країнах поблизу. Тож просто піти в магазин і придбати прожектор з потрібними характеристиками не вийде. Але ця річ дуже потрібна для припинення нічних атак.

Вигадали рішення, яке здавалося очевидним

Андрій Кривошеєв: Коли ми закрили базові потреби бійців ППО, вони розповіли про ще одну проблему, яку потрібно було якось вирішити. З’ясувалося, що російські ракети – а, як виявилося згодом, і «шахіди» – часом летять дуже низько. На певних висотах радіолокатори не завжди, а часом і ніколи, не можуть їх зафіксувати. Це проблема не тільки України, а й світу. Крилаті ракети розроблялися так, аби їх не бачили радари. Вони летять максимально низько та буквально «зливаються» з рельєфом.

Проте військові не розуміли, яке рішення може допомогти. Для них це було новим викликом, як і для нас. Власне, ніде у світі не було рішення. Ми почули їхню проблему та сіли обговорювати, що ж може допомогти.

Читайте також: Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ

Відомий чат-бот «єВорог» не став тим рішенням, яке шукали бійці. Поки людина його відкриє, щось напише, надішле – ракета вже пролетить. Потім ці дані кудись мають потрапити, хтось їх має опрацювати. А з цим можуть бути труднощі, адже, наприклад, Івановок та Олександрівок в Одеській області є декілька. До того ж не дуже зрозуміло, як ці дані мають отримувати військові. Тобто шлях повідомлення від користувача до бійців – надто довгий. А потім на основі цих даних потрібно ще й видати певний наказ.

Нам одразу ж спало на думку, що система передачі даних має працювати простіше. І, власне, коли виникла ідея «єППО», хтось із команди сказав: «Це вже точно хтось робить, це ж очевидне рішення». Але ні, ніхто цим до нас не займався. Тож ми почали пробувати.

Українці в тилу можуть допомогти ППО

Андрій Косяк, волонтер групи «Технарі»: Ідея створити простий у користуванні додаток, через який українці могли б надавати координати ракет, виникла у квітні. Першу презентацію ми зробили вже наступного місяця. Процес був дуже складним, адже потребував погодження та рекомендацій військових. Було багато різних експериментів.

Для розробки «єППО» ми виділили фахівців із команди, яка працювала на комерційній основі. Зараз усі вони – волонтери. Ми ні за що не беремо кошти й робимо все можливе задля перемоги.

Ми були впевнені, що в Україні досить багато відповідальних громадян, які можуть покращити наведення та супроводження цілі. Адже ми живемо у тилу, і маємо його захищати.

Найважливіше – передавати координати в селах

Андрій Косяк: Важливо, що ракета під час польоту може багато разів змінювати траєкторію. Вона може летіти з моря, але заходити в Одесу з півночі. Відповідно, потрібно коригувати її збиття. З іншого боку, у нас велика країна: ракета, яка прямує до Львова, проходить велику частину території. І на всій протяжності прольоту є люди, які можуть її побачити, натиснути кнопку, а ППО – відпрацювати ціль.

Люди мають смартфони, і завдяки нашому застосунку вони перетворюються на зброю. Особливо нас цікавить зона покриття там, де маленька щільність населення. Адже якщо ракета «проскочила» перший радар на лінії, то далі побачити її буде значно складніше.

Саме тому українці в маленьких населених пунктах – це ті, хто найпершими мають передавати бійцям координати повітряних цілей. Умовно кажучи: громадянин, який копає картоплю на городі, побачив ракету, дістав телефон, натиснув кнопку і копає собі далі. А протиповітряна оборона збиває ворожу ціль.

Орієнтували на прохання та критику військових

Андрій Косяк: Військові ППО – це найосвіченіша частина армії. Вони – технарі й інженери. У них навіть швидкість мислення інакша. Вони не мають часу на розхитування, перекур тощо. Один із командирів сказав, що закінчив військову академію з «червоним» дипломом. Зрозуміло, що ця людина точно щось вчила, і її підготовку підтверджують конкретні результати.

Коли ми розповіли знайомим офіцерам про ідею «єППО», то не знали, як вони це сприйматимуть. Але ідея їм сподобалася. Вони висловили свої побажання, а після релізу – критику. Для нас було дуже важливо отримати їхню підтримку.

Головна пропозиція бійців полягала в тому, що потрібно якось ідентифікувати людину, яка передає координати. Важливо, аби натовп окупантів чи якась умовна ДРГ не надавали бійцям неправдиву інформацію. Це питання безпеки.

І нам вдалося знайти рішення, яке допомогло оптимально розвʼязати це питання. Ми співпрацювали з командою Мінцифри та змогли додати в «єППО» авторизацію через «Дію». Нас дуже виручило, що цифрова держава вже існує.

Сам застосунок «єППО» – дуже простий. Найбільше у користувачів було труднощів саме під час авторизації через«Дію»: її або ще не було на смартфоні, або потрібно було активувати.

Передати координати можна за лічені секунди

Андрій Косяк: Тепер кожен із нас може взяти участь у розбудові першої у Світі мережевої системи ППО. Для цього потрібно лише встановити додаток «єППО» на свій смартфон, за кілька секунд пройти авторизацію та натиснути кнопку «Тест», аби переконатися, що все працює. А далі залишається сповіщати зенітників про відому вам загрозу з неба.

Якщо ви побачили повітряну ціль, наприклад, крилату ракету чи дрон-камікадзе, треба відкрити додаток, вибрати тип повітряної цілі, направити смартфон у напрямку руху цілі та натиснути велику червону кнопку. І це все. Вже через декілька секунд фахівці ППО побачать вашу відмітку на мапі, вона доповнить радіолокаційну інформацію, а летюча загроза буде знищеною.

Трохи складніше з визначенням повітряної цілі вночі. Проте безпілотники радше схожі на летючий мопед чи бензопилу. Натомість ракета має своєрідний свист, який важко з чимось сплутати. Та якщо ви все ж не можете розпізнати, що саме летить над головою, це не проблема. Найголовніше і першочергове – передати координати. А далі бійці розберуться.

Застосунок уже встиг стати вірусним

Андрій Косяк: Наш додаток уже пройшов верифікацію Google. Він працює на операційній системі Android, а найближчими тижнями стане доступним і для користувачів iOS. Програма для Іphone вже написана, тестування завершилося, інтеграцію до «Дії» налаштували. Чекаємо на валідацію від AppStore. Як каже Олексій Арестович, буквально 2-3 тижні. 

Чому наш додаток став вірусним? Тому що всі підсвідомо розуміють, що це працюватиме. Так, ми боялися великої кількості даних. Та загалом розуміли, що саме будемо з ними робити. І тому все працює чудово.

А ще важливо, що ми працюємо у тісній співпраці з військовими, тому «єППО» дійсно допомагає збивати повітряні цілі. Бійці витрачали час на нас, цивільних, розуміючи, що цей застосунок їм дійсно потрібен.

Особисто ми – команда «Технарі» – ще не використовували додаток за прямим призначенням. Ми мешкаємо у великому місті, куди ракети переважно не долітають, адже в нас, як я вважаю, найкраща ППО в країні.

Встановіть додаток собі та рідним

Геннадій Сульдін, волонтер групи «Технарі»: 22 жовтня зранку на півдні України відбулося перше бойове застосування «єППО» по російській крилатій ракеті. «Калібр» летів на дуже малій висоті та локаційно не спостерігався. Але українці побачили ракету та сповістили військових за допомогою додатку. Зенітники за кілька секунд отримали дані та збили повітряну ціль. А 25 жовтня за допомогою нашого додатка зенитники знищили два дрони-камікадзе Shahed 136.

Андрій Косяк: Ми б дуже хотіли, аби президент Володимир Зеленський та Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залежний публічно заявили, що на їхніх смартонах встановлено застосунок «єППО». А ще – закликали українців зробити так само. Це допоможе охопити більшу кількість громадян, готових передавати військовим координати ракет та безпілотників. Наразі наш додаток вже встановили понад 180 тисяч людей.

І я б дуже хотів, аби цей застосунок був у кожного з нас. Встановіть його собі, друзям, рідним. Особливо тим, хто живе в селах. Це неймовірно важливо для наближення нашої перемоги. Смартфон може бути зброєю. І кожен українець може і має стати ланкою системи протиповітряної оборони України.