Україна продовжує адаптувати екологічне законодавство до вимог Європейського Союзу. Один із напрямів — впровадження депозитно-поворотної системи (DRS), яка вже ефективно працює в десятках країн світу. Така система дозволяє повертати використану тару — пластикові пляшки, банки, скляні ємності — і отримувати назад сплачену за них заставу.
Зараз в Україні переробляють лише близько 6% відходів. Розповідаємо, як DRS допоможе зменшити кількість сміття та наблизити Україну до екологічних стандартів ЄС.
Як працює система DRS
Суть DRS у тому, що коли споживач купує напій у пляшці чи банці, то він сплачує невелику заставу. Після використання упаковки її можна повернути у спеціальний пункт збору й отримати кошти назад.
Розмір застави в різних країнах Європи — від 0,07 до 0,40 євро. Сума повертається готівкою, на банківську картку, ваучером у магазин або її можна переказати на благодійність.
Фінансують систему самі виробники тари, які об’єднуються в організації. Вони відповідають за збір, логістику, переробку та адміністрування процесу. Частину витрат покривають прибутком від переробки вторинної сировини.
На сьогодні майже 357 мільйонів людей живуть у країнах, де ефективно працює ця система. І замість того, аби тара потрапляла на звалища та забруднювала довкілля, її перетворюють на нове паковання.
Якою може бути DRS
Існують два типи тари:
- одноразова — на переробку: до цієї категорії входять пластикові ПЕТ-пляшки, алюмінієві банки, скляні пляшки. Зібрану тару передають на переробку для створення нової упаковки;
- багаторазова — для повторного використання: це скляні або пластикові пляшки, контейнери для їжі, багаторазові чашки. Їх миють і використовують знову.
В Україні така модель вже працює: Carlsberg Ukraine з 2008 року повторно використовує скляну тару, а у 2022‑му до половини своїх пляшок повторно обіграли крізь систему повернення.
Читайте також: «Ми вам віддаємо відходи, а отримуєте ви доходи»: як бізнес і громада на Львівщині зробили сміття ресурсом
Моделі роботи
Система DRS може працювати за різними моделями. Перша — пряма. У цьому випадку споживач повертає тару в той самий магазин, де її придбав, і отримує назад заставу у вигляді грошей або ваучера. Наприклад, під час фестивалю Zero Waste Fest у Харкові відвідувачі могли взяти кухоль за 100 гривень, користуватися ним протягом заходу, а потім повернути й отримати свою заставу або залишити кухоль собі.
Друга модель — через виробника. Її запроваджує окрема компанія. У такій системі споживачі можуть здати використану тару в будь-який магазин, який продає продукцію цього виробника. Такий підхід уже використовує українська компанія «Карпатська Сироварня»: покупці повертають скляну тару й отримують за це або готівку, або знижку на наступну покупку.
Найпоширенішою в Європі є третя модель — з кліринговою системою. Споживачі можуть повертати тару в будь-який зручний пункт прийому, незалежно від того, де вони її придбали. Усі процеси (облік, грошові операції, звітність) координує спеціальна організація. В Україні таку модель вже застосовує Carlsberg Ukraine: коли споживач здає пляшку, отримує винагороду, після чого тара повертається виробнику через оператора.
Як впровадити DRS в Україні
Для впровадження цієї системи спершу потрібно ухвалити відповідний закон. В Європі від ухвалення до запуску системи проходить від 1 до 3 років (Ісландія — того ж року, Хорватія — за рік, Німеччина витратила 12 років, але тепер це одна з найефективніших систем у ЄС).
Також потрібна широка мережа — з автоматами (таромати) або точками в магазинах. У середньому пункт обслуговує близько 2600 людей, отже для України — потрібно понад 12 000 точок. Наразі вже працює приблизно 1 500 підприємств зі збору вторсировини — їх можна інтегрувати в DRS.
Читайте також: У столиці встановили першу в Україні цілодобову станцію для сортування сміття
Що вже працює
- Япомогабокси — автомати, які приймають пляшки та кришечки, а замінюють їх на благодійний внесок. Самі бокси зроблені з переробленого пластику — повний цикл;
- події з багаторазовою тарою — наприклад, на Craft Beer & Vinyl Music Festival у Львові відвідувачі могли придбати фестивальний келих і повертати його після закінчення;
- пункти прийому тари — майже в кожному місті працюють пункти, куди можна здати ПЕТ‑пляшки, скло чи банки. Тара сортується, очищується, потім або повторно використовується, або переробляється на нову упаковку, зменшуючи потребу в нових ресурсах і сприяючи екології.
Разом із тим пункти прийому тари в Україні працюють розрізнено — кожен встановлює свої умови компенсації, що створює хаос і непослідовність. У депозитно-поворотній системі діє фіксований депозит: ви сплачуєте під час покупки, а при поверненні отримуєте ту ж саму суму назад.
Система розширеної відповідальності виробника дозволить створити єдину, зрозумілу та ефективну систему збору тари в Україні. Вона буде зручною для людей, прозорою для бізнесу і значно кориснішою для довкілля.
Фото обкладинки ілюстративне: Freepik
