Економіка і бізнес
Платформа OLX дослідила, чи готові українські бізнеси створювати інклюзивне робоче середовище
Малий і середній бізнес (МСБ) залишається рушієм економіки України, проте питання інклюзивності та безбар’єрності для працівників досі перебувають на стадії розвитку. В OLX опитали понад 1500 представників МСБ, аби з’ясувати, як підприємці впроваджують ці практики.
Про це повідомляють представники OLX.
Що кажуть цифри
В опитуванні взяли участь 1584 представники бізнесу, серед яких 54% — ФОПи та 14% — юридичні особи (решта не визначилася з відповіддю). Найчастіше безбарʼєрність впроваджують бізнеси, що працюють 5–10 років. Ті, хто на ринку до трьох років, лише планують подібні ініціативи.
Соціальна підтримка та інфраструктура
Лише чверть (24%) бізнесів уже проводять практики інклюзивності, тоді як половина опитаних бізнесів і ФОПів узагалі їх не впроваджують і не планують цього робити. Зокрема, 33% підприємців не обговорюють безбар’єрність із працівниками.
Читати також: На Центральному вокзалі Києва відкрили інклюзивне відділення Ощадбанку
Інвестиції в безбар’єрність
Лише 14% підприємців інвестують у створення безбар’єрного середовища, а 16% планують це робити. Більшість — 43% — такі інвестиції не розглядають.
Знають про державну програму компенсації витрат на облаштування безбар’єрного робочого місця лише 17,7% респондентів, 14% скористалися цією можливістю.
Перешкоди на шляху до змін
Серед причин ті, хто не впроваджують інклюзивні практики, виділяють дві основні:
- практичні труднощі — війна, економічна нестабільність і нерозуміння економічної вигоди від таких ініціатив;
- недовіра до держави — підприємці не відчувають підтримки та сумніваються в ефективності державних програм.
Чому важлива безбарʼєрність у бізнесі
Опитані з успішним досвідом впровадження безбарʼєрності на робочих місцях наголошують, що такі практики покращують репутацію компанії, підвищують соціальний капітал і допомагають економічному зростанню. Найефективнішими методами вони називають:
- особисту ініціативу та підтримку;
- створення безбар’єрної інфраструктури (пандуси, гнучкий графік);
- тренінги з толерантності та ментального здоров’я.
Нагадаємо, що у Кропивницькому відкрили мобільний реабілітаційний модуль для ветеранів.
Фото обкладинки: Freepik.
Економіка і бізнес
18 січня російська армія завдала ракетного удару по столиці. Під час цієї атаки росіяни вп’яте пошкодили McDonald’s на Лук’янівській. Відновити заклад компанія планує за місяць.
Про це компанія повідомила у коментарі для AIN.
Наслідки атаки
«Цього разу пошкодження найбільш серйозні. Найбільше постраждали фасад та стеля ресторану, а також інтер’єр. Водночас постраждала коштовна техніка компанії, як-от монітор прийому замовлень на “МакДрайві” та деяка техніка на кухні. Ми ще продовжуємо оглядати обладнання та аналізувати збитки», — зазначили в компанії.
Читайте також: Платформа OLX дослідила, чи готові українські бізнеси створювати інклюзивне робоче середовище
Серед персоналу закладу ніхто не постраждав, адже працівники встигли вчасно евакуюватися в укриття.
Цей McDonald’s є першим закладом мережі в Україні. Його відкрили у 1997 році.
Нагадаємо, що у Києві зʼявиться безбарʼєрний маршрут від вокзалу до військового госпіталю.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС
Економіка і бізнес
Перші трамваї зі швейцарського Базеля вже на шляху до Львова. Це 26-метрові вагони Schindler Be 4/8 із низькопідлоговою секцією, які створені для комфорту та зручності пасажирів. Ці трамваї підвищать рівень доступності громадського транспорту в місті.
Про це повідомляє Львівська міська рада.
«Вагони не потребують переобладнання, адже ширина колій у Львові й Базелі однакова», —зазначають у міськраді.
Читати також: У Львові на маршрути вийшли екологічні трамваї, отримані від Берліна
Перед виходом на міські маршрути трамваї мають пройти випробування та отримати українську сертифікацію.
До Львова нові вагони прибудуть уже за тиждень. Загалом місто отримає 25 трамваїв, а ще 10 вагонів використають для запасних частин. Крім того, у межах програми передбачено навчання технічного персоналу.
Нагадаємо, що у Музеї годинників в Литві відкриють виставку Львівської галереї мистецтв.
Фото: Freepik.
Економіка і бізнес
Завод створюють в індустріальному парку «МаʼРижани» в селі Рижани на Житомирщині. У першу лінію проєкту інвестували близько 25 мільйонів доларів. У березні-квітні на заводі планують почати виробництво натуральних волокон та костриці.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Обладнання нового заводу
Техніку для заводу закупили із застосуванням нульової ставки ПДВ та ввізного мита. Як вказує Кисилевський, з урахуванням масштабу проєкту це суттєва форма державної підтримки. Цією пільгою зможуть скористатися й інвестори наступних етапів переробки коноплі.
Індустріальний парк «МаʼРижани» охоплює 28 гектарів — територію колишнього заводу з переробки льону. До парку вже провели енергетичні потужності та водопостачання.
Читайте також: Україна транспортуватиме водень до ЄС через новий «Водневий коридор»
Перший етап проєкту
Компанія «Ма’Рижани Хемп Компані», яка керує індустріальним парком, самостійно організувала вирощування та збирання першого врожаю технічних конопель на площі 700 гектарів. Уже з наступного року компанія планує збільшити ці площі до 1200 гектарів, а також залучити до проєкту 500–600 гектарів земель фермерів Житомирщини.
Хоча вирощування технічної коноплі вимагає ліцензування та перебуває під ретельним контролем правоохоронних органів, цей бізнес залишається прибутковим.
Прогнозують, що за перший рік роботи новий завод у Рижанах забезпечить роботою 200 жителів Житомирщини та переробить 4,5 тисячі тонн сировини. У наступні роки кількість робочих місць зросте до 700, а обсяги переробки досягнуть 12 тисяч тонн.
Читайте також: Американська оборонна компанія відкрила офіс у Києві і тренуватиме українських військових
Що можна виготовляти з технічних конопель
Майже все волокно з першого врожаю вже законтрактовано. Представники покупців із Франції та Бельгії відвідали Рижани та особисто оцінили якість сировини. Українську конопляну тканину використовуватимуть для створення преміального одягу від провідних європейських дизайнерів. Окрім цього, технічні коноплі можна застосовувати у виробництві:
- постільної білизни;
- канатів;
- парусини;
- брезентів;
- спеціального паперу для друку грошей тощо.
«Виробництво волокна — масштабний, але лише перший етап переробки. Наступний етап — виробництво пряжі. Він також потребуватиме інвестицій обсягом близько 25 мільйонів доларів. Якщо ж говорити про вихід на виробництво тканини з коноплі, то це виведе загальну вартість проєкту на рівень 100-120 мільйонів доларів. Власники індустріального парку відкриті для діалогу з потенційними інвесторами в ці наступні переділи»‚ — написав Дмитро Кисилевський.
Нагадаємо, що німецька компанія Knauf придбала нове родовище на Тернопільщині.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Кисилевського