

Економіка і бізнес
Підрахували, скільки отримає бюджет від розмитнення усіх євроблях в Україні
На момент ухвалення законів про розмитнення авто в Україні перебувало близько 630 тис. автомобілів на єврономерах. Від розмитнення цих автівок державний бюджет може отримати від 5 до 10 мільярдів гривень. Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.
“Державний бюджет може отримати з них від 5 до 10 мільярдів гривень, але багато залежить від того, коли саме їх легалізують і чи легалізують взагалі. При цьому, в законі є чітка норма, яка співвідноситься з Бюджетним кодексом і з Законом про Державний бюджет, за якою всі ці платежі підуть у Пенсійний фонд”, – наголошують у Мінфіні.
Читайте також: Держава отримала 890 тисяч грн за розмитнення перших 15 “євроблях”
У Міністерстві зауважують, що встановлені законом умови розмитнення автомобілів є ексклюзивними. Ситуацію з автівками на єврономерах пояснюють тим, що після 90-х ринок вживаних автомобілів в Україні був дещо деформований і не розвивався так, як розвивається в інших країнах.
“В українців, фактично, був вибір між потриманим ВАЗом і “Ланосом”. З іншого боку, оскільки не було можливості офіційно купити авто з Європи, то його не можна було й офіційно розмитнити”, – пояснюють представники Мінфіну.
Як відомо, на початку листопада Верховна Рада ухвалила закон про зниження вартості розмитнення автомобілів на єврономерах. Згідно з документом, встановлюється пільговий термін розмитнення автомобілів, ввезених в Україну. А саме, в перші 90 днів після введення закону в дію водіям надаватиметься 50%-ова знижка на митне оформлення “євроблях”. Окрім того, решту 90 днів будуть діяти ставки акцизного податку, передбачені у цьому законі, але “без застосування штрафних санкцій”.
Економіка і бізнес

Українська компанія Foundation Coffee Roasters і 13-та бригада НГУ «Хартія» створили колаборацію під назвою «Броньована кава». З кожної упаковки компанія передаватиме 100 гривень на потреби військових з «Хартії».
Про це повідомили в компанії.
Завдяки донатам бійці отримають нові тепловізори, дрони, засоби зв’язку, амуніцію тощо. У компанії зазначили:
«Це не просто кава — це подяка тим, хто щодня боронить наше небо, землю і спокій. Кожна чашка — це маленький вклад у велику справу. Разом до перемоги!».
Читайте також: Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»

Нагадаємо, що у Києві відбудеться забіг «Біжу за тих, хто в берцях 2025» на підтримку «Хартії».
Фото: фейсбук-сторінка Foundation Coffee Roasters
Економіка і бізнес

У Києві пройшов HR Wisdom Summit 2025, організований журналом «ТОП-100. Рейтинги найбільших» та Delo.ua. На заході зібралися понад 400 HR-фахівців та 30 спікерів, які обговорювали стратегії управління командами в умовах війни, повернення ветеранів до роботи та ментальне здоровʼя на підприємствах.
Про це редакції повідомили орагнізатори події.
Навчання для HR-фахівців майбутнього
«Сьогодні HR — це перший голос на підприємстві. Саме ви — голос змін», — зазначила ведуча ICTV Оксана Гутцайт на відкритті саміту.
На саміті говорили про навчання персоналу, адаптацію ветеранів, корпоративну освіту та співпрацю з університетами. Наталія Теряхіна з Kernel пояснила, як управління знаннями допомагає втримати штат. На її думку, HR має проактивно працювати з бізнесом, виявляючи критичні ролі та утримуючи команду через навчання.
На саміті торкнулися й теми інклюзивності HR-стратегій. Їх закликала підтримати перша заступниця міністра соцполітики України Дарія Марчак. Вона додала, що країна не може допустити ейджизм, тому в компанії важливо залучати робітників, яким понад 50 років.
Читайте також: Український банк відсудив у рф компенсацію за втрачені в Криму активи
Воєнні реалії ринку праці
У дискусії «Робота після служби: як зробити ринок праці дружнім до ветеранів» обговорювали реальні кейси адаптації, менторства й системної підтримки ветеранів та їхніх родин. Модерувала розмову Наталія Ємченко з проєкту «Серце Азовсталі». Участь в обговоренні взяли Анастасія Розлуцька з Work.ua, Олена Велика від Sense Bank, Вадим Галицький з ДТЕК, Людмила Новак (Інтерпайп), Альона Скорзова від Державної служби зайнятості та оборонець Маріуполя Кирило Тюрнєв.
Продовжуючи тему воєнних реалій, Марія Абдулліна з «OLX Робота» розповіла про кризу на ринку через мобілізацію і міграцію, та акцент на молодь і пенсіонерів як відповідь. Учасники панельних дискусій обговорили інтеграцію ветеранів, внутрішні таланти, кодекси поведінки й етику, роль корпоративної культури та інвестиції в освіту.
На саміті представили дослідження «Топ інвесторів в освіту» від Delo.ua та KSE. У матеріалах підкреслили, що через брак актуальних навичок вакансії і кандидати не зустрічаються, а бізнес інвестиціями в освіту розв’язує кадрові питання та виконує суспільну роль в інтеграції інклюзії.
Також під час події обговорили бренди роботодавців і нагородили найкращих HR-лідерів року.




Нагадуємо, що найбільша фінська мережа швидкого харчування інвестує 12 мільйонів євро в розвиток свого бізнесу в Україні.
Фото з саміту надали організатори
Економіка і бізнес

Апеляційний суд Парижа відхилив позицію росії і залишив у силі рішення 2018 року, яке зобов’язувало рф виплатити понад 1,5 мільярда доларів державному «Ощадбанку». Це компенсації за втрату активів в Криму.
Про це повідомила пресслужба «Ощадбанку».
Крім того, французький апеляційний суд стягнув із російських представників 300 тисяч євро судових витрат. Із 3 липня рішення стало публічним. Членкиня наглядової ради «Ощадбанку» Роза Тапанова наголосила, що банк надалі робитиме все можливе, аби стягнути цю суму з рф.
«Ми є першою банківською установою, яка виграла подібну справу проти російської федерації, і вважаємо наш прогрес у цій справі дороговказом, який дає надію багатьом українським бізнесам досягти справедливості щодо відшкодування втрат від російського вторгнення в Україну», — поділився голова правління «Ощадбанку» Сергій Наумов.
Заступник голови правління «Ощадбанку» Арсен Мілютін розповів, що в його установі налаштовані на довгу боротьбу, бо розуміють, що російська федерація ніколи добровільно не виконає рішення суду. Також він повідомив, що в банку продовжують збирати докази для отримання компенсації від агресора за нові збитки, яких росіяни завдали під час активної фази війни.
Нагадуємо, що Україна підписала з американською компанією меморандум про масштабування виробництва дронів.
Також ми писали, що в українському суді вперше одностатеву пару визнали подружжям.
Фото обкладинки: сайт banker.ua