Коли шкільний дзвінок сповіщає про початок уроку, учні цього ліцею поспішають не до класу, а до теплиці. Адже за розкладом урок екології, який вони проведуть на грядках. Вони самі вирощують м’яту, мелісу, календулу і збирають липовий цвіт. Восени все це перетворюється на їхній авторський чай: частину діти відправлять військовим, решту ж планують продавати в місцевих магазинах.
#ШОТАМ та Платформа соціальних змін розповідають, як маленькі підприємці виготовляють для громади власний екологічний чай.
Інна Середа
директорка Кадиєвецького ліцею
Школа має давати знання, які знадобляться у житті
У нашому ліцеї зараз навчається понад 140 дітей. І нам важливо, аби вони не лише вивчали шкільні предмети, але й могли отримати якісь практичні знання, що згодом знадобляться у житті та майбутній професії.
Стараюся шукати для цього можливості, тому зраділа, коли торік отримала листа з відділу освіти — нашому ліцею запропонували подати заявку на буткемп від Платформи соціальних змін для учнів старших класів зі шкіл Хмельницької області. Результатом мав стати проєкт від учнів, який буде корисним для школи та громади.
Я подала заявку на навчання, ми пройшли відбір і після цього до нас у ліцей приїхали фахівці, аби проводити навчання про соціальне підприємництво для наших учнів.
З листопада до травня цього року діти вчилися працювати в команді, придумувати власні проєкти та презентувати їх, дізнавалися про маркетинг та фінансову грамотність.
Сортування сміття чи притулок для тварин?
Діти мали різні ідеї соціальних проєктів, особливо їх цікавила екологія. Кілька учнів пропонували створити місце для сортування сміття, але це було б якось негігієнічно, якби люди з усього села несли сміття до ліцею. Та й складно було б облаштувати місце для сортування.
Ще хтось з дітей пропонував створити в селі притулок для бездомних тварин. Хтось мислив масштабно і хотів відремонтувати дороги у селі. Але ми реалістично обміркували ідеї й вирішили вирощувати чай.
Ця справа знайшла нас сама, адже ми з учнями не перший рік займаємось волонтерством. Торік збирали кошти, аби придбати авто для наших земляків, які зараз служать у війську. На свята учні ходили селом колядувати й всі гроші передали волонтерам. Згодом організували в ліцеї благодійну дискотеку, на яку запрошували людей з інших сіл громади. Тоді вдалося зібрати 10 тисяч гривень, які ми також передали на ремонт автівки для захисника з нашого села.
А ще ми часто надсилаємо пакунки на фронт, у які додаємо теплі речі, смаколики й чай.
І от ми подумали — чому б нам не вирощувати власний чай? Це наш спосіб подякувати батькам наших учнів у війську та іншим захисникам
Так виник наш проєкт «TeaGrow».
Теплицю встановили батьки, а обладнання придбали за грант
Коли ми сказали батькам, що потрібно встановити теплицю, ті відгукнулися — домовилися про час і зробили. Хто міг, той приніс нам пагони меліси та календули. А завдяки Платформі соціальних змін ми придбали професійне обладнання.
Діти підтримали ідею, адже замість сидіти в класі на уроці екології, вони власними руками працюють в теплиці — вже посадили м’яту, мелісу та календулу. А біля ліцею у нас багато липи, тому її цвіт ми також використовуємо для приготування чаю.
Учні вже вміють працювати з вакууматором, який ми придбали для пакування чаю, а ще дегідратором, який використовуємо для сушіння. Крім того, тепер маємо обладнання для подрібнення листя та стелаж, аби все це зберігати. Грант допоміг підготуватися до зими — тепер у нас є керамічний обігрівач, який має захистити рослини від холоду.
Логотип для пакування розробила учениця третього класу
У жовтні діти з вчителями уже зібрали перший урожай. Листочки промили, висушили, подрібнили та запакували. Так за кілька місяців діти пройшли шлях від першого пагона до дегустації чаю, який виростили самі.
Перед тим організували конкурс на найкращий логотип серед дітей. Участь брали 25 учнів, але перемогла ідея наймолодшої учасниці — учениці третього класу.
Діти вже придумують нові бізнес-ідеї
У нашому районі немає бізнесу, який виготовляє чай. Щоправда, є підприємець, який вирощує лікарські рослини. Тому навесні плануємо поїздку до нього на екскурсію.
Я вже бачу, як у дітей з’являється бажання бути підприємцями
Є ідеї запрошувати батьків на чаювання, хтось пропонував розробити брендові горнятка та продавати запакований в них чай як сувенір.
Діти вчаться бути відповідальними, адже знають, що від них залежить стан рослин. І вже навіть думають про те, куди витратять кошти, які вдасться заробити. Проте нам потрібно більше продукту, який ми зможемо посадити та зібрати в теплу пору року.
Зараз чай вирощують 30 дітей, фактично всі старшокласники. Не беремо молодших до роботи в теплицях, адже має бути техніка безпеки. Проте цією ідеєю живе вся школа та батьки.
Скоро чай буде на полицях місцевих магазинів
Перший чай поїде саме до захисників, бо саме їм ми завдячуємо нашим життям. У грудні ми надсилатимемо пакунки на фронт, і вперше замість магазинних пакетиків покладемо наш авторський чай.
А далі плануємо продавати чай в місцевих магазинах — я вже спілкувалася про це з підприємцями. Також хочемо розповсюджувати чай школами громади, а ще укладемо договір з буфетом у нашому ліцеї.
У ліцеї створимо невелику лабораторію, де разом з вчителями біології та екології діти зможуть досліджувати рослини. І згодом це має перерости у повноцінне підприємництво із заробітком для дітей та жителів громади, які будуть залучені до цієї справи.
Ми бачимо велику користь для нашої громади. Коли наш чай буде на полицях магазинів, кожен у селі зможе його купити, знаючи, що це виростили його ж діти, племінники або сусіди.
Матеріал створено в межах спецпроєкту «Історії локальних змін» за підтримки Платформи соціальних змін — середовища розвитку соціального підприємництва через освіту, інвестиції та менторство.
