Павло Тичина та хіт соцмереж «Гаї шумлять» Пиріг і Батіг: трагічна історія за красивою піснею (ВІДЕО)

В Україні триває експериментальний проєкт, який спрощує ветеранам війни  процедуру звернення за пільгою на оплату житлово-комунальних послуг. Замість двох окремих заяв (про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, та про надання пільг), за експериментальним проєктом, подається одна спрощена – про взяття на облік та про надання пільг.

Про це повідомляє Уряд України.

У спрощеній заяві ветеран війни має зазначити значно меншу кількість інформації, ніж раніше, адже збір даних здійснюється, зокрема, шляхом електронної інформаційної взаємодії між державними реєстрами.

Як подати заяву

1. Зайдіть на вебпортал Фонду (https://portal.pfu.gov.ua/) та авторизуйтесь за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

2. В особистому кабінеті на панелі зліва в розділі “Комунікації з ПФУ“оберіть опцію “Заява на житлову субсидію чи пільгу“.

3. Ознайомтесь з інформацією у спливаючому вікні та натисніть кнопку “Продовжити”.

Читайте також: ВПО можуть подати заяву на пільгову іпотеку через «Дію»: рішення уряду

4. У полі, що відкриється, оберіть опцію “Заява про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проектом”.  

5. Заповніть онлайн-форму, що з’явиться на екрані: зазначте особу, що подає заяву, вкажіть загальну інформацію про пільговика (у т.ч. паспортні та адресні дані), додайте дані документів про пільги, інформацію про банківські реквізити тощо. Звертайте увагу на підказки, які дає система.

6. Перед остаточним формуванням заяви та відправленням її до Пенсійного фонду України, за допомогою опції “Додати файл”, за бажанням та за наявності, додайте скановані копії документів, які можуть впливати на пільгу. Надайте згоду на передачу та обробку персональних даних, поставивши відповідну позначку, і натисніть кнопку “Сформувати заяву”.

7. Перевірте дані сформованої заяви та надішліть до Пенсійного фонду України, натиснувши кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.

Нагадаємо, мобільні оператори збільшуватимуть кількість генераторів на станціях зв’язку Київщини.

Фото: Трибуна

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Стоси паперів, нескінченна документація, заплутані звіти — чи так ви уявляєте роботу в органах місцевого самоврядування? Стажери з Острозької міської ради довели, що все інакше! Робота в громаді може бути захопливою та цікавою, а головне — змінювати й покращувати життя.

Про те, як молодь може підсилити громади, ШоТам розпитали в студентки Катерини Озімковської, що пройшла стажування в міськраді.

Побачила на фейсбуці можливість, клік — і заповнила анкету

Катерина Озімковська народилася та виросла в Острозі на Рівненщині. Зараз їй 22, і вона хоче, щоб рідне місто розвивалося. Але це не просто бажання, а й ціль, адже Катерина постійно долучається до активностей. Дівчина — студентка магістратури в Острозькій академії. Спеціальність її, як і на бакалавраті — документознавство й інформаційна діяльність.

Катерина каже, що постійно долучається до тренінгів і навчань, які проводять у їхньому місті. Вона підписана на соціальні мережі й Острозької громади, щоб не пропускати цікаві події. Саме на сторінці Відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради Катерина ще у 2023 році побачила можливість стажування в міськраді:

«Мені реально було цікаво пройти стажування. У мене вже був досвід проходження навчальної практики в міській раді, але це зовсім не те. Хотілося більше дізнатися про керівників нашої громади, про їхню роботу й узагалі про всю систему зв’язків з громадськістю».

Після відбору Катерина ще проходила невелику співбесіду з працівниками міської ради.

Програму стажування молоді запровадили за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» в березні 2023 року.

Читайте також: Четверо з шести стажерів отримали роботу в міськраді. Результат програми стажування молоді в Корецькій громаді на Рівненщині

Зустрічалися з керівниками відділів, працювали над оновленням стратегії громади

Після всіх етапів Катерину відібрали до участі в стажуванні з сімома іншими молодими людьми.

«Для мене важливо, що ми не просто приходили до керівників чи заступників, щоб зробити фотографію, попити чаю і на цьому все. Це реально було продуктивно», — ділиться студентка.

Стажування в міськраді тривало два тижні. Катерина та ще одна її колега обрали проєктний відділ, який залучає додаткові кошти на розвиток громади. 

«Спочатку була зустріч з міським головою, де він коротко розповів про всі нюанси — про хороші й не дуже. Ми спілкувалися з заступниками міської ради, з керівниками відділів. Про фінанси нам розповідали — звідки беруться гроші та куди йде місцевий бюджет. Таку інформацію насправді у вільному доступі непросто знайти», — пригадує дівчина.

Окрім зустрічей, стажерки мали й робочі завдання. Наприклад, Катерина працювала над оновленням стратегії розвитку громади: 

«Ми дзвонили, наприклад, до Центру зайнятості, адже потрібна була інформація про кількість ВПО, кількість працевлаштованих тощо».

Попри те, що органи влади здаються доволі закритими, Катерина каже, що до них як до стажерів добре ставилися — посадовці були відкриті до запитань і ділилися порадами.

Розробляли проєкт на соціальну тематику

Окрім завдань у міськраді, стажерів з відділу проєктної та інвестиційної діяльності запросили на дводенний тренінг у Рівному. 

«Дізнавалися, як шукати спонсорів, як заповнити заявку, подати, написати та реалізувати», — ділиться Катерина.

Також у межах цього тренінгу стажери розробляли власні проєкти. У групі з Катериною були представники Здолбунівської громади, і їм потрібно було вибрати соціальну проблему та розв’язати її: 

«Ми вирішили, що нам потрібно відкрити один центр для дітей з особливими освітніми потребами. Розмістили б його в Острозі на базі допоміжної школи. Розписали, що треба закупити різні сенсорні дошки, техніку, залучити персонал і підвищити його кваліфікацію. Також зробили б автобуси, які б довозили дітей. Ми прорахували, що та школа могла б обслуговувати близько 500 дітей, надавати кімнати для ночівлі тощо». 

Цю тему дівчина обрала не просто так: 

«Діти з особливими освітніми потребами мають такі самі права та можливості. У нас у школі вчиться, наприклад, дівчинка, яка має вади. Її булять у школі, їй некомфортно там, а можливостей розвитку в нас у місті немає. Було б добре, щоб такі дітки займалися додатково».

Найціннішим для Катерини в досвіді стажування є те, що вона знайшла себе та впевнилася, що хоче й надалі рухатися та працювати в тому ж напрямку:

«Навіть якщо є якась проблема — я знаю, куди звертатися. Наприклад, якщо з’явиться ідея написати проєкт, то я знаю, як це зробити — до кого подзвонити, з ким об’єднатися».

Читайте також: Була залізничницею. Переселенка з Донеччини пройшла стажування в міській раді на Рівненщині й опікується ВПО

«Маю бути корисною для розвитку навіть якогось маленького села чи громади»

Катерина вважає, що голови громад мають звернути увагу на можливість стажування в міськраді для молоді:

«Це репутація. Коли, наприклад, голова буде довіряти молоді, ухвалювати спільні рішення та діяти на благо міста, тоді й люди будуть більше довіряти владі. У громаді залишатиметься більше молоді й ставатиме більше робочих місць. Бо наразі працюють багато людей старшого віку, у яких є досвід».

Саме молодь, яка активно розвивається та вчиться нового, може принести новий погляд на виклики громади. Зараз Катерина хоче завершити навчання на магістра, отримати вищу посаду та мати можливість допомагати в якомусь фонді:

«Наприклад, сьогодні в нашій області є 26 дітей-сиріт, яких евакуювали за кордон через вторгнення. Лише пʼятьох з них повернули додому. Я б хотіла бути корисною, щоб повернути всіх цих дітей, і щоб у них була сім’я».

Зараз Катерина працює в Рівному — в Департаменті освіти та науки — з вхідною та вихідною документацією та комунікацією між різними установами. Попри це, вона не забуває і про рідне місто — їй важливо долучатися до розвитку Острога:

«Я хочу жити й розвиватися в Україні, щоб мої майбутні діти жили в хороших умовах. Тому, звичайно, я маю думати, як можу бути корисною для розвитку навіть якогось маленького села або громади. Бо якщо кожен на своєму місці буде робити правильні дії, тоді все зміниться на краще».

Цього року вступники до закладів вищої освіти матимуть змогу подати до 15 заяв, їхній прийом починається з 19 липня.

Про це повідомив заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький в ефірі телемарафону.

Він нагадав, що вступники матимуть обрати п’ять пріоритетних вишів для вступу на бюджет і 10 – на контракт.

Читайте також: Грант на 280 000 гривень: хто і як може отримати

«Буде п’ять пріоритетів, які можна буде обрати для бюджету, і 10 пріоритетів для вступу на контракт. Це все буде з 19 по 31 липня. Вступники вже мають свої результати і зараз активно готуються, щоб обрати свою програму для вступу наприкінці місяця», – розповів Винницький.

Нагадаємо, в Україні запустилися центри допомоги вступникам.

Фото: 24 канал