Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

П’ять мистецьких відеоробіт про життя ЛГБТ+ людей отримають грант

Опубліковано

У просторі креативної спільноти IZONE відбувся пітчинг відеоробіт п’яти резидентів та резиденток проєкту Coming Out of Isolation 2.0, за результатами якого вже відомо, що кожен і кожна з них отримає грант у розмірі 50 тисяч гривень на реалізацію своєї ідеї.

Мистецька резиденція в рамках спільного проєкту фонду ІЗОЛЯЦІЯ та громадської організації «КиївПрайд» під назвою Coming Out of Isolation проходить вже вдруге. Мета проєкту  сприяти подоланню дискримінації, ксенофобії та упередженого ставлення до представників та представниць ЛГБТ+ спільноти в Україні. 

Читайте також: Стартував конкурс міні-грантів для союзників ЛГБТ+

Цього року участь у резиденції беруть п’ятеро художників і художниць. Це Яна Бачинська (Львів), Євген Коршунов (Бровари), Олена Сіятовська (Київ-Дніпро), AntiGonna (Вінниця-Одеса) і  Віталій Гавура (Херсон-Київ). Протягом п’яти тижнів вони працювали над розробкою ідей відеопроєктів, що висвітлюють різні аспекти життя ЛГБТ+ людей.

«Нашим основним критерієм у відборі учасників і учасниць резиденції був їхній досвід і підхід до роботи з відео як медіумом. Ми не ставили жодних обмежень у процесі подачі заявок, що стосувалися б попереднього звернення у художній практиці до ЛГБТ+ тематики, оскільки у цьому проєкті вважаємо важливим говорити з перспективи захисту прав людини, різноманіття ідентичностей і ґендерної флюїдності», коментує Олександра Погребняк, молодша кураторка фонду ІЗОЛЯЦІЯ і програмна координаторка проєкту Coming Out of Isolation 2.0.

З учасникам та учасницям резиденції працювала менторка одна з найяскравіших українських художниць Аліна Клейтман, яка у2015 році стала переможницею другої Спеціальної премії PinchukArtCentre Prize за роботу «Супер А. Поголи своє серце», а у 2018 році отримала Приз глядацьких симпатій PinchukArtCentre Prize за роботу «Спитай у мами».

«Усі проєкти будуть цікавими, і мене радує їхня різноплановість. І хоча я знаю ці відеороботи з самого початку все одно зараз важко уявити, як це буде виглядати — все залежить вiд того яку естетику виберуть автори», — розповідає менторка проєкту, художниця Аліна Клейтман.

Серед експертів та експерток, які взяли участь у обговоренні представлених проєктів були: квір-активістка та програмна координаторка ГО «КиївПрайд» Марина Герц, програмний координатор КМКФ «Молодість» Богдан Жук, кураторка Фонду ІЗОЛЯЦІЯ Катерина Філюк та художник Микола Рідний.   

Пітчинг проєктів став підсумком першого етапу Coming Out of Isolation 2.0. 

«Мій проєкт — це історія про групу друзів-диваків, які проживають у спільному просторі. Їхня повсякденність це аудіальні галюцинації, що є посланнями з майбутнього, в якому  наступила квір-утопія. Ці голоси належать експертам, які описують прийдешню реальність з різних позицій і сфер, таких як: економіка, архітектура, материнство, біохімія, політика, література та інших. Галюцинації викликають реакцію, яку виконавці розуміють як пряму дію для досягнення інклюзивного майбутнього, а глядач як художній жест. Візуальність фільму витримано в каноні пострадянського замилування занепадом, що входить в конфлікт зі світлими візіями персонажів», — розповідає художник Яна Бачинська.

«Я хочу зняти козацький гей-бурлеск, важливою частиною якого стануть костюми створені культовим квір-модельєром Михайлом Коптєвим, розповідає учасник резиденції, художник Євген Коршунов. — В моєму фільмі я критикую процес, коли певні групи людей монополізують за собою право використовувати наші культурні та історичні надбання і обмежують у цьому інших залежно від їх сексуальної орієнтації та гендеру».

Ще одна учасниця резиденції Олена Сіятовська працює над документальною історією про 20-річну трансгендерну дівчину Мішель: «Ми повільно занурюємося в реальність і побут героїні, яка всього декілька місяців тому переїхала до Києва з селища Олесько у Львівській області. Історія шкільних і студентських років періодично спливає у спогадах, тісно переплітаючись з повсякденною реальністю».

Режисер і сценарист Віталій Гавура працює над ігровим короткометражним фільмом з робочою назвою «Чачьо». У ньому він досліджує життя ЛГБТ+ людей у ромському середовищі. «Ця тема табуйована, про неї не говорять, проте такі люди є, їм не просто, бо ромська громада — вкрай гомофобна», говорить митець. 

Фільммейкерка та художниця AntiGonna (AntigonStaff) працює над короткометражним 8-ми хвилинним фільмом з анімаційними вставками, який має назву “Luсid skin”, що означає ” Прозора шкіра”. Герой фільму – це художник, який переглядає свою ідентичність. Він захоплюється самопошкодженнями, які вважає самопокаранням за “чоловіче” і “патріархальне”. Після сеансу селфхарму (задокументованих самопошкоджуючих  дій), він у жіночій сукні та макіяжі йде на квір-вечірку, де спочатку занурюється в ілюзію безпеки та свободи, але виявляється жорстко повернутий в реальний світ, а переслідуючий фантазм покарання накінець втілюється в життя. Та саме цей досвід стає основою для його справжнього преображення».

До кінця травня учасники та учасниці резиденції завершать свої відеороботи, які протягом літа-осені 2020 року будуть показані в Києві та інших містах України та включені до програм Гуртобусу і київського ПрайдМісяця. 

Організатори проєкту Фонд ІЗОЛЯЦІЯ та ГО «КиївПрайд» за підтримки Human Rights Fund 2019.

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Економіка і бізнес3 дні тому

Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...

Культура4 дні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...

Економіка і бізнес4 дні тому

Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова

Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....