ОТГ отримають понад 2 млрд грн на розбудову інфраструктури

Засновниця компанії «Біобаланс» Любов Лисенко створила комашину ферму з мільйонами мікрояєць. Завдяки спеціальним дронам комах висаджують на рослини, аби знищувати шкідників.

Зародження ідеї

Любов Лисенко виросла в селі на Полтавщині. Вона навчалася в медичному училищі та шість років працювала в онкодиспансері. Саме там у жінки зародилася мрія — зробити щось корисне для екології.

«Я почула слово “ентомофаги” — корисні комахи, і що за допомогою них можна знищувати шкідників, тим самим зменшувати використання інсектицидів, аби зменшувати вплив хімічний на людей і навколишнє середовище»‚ — поділилася підприємиця.

Заснування власної справи

Любов розпочала вивчати та вирощувати корисних комах. У 2011 році вона зібрала однодумців та заснувала компанію «Біобаланс». Жінка створила комашину ферму, де вирощувала трихограм та габробраконів.

Для розпорошення комах над полями залучали аграрні літаки, але ця техніка не мала необхідної точності, тож комахи не долітали до цілі. Тоді Любов вирішила будувати власні безпілотники. Понад три роки вона працювала з інженерами над моделлю, яка б виконувала всі завдання. У 2020 році підприємиця з командою запустила в небо свій перший дрон. Відтоді компанія виготовляла один безпілотник за рік.

«До 2023 року ми дійшли з трьома літаками, які нам дозволили вижити як компанії і як бізнесу, бо була повна заборона на польоти на малій сільськогосподарській авіації»‚ — розповіла Любов.

Читайте також: Фермери зібрали перший масштабний врожай солодкої картоплі в Україні

Розширення бізнесу

Цих безпілотників не вистачало, аби виконати всі замовлення від аграріїв. Жінка розуміла, що необхідно прискорювати процеси виробництва. Тоді вона подала заявку на грантовий конкурс «Курс на Незалежність». Цей проєкт реалізовують «Астарта-Київ» та БФ «Повір у себе» за підтримки банку DEG.

За підтримки агрохолдингу «Астарта-Київ» Любов отримала інструменти й 3D-принтер, який друкує важливі деталі для її літаків, що в рази прискорило виробництво.

Повне відео про історію підприємиці та її бізнес дивіться на ютуб-каналі ШоТам.

Фото обкладинки: ютуб-канал ШоТам

У новому графіку руху на 2024-2025 роки пасажири в застосунку УЗ бачитимуть, які потяги мають найкращі вагони. Ціни на флагманські поїзди не відрізнятимуться від звичайних.

Про це повідомили в УЗ.

Які потяги стали флагманськими

• №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
• №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
• №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
• №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
• №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.

У компанії вказують, що кожного місяця цей список будуть розширювати.

Читайте також: Нацбанк презентував монету «Новорічна іграшка», присвячену військовим (ФОТО)

Як облаштували вагони

У флагманських потягів є власна фірмова назва та логотип, який розробили з урахуванням історії поїзда та маршруту.

Вагони цих поїздів мають нові або відновлені вагони купе та люкс, у яких встановили вакуумні туалети, кондиціонери, розетки, USB-зарядки, сповивальні столики, сигналізацію на дверях купе та тривожну кнопку.

Музичний супровід

Флагманські потяги супроводжуватимуть такі композиції:

• «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
• «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
• «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
• «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
• «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» запускає «Магічні експреси» з Гаррі Поттера: як доєднатися.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка УЗ

Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».

Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.

Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)

«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.

Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.

Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.

Фото обкладинки: Freepik