Різнобарвні й однотонні, з тваринами, рослинами й геометричними фігурами — українські писанки такі різні, що очі розбігаються. Кожен регіон має свої традиційні орнаменти та барви. #ШОТАМ розповідає, наскільки давнє писанкарство на наших теренах, де популярний орнамент з оленем, а де — з деревом життя і які кольори вирізняють писанки з різних куточків країни.
Львівщина: сонце з крапельок та лінії
На Львівщині є ціле різноманіття писанок: сокальські, бойківські, лемківські, і кожна має свої особливості. Наприклад, лемківську та бойківську писали не писачком, а спеціальною шпилькою-цвяшком — тому й орнамент був набором крапельок та ліній, що символізують сонце.
Дітям та новачкам радять почати освоєння писанкарства саме з цього виду розпису — він простий у виконанні. Кольори можуть бути різноманітні.
Орнамент з безкінечниками теж доволі давній, про це свідчить знахідка у Львові — у 2013 році там виявили писанку з таким візерунком на гусячому яйці, вік якої сягає 500 років!
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
Гуцульщина: олені, баранчики, решітки
Гуцули люблять прикрашати свої писанки зооморфними мотивами, тобто тваринними. Це і баранчик, коник, рибка чи пташка. А особливо олень — цю благородну тварину вважають символом достатку та сили. Часом згадується, що він на своїх рогах виносить сонце. Кілька днів тому Укрпошта навіть випустила марку з автентичною гуцульською писанкою з оленем.
Окрім тварин, для гуцульських писанок притаманні геометричні мотиви: решітки, ромби, такі візерунки майстерні та дрібні. Серед кольорів розписаних яєць переважають жовтогарячі, червоні, коричневі барви. На Гуцульщині також популярні дерев’яні вирізьблені чи розмальовані писанки. До того ж у Коломиї, одному з осередків писанкарства регіону, влаштували цілий музей писанок із величезним пам’ятником писанці висотою 13,5 метрів.
Слобожанщина: тюльпани, дубове листя й сосна
Слобожанські писанки вирізняються з-поміж інших саме рослинними мотивами. Серед орнаментів — дубове листя, сосна, тюльпан, мальва тощо. Квіти можуть складатися з ромбиків чи сердець.
Дослідниця Наталія Кравченко, голова Харківського клубу писанкарства, вважає, що традиційним кольором є для Слобожанщини є зелений. Трапляються також коричневі, чорні, червоні та жовті барви. Сучасні майстри відновлюють орнаменти та бережуть традицію. Адже у цьому регіоні давня історія розписування яєць на Великодень, вік найстарішої слобожанської писанки, яку вдалося зберегти, сягає 130 років.
Полісся: ромби, трикутники, вітряки
Писанки із цього регіону доволі стримані й не мають великого різноманіття кольорів та орнаментів — найчастіше вони геометричні: ромби, трикутники, квадрати. Поліська писанка зазвичай червона з білими лініями, а також жовта або чорна. Така стриманість у розписах та барвах свідчить про архаїчність збережених орнаментів.
До найдавніших орнаментів також належать ті, що імітують рух води (як і безкінечники). Зі схожим розписом з хвилями (або й колосками, як символом родючості) на Рівненщині у 2013 році знайшли давню глиняну писанку, якій понад 950 років! Тобто виготовили її ще в Київській Русі.
Полтавщина: яскраві зірки та дерево життя
Писанки Полтавщини зазвичай яскраві, майстрині використовують жовті, червоні, зелені барви. Серед мотивів — дерево життя, різноманітні рослини, доріжки, драбинки, зірки, сонце тощо.
Історія писанок на Полтавщині давня, ще у 1880-тих роках археолог Вікентій Хвойка знайшов керамічні яйця-торохкальця з камінцями усередині, що й давали характерне постукування, а також 7 писанок при розкопках княжого міста у селі Воїнська Гребля.
Про давню традицію писанкарства регіону свідчать також унікальні орнаменти: як ось ця незвичайна писанка з сороками, що зберігається у Полтаві. У музеї вважають, що вона пов’язана із культом предків.
