Суспільство
Один із останніх мосяжників Карпат: історія Назара Габорака
Опубліковано
1 місяць тому
Назар продовжує родинну справу, просуваючи старовинне гуцульське ремесло — мосяжництво. На сьогодні він — один з небагатьох, хто продовжує робити такі сокирки в Карпатах.
Історія барток
У давнину без барток місцеві в гори не ходили — ними рубали ліс і захищалися від диких звірів. А в 16-17 століттях гуцули носили їх як ознаку панівного класу. Сьогодні ж бартка — це атрибут колядництва та місцевий сувенір для туристів. І Назар не дає давньому ремеслу зникнути. Виготовляти сокирки навчився в дідовій майстерні, коли мав лише 10 років.
А з часом власноруч облаштував собі кузню та змайстрував інструменти. За день роботи Назар відливає 20-30 барток. Для переплавлення використовує зібраний заздалегідь металолом. Плавить метал, обробляє заготовки, шліфує їх, обпилює, надає форму, наносить орнаменти.
«Орнамент наноситься – бурується й наноситься, пластмаса туди забивається. Колись був каучук, а тепер з каучуком не так дуже — тепер більше вже пластмаса.»
Сьогодні дідуся, який навчив Назара мосяжництва, вже немає. Але його діло живе: онук невтомно працює, продовжуючи просувати гуцульські традиції. А в планах Назара — передати вміння своєму синові.
Вам може сподобатися
-
Фото, що занурюють у минуле: як виглядали українські міста в 20 столітті
-
На Волині знайшли трафарети часів ОУН і УПА: фото повстанських табличок
-
Екоактивісти з усієї України зібралися на освітньому таборі в Карпатах
-
У Карпатах відкривають книгарню-кав’ярню «Коцюбинський»
-
На українській митниці врятували 16 унікальних книг-стародруків
-
Особистий архів акторки Ганни Борисоглібської виклали у вільний доступ: матеріали ХХ ст.
Суспільство
Опубліковано
4 години тому16.09.2024
Садибі Барбана, що знаходиться на вулиці Обсерваторній, 6 у Києві, офіційно надали статус об’єкта культурної спадщини.
Про це повідомляє громадська організація «Цегла».
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Читати також: На Вінниччині відкрили дві відремонтовані школи: там навчатимуться 700 учнів
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Фото: https://www.facebook.com/groups/sadyba.barbana/
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
4 години тому16.09.2024
21-22 вересня в Києві на ВДНГ пройде «Перший безбар’єрний марафон Нової пошти», доступний для людей з інвалідністю та маломобільних груп.
Про це повідомляє «Нова пошта».
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Читати також: «Нова пошта» встановила понад 600 «капсул безпеки» у відділеннях
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Зареєструватися на забіг можна тут.
Нагадаємо, що «Нова пошта» розвиватиме логістичний хаб на заході України.
Фото: «Нова пошта».
Коментарі
Суспільство
Опубліковано
5 години тому16.09.2024
На фестивалі «Книжкова країна», який проходитиме у Києві з 26 по 29 вересня, з’явиться особливий павільйон «#ФРОНТМЕНИ».
Про це повідомляє «Книжкова країна».
Тут відбудуться 33 події, буде представлено понад 100 експонатів, кіно, презентації, майстер-класи та тематична вітрина воєнліту від «book.ua».
Читати також: У Києві пройде всеукраїнський фестиваль ветеранської культури
Захід включатиме «Кураторський publictalk: Combat art — культура наближення контекстів буття» та презентацію антології мілітарної поезії.
Детальніше з програмою можна ознайомитися на сайті фестивалю.
Нагадаємо, що в Україні запустять ветеранські простори з юристами та психологами: подробиці.
Фото: «Книжкова країна».
Коментарі
РЕКЛАМА:
Шопочитати
Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук
Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...
Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз
Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...
«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах
Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...
Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях
Оксана за фахом перукарка, Анеліна — фельдшерка, а Марія має історичну освіту та до декрету...
Коментарі