Можливості
4 роки продавала ідею, в яку ніхто не вірив. Одеситка створює косметику з Куяльницької грязі — ось що зробило її бізнес успішним
Опубліковано
4 тижні тому
Ми розповідаємо про власниць малих та середніх підприємств з усієї України, аби надихнути інших жінок на розвиток власної справи.
Зустріч Ірини Землянухіної з подругою за чашкою кави надихнула дівчину на бізнес-ідею. У той день вона дізналась про розробку батька-науковця подруги — унікальний екстракт грязі Куяльницького лиману, який здатен розв’язати різні проблеми шкіри.
«Ми порахували, що якщо в аптеки поставимо екстракт Куяльницької грязі, і якщо хоча б по одній баночці в день вона буде продаватися, то ми повинні мільйонерками стати дуже скоро», — з посмішкою згадує жінка.
Уже 15 років Ірина виготовляє фармацевтичні товари та дерматокосметику з грязі Куяльницького лиману. Підприємиця розповіла ШоТам, як після кількох років боротьби зі скептичними поглядами колег зберегла свою віру в ідею та змогла вивести продукт на новий рівень.
Ірина Землянухіна
виготовляє фармацевтичні товари та дерматокосметику з грязі Куяльницького лиману та відкрила мережу оздоровчих центрів по Україні.
Фармацевтичний бізнес не знала, але вирішила спробувати
Якось ми з подругою-однокурсницею сиділи й обговорювали, чим би нам зайнятися. У неї тато — мікробіолог, академік наук. І тут подруга каже: «Він вивчає корисні властивості Куяльницької грязі, і відкрив технологію виробництва екстракту цієї грязі — це така прозора рідина без запаху, за функціями як сама грязь і навіть краще. І це правда працює».
Наступного дня я прийшла до її тата розмовляти. Він сказав, що працювати з екстрактом дуже складно. Потім обдзвонила всіх своїх знайомих, які розбираються у фармацевтичному бізнесі, і вони сказали, мовляв, «ти взагалі туди не лізь, ти не розумієш, які це інвестиції». Але мені було цікаво, і я полізла.
Коли ти слухаєш поради від інших, памʼятай, що це лише їхній досвід. Твій шлях може бути зовсім інший. І якщо ти будеш тільки прислухатися до чужих порад, то можеш навіть не спробувати своїх можливостей.
Справа вартісна, продукт допомагає, але нічого не складається
Важливо сказати, що я не прийшла на голе поле. База в нас була, наприклад, патент і документи з курортології про те, що Куяльницька грязь не є лікарським засобом. У нас була готова технологія виробництва, старі документи ми оновили. Тобто батько моєї подруги все своє життя присвятив вивченню та відкриттям, пов’язаним з цим, і десь навіть зайшов на перший щабель.
У грязі дуже складний хімічний склад. Вона складається з мінералів: магнію, кальцію, натрію та заліза, містить мікроелементи: йод і мідь. У її складі також є органічні речовини та сірководень. Це як біостимулятор.
Та це не так просто — зробити екстракт з грязі, щоб він не мав специфічного запаху. Цей концентрат можна розбавити з водою і зробити собі термальну воду, спрей від нежитю, для горла, втирати в шкіру голови проти випадіння волосся, використовувати при псоріазі, зробити засіб проти кандидозу — спектр дії дуже широкий.
Ми уклали контракти з 80% аптек Одеси, але це була титанічна робота — точка входу у фармацевтичний бізнес дуже висока. Треба було найняти хороших медпредставників, регіональних представників. Тоді на ринок заходили компанії з європейськими капіталами, і ми не витримували конкуренції.
Дуже прикро, коли розумієш, що справа вартісна, і є продукт, який справді допомагає від багатьох захворювань, але нічого не складається. Я чотири роки своїми силами пробивалася в цей бізнес.
Витратили всі гроші з продажу квартири, але результату не побачили
Ми з колишнім чоловіком продали квартиру, бо розуміли, що потрібно вже з цим бізнесом щось робити. Тоді нам порадили одного директора з продажів, який багато компаній вивів на мільйонні доходи. Той попросив зарплату в тисячу євро, офіс у центрі міста й каву ексклюзивного сорту вранці. За 3 місяці ми витратили всі гроші з продажу квартири, але результату не побачили — бізнес не розвивався. Тоді ми звільнили цього директора з продажів, а я потрапила в лікарню з синдромом хронічної втоми — місяць там пролежала, схудла на 10 кілограмів.
Я зробила висновок, що в команду потрібно брати людей на своєму рівні. Якщо проєкт, над яким працює команда, не на тому рівні, який відповідає новому співробітнику, то його потенціал просто не вдасться використати на повну, і в результаті гроші, витрачені на його зарплатню, будуть викинуті на вітер.
Продала за чотири дні стільки, скільки продає мережа аптек за місяць
Після цього цілий рік наш проєкт був на паузі. І якось мені телефонує моя давня оптова клієнтка та просить нашу продукцію під реалізацію на чотириденній виставці в одеському Палаці спорту. Пообіцяла всі гроші з продажу принести, а якщо не продасть — поверне продукцію назад. І вона продала за чотири дні стільки, скільки продає мережа аптек за місяць. Тоді я зрозуміла, що прямі продажі добре працюють. Ми відкрили сім острівців з Pelovit-R по Одесі й побачили рух — продукція непогано продавалася.
Наші клієнти говорили нам, що вони б хотіли якусь доглядову косметику, але з цим екстрактом дуже складно щось зробити — він настільки активний і живий, що розчиняє все. Його не можна підігрівати вище 40 градусів, тому що всі корисні властивості зникають. А як зварити крем без підігріву?
Але ми подолали цей виклик — знайшли хорошого технолога й на основі екстракту Куяльницької грязі почали робити косметику: пінки для вмивання, тоніки, креми, маски. Це все досить добре продавалося.
Я не люблю таку косметику, якою потрібно роками користуватися, і тільки потім ти побачиш ефект. У нас тут усе досить прозоро — ти кілька разів використав і маєш результат.
«У них там війна йде, а їм треба 25 кілограмів антицелюлітки»
Після цього мені прийшла ідея відкрити мережу оздоровчих центрів по Україні — сучасних мінісанаторіїв. Ми втілили цю ідею в центрі Одеси. Усі процедури робили з нашим продуктом Pelovit-R, лінійка тоді налічувала близько 30 препаратів. І коли ми робили масажі, клієнти найчастіше хотіли щось для схуднення, тож ми дали технологині завдання, щоб вона створила лінійку, спрямовану на стимулювання кровообігу, поліпшення лімфодренажу та зменшення жирових відкладень. Вона створила кілька продуктів для обгортання, антицелюлітного масажу, креми та гелі з зігрівальним або охолоджувальним ефектом.
Такий мінісанаторій пропрацював пів року, а потім почалася війна. Я поїхала з сином на кілька місяців з країни, а коли повернулася, чітко розуміла, що хочу займатися тільки виробництвом. Ми зателефонували на заводи в різні країни, щоб закупити всі необхідні інгредієнти, й іноземні менеджери з нас дивувалися, мовляв, «у них там війна йде, а їм треба 25 кілограмів антицелюлітки».
Лінійка, спрямована на схуднення, добре продавалася, і навесні 2023 року ми поїхали на виставку в Київ зі своєю продукцією та майстер-класами. Ми отримали класний фідбек — усі були горді тим, що в Україні взагалі таке є.
За рік я зрозуміла, що б’юті-майстри дуже класно продають щось своє під своїм ім’ям. Ми почали пропонувати послугу private label: ми робимо на основі своїх рецептур лінійки косметики, фасуємо та маркуємо її під бренд б’юті-майстра. Так ми зменшуємо продажі свого продукту, але натомість це дає нам можливість витратитися більше на рекламу та вдосконалити обладнання.
Змінюєш свої внутрішні налаштування, і тоді світ починає перебудовуватися
Якось я натрапила у Фейсбуці на рекламу про набір на новий сезон візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація». Цей проєкт реалізують за підтримки глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa, яка сприяє діджиталізації малого та середнього бізнесу в Україні. Менторами були професійні й натхненні особистості нашої країни.
Наступного дня я написала текст, прийшла до своєї сестри й попросила зняти мене. Я не переймалася, не робила зачіску й укладку, а просто розповіла про себе.
Я зацікавила організаторів та отримала запрошення. Дуже зраділа. Мені сподобалася організація акселератора: вся інформація чітка, по суті й без «води». Я слухала людей, з якими на одній хвилі, і багато корисного для себе взяла. Зрозуміла, що шлях у всіх плюс-мінус однаковий, головне — змінити своє мислення: змінюєш свої внутрішні налаштування, і тоді світ починає перебудовуватися. І, звісно, ніколи не треба зупинятися.
Цей проєкт про те, щоб кожна жінка, незалежно від її минулого чи досвіду, мала можливість приєднатися до бізнесу та зробити свій внесок у розвиток країни.
Нову лінійку присвятила сину
У нас наразі два виробництва: на одному робимо екстракт з грязі, на другому виробляємо нашу косметику та лікувальні препарати. У квітні цього року ми отримали сертифікати й тепер відповідаємо стандартам GMP та ISO 22716, тобто наше виробництво відповідає європейським стандартам якості та безпеки.
Зараз продуктова колекція налічує 70 позицій. Умовно наш бізнес можна поділити на чотири напрямки: лікувальна продукція, домашній догляд, професійна косметика та private label. Зараз у нас формується новий напрямок, який я присвятила своєму синові — ART 17. Сина звати Артем, йому 17 років. Це парфумована лінійка, емоційна — там використовуємо нішеві віддушки для кремів для тіла, гідрофільних олій, скрабів.
Бізнес — це не про творчість
Якщо ви хочете відкрити свій бізнес і не знаєте, з чого почати — дізнайтеся про нього максимум інформації: про цю нішу, про потенційних клієнтів, про те, скільки потрібно інвестувати. Суму, яка у вас вийде при підрахунках, помножте на два, як при ремонті.
Потрібно розуміти, що вас надихає тільки початок шляху, коли ви — творець. А потім ви зіштовхнетеся з рутиною, де потрібно думати про податки, зарплати, прибирання, відключення світла… І це взагалі не про творчість. Якщо ви готові все це нести на собі, і при цьому прийняти той факт, що бізнес — це не частина життя, а все життя, тоді варто починати.
Ще один правильний шлях — взяти коуча й пропрацювати хоча б 5 сесій. Якщо ви прописали все про ваш бізнес і зрозуміли, що все складається, то варто почати.
Новий сезон візійного жіночого акселератора «Відважна 2. Масштабування та діджиталізація» впроваджує мережа центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту й за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)», глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa.
Вам може сподобатися
-
Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі
-
Жінки відкрили 61% нових ФОПів у 2024 році: статистика регіонів та напрямків
-
Гранти — це не кредит, а підтримка: як переселенка з Донеччини заснувала проєкти для ВПО в Миргороді
-
Знижки та послуги для військових: в Україні створюють національну підтримку оборонців держави
-
Закарпатець повернувся після університету в село та залучає гранти на розвиток громади
-
ПРООН відбудувала Сергіївський ліцей на Одещині
Можливості
Опубліковано
1 день тому20.11.2024
Відеокурс для підприємців випустила компанія МХП та благодійний фонд «МХП — Громаді» у співпраці з Державною службою зайнятості. У ньому розповідають про всі головні аспекти для створення власного бізнесу — від головної ідеї до пошуку фінансування й звітності.
Про це повідомили представники БФ «МХП — Громаді».
Програма курсу
Освітня програма складається з 10 епізодів тривалістю від 5 до 15 хвилин. У роликах бізнес-експерти розповідають про те, як:
- шукати бізнес-ідеї;
- писати ефективні бізнес-плани;
- будувати злагоджені команди;
- враховувати ризики та маркетингові тенденції;
- знаходити інвестиції для власної справи;
- отримувати гранти від донорів.
«За статистикою Opendatabot, кожен третій ФОП в Україні припиняє діяльність протягом першого року. Основні причини таких невдач включають нестачу капіталу та відсутність необхідних знань і навичок для ефективного ведення бізнесу. Щоб допомогти підприємцям успішно подолати початкові виклики, ми створили цей курс: він надає важливу інформаційну та консультаційну допомогу, зміцнюючи їхні позиції в конкурентному бізнес-середовищі», — зазначив директор фонду «МХП — Громаді» Олександр Пахолюк.
Експерти відеонавчання
Експертами курсу виступили представники маркетинг-агенції Grape, компанії МХП, БФ «МХП — Громаді» та Державної служби зайнятості. Представники бізнесу та «МХП — Громаді» вже понад дев’ять років впроваджують соціальні та грантові ініціативи й розвивають українські громади.
Читайте також: Військовослужбовиці та ветеранки можуть отримати безплатну юридичну допомогу: деталі програми
Де переглянути
Наразі відеокурс доступний для всіх на ютубі фонду за посиланням.
Разом з цим творці курсу розробили тест, який можна пройти після навчання й отримати сертифікат. Він підтвердить здобуті знання та допоможе написати заявку й отримати фінансування на проєкти, зокрема в конкурсах «Роби своє» від БФ «МХП – Громаді». Переможці цього конкурсу можуть отримати до 100 тисяч гривень на розвиток власного малого бізнесу.
Довідка про організацію «МХП — Громаді»
«МХП — Громаді» — український благодійний фонд, який започаткували у 2015 році. Він працює над комплексним розвитком громад. Фонд покращує громади у 13 областях України.
Раніше ми писали про те, що гранти — це не кредит, а підтримка: як переселенка з Донеччини заснувала проєкти для ВПО в Миргороді.
Фото обкладинки: ютуб-канал «МХП — Громаді»
Коментарі
Можливості
Опубліковано
1 день тому20.11.2024
ШІ-програмісти з України, які працюють над інноваційними рішеннями, можуть податися на конкурс Llama Impact Grants до 1 грудня.
Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації.
Разом із грантом програмісти отримають і менторську підтримку від компанії під час розробки продуктів.
«Програма підтримує стартапи з усього світу, які використовують велику мовну модель Llama для подолання викликів у різних сферах — від освіти до державного управління», — написали у відомстві.
Читайте також: Мінцифра анонсувала платформу для обʼєднання українського IT
Хто може податися на грант
Стати учасниками конкурсу можуть:
- стартапи;
- компанії;
- неприбуткові організації;
- дослідницькі установи;
- інші команди, які створюють інноваційні рішення на базі Llama.
У міністерстві вказали, що перевагу надаватимуть тим розробникам, які працюють у таких сферах: розвиток економіки, зокрема бізнесу, освіта й розвиток навичок; наука та інновації; державні послуги.
Податися на грант можна до 1 грудня 2024 року. Деталі та реєстрація за посиланням.
Довідка про Meta
Компанію створили у 2004 році в США. Наразі її очолює Марк Цукерберг. Meta є однією з найбільших компаній у сфері соціальних мереж та володіє такими сервісами як Facebook, Instagram, WhatsApp, Oculus VR тощо.
Нагадаємо, що Google запустив безплатні курси з ШІ для початківців, освітян та розробників з України.
Фото обкладинки: Reuters
Коментарі
Можливості
Опубліковано
2 дні тому19.11.2024
Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.
Ірина Соколова з сім’єю полишала дім щонайменше чотири рази. Через окупацію у 2022 році їм навіть довелося покинути власну квартиру, до якої родина прагнула все життя.
Так вони опинилися на Полтавщині. У Миргороді завдяки підтримці небайдужих людей Ірина організувала майстерню, реалізувала унікальний проєкт зі створення фетрового вертепу та відкрила гурток зі стоп-моушн анімації.
Для ШоТам підприємиця розповіла, як їй вдалося відкрити бізнес в іншому місті та як вона допомагає іншим переселенцям інтегруватися в нову громаду.
Ірина Соколова
переселенка, яка заснувала проєкти для ВПО в Миргороді.
Народила доньку в день масштабного обстрілу Маріуполя
Я виросла в селі Благодатне на самому сході Донеччини. Село було велике, красиве і, головне, українськомовне. Протягом усього життя у мене в родині було розуміння, що ми є Україна.
У 2013 році, коли почався Майдан, я чекала на другу дитину. За рік — війна, і ми поїхали до родичів у Маріуполь, аби перечекати. Там я 5 вересня народила доньку — саме в день підписання Мінських домовленостей, під час масштабного обстрілу міста.
Навесні 2015 родичі запропонували допомогу з житлом, і ми переїхали до Миргорода, що на Полтавщині. Прожили там рік, але чоловік часто їздив на роботу на Донеччину, тому ми мусили шукати інший дім.
Ірина з доньками. Фото надала Ірина
Купили своє перше житло в Бердянську
Ми подумали, подивилися на мапу, де більш-менш безпечно, й обрали Бердянськ. Так вийшло, що ми там купили своє перше житло. У мене була гарна робота — я мала майстерню в центрі розвитку дітей та юнацтва, там ми з дітьми виготовляли іграшки і готувалися до ЗНО. Згодом у цьому центрі стала заступницею директора.
Родина Ірини Соколової — у подружжя троє дітей. Фото надала Ірина
Та 24 лютого о 3:30 ночі ракета прилетіла поряд з нами у військову частину — я ось-ось мала народжувати третю дитину. 1 березня народився Данилко, а вже за місяць ми знову зібрали речі й покинули свою квартиру.
У нас не було ні зв’язку, ні інтернету, ні якоїсь інформації про евакуаційні рейси, тому ми сіли в машину й доїхали до Запоріжжя. Дорога у 230 кілометрів у нас заняла більше 10 годин. На кожному блокпості нас спрямовували в нове село: десь були вуличні бої, десь обстріли, десь їздили танки — доводилось об’їжджати. Ми заночували в Запоріжжі, а вже зранку вирушили до Миргорода.
Із собою взяла лише швейну машинку — інше купила за грант
Я зрозуміла, що мені треба відновлювати свою роботу, але вже на новому місці. Зі мною зв’язалися благодійники Данської ради у справах біженців, які колись мені дали грант у Бердянську на швейну техніку. Я розповіла, що змогла виїхати, але з собою взяла лише одну швейну машинку. Вони запропонували відновити мою майстерню. Тож я заповнила, подала та виграла грантову заявку. На ці гроші купила оверлок, ножиці й інші професійні інструменти.
Ірина Соколова проводить заняття з анімації. Фото надала Ірина
На цьому не зупинилася — виграла ще один мікрогрант від Естонської ради у справах біженців на купівлю офісної техніки та вирішила відкрити майстерню з виготовлення іграшок. І тут я зрозуміла, що хочу, аби шила не тільки я, але й люди навколо мене. Коли ми хрестили нашу дитину, я запропонувала священнику відкрити в храмі творчий простір, де ми будемо шити фетровий вертеп. Ініціативу церква підтримала, і простір запрацював.
Новорічний майстер-клас — вінки з фетру прикрасили домівки дітей. Фото надала Ірина
Навчилася монетизувати свою творчість
Тоді нас помітила Інна Ковальська — директорка культурно-освітнього простору «Гончаренко центр Миргород». Взимку 2023 року вона подала ідею провести майстер-клас із рукоділля з розвагами для дітей, які приходили в центр. Думка всім сподобалася, тож мені запропонували робити такі заходи постійно. Про мене в місті почали дізнаватися все більше й більше людей, також запросили робити майстер-класи в приватній школі.
Заняття з мультиплікації. Діти працюють у групах, спілкуються, обговорюють ідеї та вчаться працювати в команді. Фото надала Ірина
Згодом я пройшла грантове навчання Естонської ради у справах біженців, реалізоване через запорізький благодійний фонд «Єдність за майбутнє» — там мені допомогли розібратися в основах ведення бізнесу. Я відкрила ФОП, і тоді почала вже брати гроші за свої заняття та сплачувати податки. Хотіла відкривати свій простір, але не наважилася — у нас тут дуже дорога оренда.
Одного разу я побачила оголошення в місцевій групі у фейсбуці про те, що в Миргороді відкривається творча студія. Я зателефонувала за номером і так познайомилася з Алевтиною Тамбовою-Романовською — переселенкою з Харківщини. Я спитала, чи можу в неї в студії проводити свої заняття на правах суборенди, і вона радо погодилася.
Більшість дітей у студії — переселенці
На мої заняття ходять, зокрема, діти-переселенці, що раніше жили в Донецьку, Бахмуті, Маріуполі чи Харкові. Їхні батьки багато уваги приділяли розвитку й освіті своїх дітей, і я намагаються зберігати ці пріоритети.
У мене завжди була мрія відкрити гурток з анімації — придумувати своїх героїв, історії та оживляти їх на екрані. Один з цікавих способів анімації — стоп-моушн: це коли ти береш ляльки, іграшки чи інші предмети, фотографуєш їх багато разів, трохи змінюючи їхнє положення, а потім усі фото з’єднуєш у відео, і виглядає, ніби ці предмети рухаються самі.
Гурток з анімації для школярів. За словами Ірини, через творчість діти можуть виражати свої емоції, мрії чи переживання, що сприяє емоційному розвантаженню та розвитку. Фото надала Ірина
Цього літа я вирішила, що треба спробувати, і подалася на державну освітню програму «Мрій та Досягай» — спільний проєкт Impact Force і UN Women, який розширює можливості українських жінок-переселенок. Після навчання фіналісткам надавали невеличку стипендію в розмірі тисячі доларів — ці гроші я витратила на професійне навчання анімації.
Творчість — потужний інструмент для об’єднання
Для мене анімація — це арттерапевтична техніка. Поки ми знімаємо, у процесі фантазуємо, щось обговорюємо, діти розкривають свою душу. Також це художній напрям — можна знімати авторські мультики: мальовані, ліплені, з фольги, з целофану. Я розповідаю дітям, що якщо вони навчаться робити це професійно, то зможуть працювати та заробляти у цій сфері.
Ми знімаємо коротенькі анімації. За півтори години діти рухають певний предмет, фотографують, монтують і дивляться, як він оживає. Але також у мене в планах є зібрати жінок і зняти анімацію на тему втрати рідного дому, — щоб люди знали, які в нас були будинки, які почуття ми в них вкладали.
Жінка впевнена, що творчі заняття в групах допомагають об’єднувати людей. Фото надала Ірина
Я впевнена, що такі проєкти створюють унікальне середовище, де й діти, і дорослі можуть разом працювати, вчитися одне в одного та будувати справжні дружні зв’язки. Творчість — це не просто спосіб самовираження, а потужний інструмент для об’єднання людей.
Хочемо знову дихати повітрям Азовського моря
У мене є надія на повернення, але дуже маленька. Ми хочемо знову дихати повітрям Азовського моря, а поки такої можливості немає, я всім раджу розвиватися, допомагати країні стати на ноги, працювати.
Важливо озирнутися навколо й подумати, яку проблему ви могли б вирішити у своєму новому місті чи селі. Не бійтеся пропонувати ідеї — це не тільки допоможе зробити щось корисне для громади, а й дасть змогу знайти своє місце в новому житті.
У цьому дуже допомагають гранти, їх не треба боятися. У деяких людей чомусь є враження, що грантові гроші треба повертати, — але це не кредит, а підтримка. Просто треба показувати свої результати й бути соціально відповідальним.
Коментарі