Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Netflix та Megogo? А як щодо підписки на… їжу? Це проєкт «Катран», який щомісяця відкриває українцям нові смаки Закарпаття

Опубліковано

Ми звикли до підписок на музичні сервіси та онлайн-телебачення. Але чи чули ви колись про підписку на… їжу? Український проєкт «Катран» щомісяця надсилає українцям набори із закарпатськими смаколиками. І вміст коробки – завжди невідомий.
У такий спосіб місцевий підприємець Віктор Стинич просуває місцеву кухню та підтримує крафтових виробників. А підписники з різних областей регулярно знайомляться з особливими та незвичними смаками закарпатської кухні.

Віктор Стинич

Засновник проєкту «Катран» – щомісячної доставки наборів з автентичними закарпатськими продуктами

Шукав щось нове у житті

Я родом із Мукачева, що на Закарпатті. Фактично виходець із мішаної сім’ї. По лінії мами всі були угорцями, а в тата намішалися русини, німці, латиші й чехи. Починаючи з 2000-х працював на різних великих закарпатських і закордонних підприємствах. 

З кожним роком мені ставало все менш цікаво ходити до офісу. Якщо на першій роботі я був приблизно 10 років, на другій – вже 5, а на третій – і взагалі 3 роки. Я розумів, що з наступного місця роботи можу звільнитися вкрай швидко. Так, у мене були цікаві завдання та непогана заробітна плата, але мені хотілося чогось іншого. Приблизно у 2016 році я почав замислюватися над створенням власної справи. І так мене занесло у власні проєкти.

Навчав людей самостійно мандрувати світом

У житті мені подобаються три речі: їсти, пити та подорожувати. Щодо останнього – я мандрую ще з дитинства. Оскільки мама була угоркою, то ми часто їздили до її рідних. Був час, коли батьки відправлялися в Угорщину на базар продавати різні речі, а я їхав разом із ними. Мені це завжди подобалося. Уявіть: дитина на початку 90-х вперше бачить Coca-Cola, жуйки з наклейками й цукерки, які навіть не продавалися в Україні. Це зовсім інші, екзотичні смаки. А коли тобі подобається, ти хочеш цього ще більше.

Віктор Стинич
Віктор Стинич у Туреччині, 2020 рік

Вже у 20 років я здійснив першу поїздку в Неаполь. Після цього намагався бодай раз на рік подорожувати, згодом вирушав за кордон двічі на рік, потім – щомісяця. 

У серпні 2016 року в мене з’явився перший проєкт «Поророжуй». Це клуб, присвячений самостійним подорожам. Я регулярно влаштовував різні інформаційні події з українськими мандрівниками, наприклад, вебінари, конференції, тревел-зустрічі. Але щоразу все зводилося до того, що людям просто потрібно, аби їх повезли в подорож. 

Із початком пандемії коронавіруу подорожі стали практично неможливими. Мені здавалося, що я роблю щось непотрібне. Тож почав шукати себе в іншій сфері.

Знайомлю українців із закарпатськими смаколиками

Коли я замислювався, чим заробляти гроші, то хотів, щоб це було у сфері «їсти, пити або подорожувати». Ще до подорожей я намагався робити сири. Але коли перші взірці запліснявіли, я зрозумів, що це не моє. Думав виготовляти якісь дистиляти, але бентежило, що офіційно виробляти алкогольну продукцію доволі складно.

Далі сталося багато випадкових (або ні) подій. Через свої канали та соцмережі я допомагав закарпатським виноробам та виробникам дунайського оселедця продавати їхню продукцію. Усе це робилося під гаслом «свій до свого по своє». І на певному я усвідомив, що все це можна оформити в один проєкт. Тобто в мене постійно була каша з різноманітних ідей, які ніяк не могли впорядкуватися. Однак одного ранку – в червні 2021 року – я зрозумів, що маю робити.

Люди люблять закарпатські смаколики, оскільки це інший смак. До того ж кожен продукт має досить довгу історію. Усім подобається куштувати щось незвичне. А на Закарпатті таких «інших» смаків багато. Цей регіон завжди був на перетині багатьох культур, народів і держав, і все це дуже вплинуло на місцеву гастрономію. Я не хочу ідеалізувати закарпатську кухню. Гадаю, наразі її ще не можна порівнювати з французькою чи китайською. Але вона дійсно цікава та особлива, і я хочу її підтримувати.

«Катран» – це про фартух, а не акулу

Проєкт «Катран» ­– це щомісячна доставка наборів з крафтовими закарпатськими продуктами. Основні продукти – сир, ковбаса та вино. Є і безалкогольні сети, і навіть «безм’ясні». Крім того, додаю й інші ласощі, як от паштети, повидло, соки, солодощі. 

Покупець не знає, що отримає цього разу. Ми відправляємо йому набір, і він може лише здогадуватися про наповнення. Але оскільки позиції не повторюються впродовж року, то навіть якщо клієнту якийсь продукт не сподобається, найближчі місяці він вже не потрапить до набору. А якщо буде до смаку – у коробці можна знайти контакти виробників і замовити щось напряму.

Катран
Продуктовий набір від проєкту «Катран»

До речі, слово «катран» має закарпатське походження. Це фартух господині або м’ясника. Я хотів, аби назва була простою на слух, закарпатською та пов’язаною з гастрономією. У мене було декілька варіантів, але зупинився саме на цьому. У Закарпатті є навіть село, жителів якого називають катраньошами, оскільки вони ходили на ринок у катранах. 

Зазвичай «катран» сприймають як чорноморську акулу, але в інших регіонах є багато забарвлень цього слова. Наприклад, в угорській мові слово «катрань» значить «смола», а на Івано-Франківщині – «брудна ганчірка». Усі вони, мабуть, виходять з одного кореня: угорська «смола», закарпатський «фартух», який захищає від бруду, і франківські «ганчірки», які цей бруд містять. Але насправді мене це абсолютно не бентежить. Слово пішло в життя й успішно живе з проєктом. Вже з’явились різні обороти, як «катранчик» чи «катранувати».

Нагодуємо вас справжнім м’ясом

У «Катрані» склалися багато різних факторів. По-перше, я шукав для себе бізнес-проєкт, який пов’язаний із продуктами, тому що їсти – це більш базова потреба людини, ніж подорожувати. По-друге, проєкт присвячений Закарпаттю, і мені дуже приємно мати цей патріотичний мотив. По-третє, «Катран» підтримує малих виробників, а соціальна складова в моєму розумінні є дуже важливою.

В основі всього – здорове та свідоме харчування. Я навіть не сприймаю це як якусь місію. Якщо ми говоримо, що м’ясні вироби мають бути з м’яса, то для мене іншого варіанту взагалі не існує. Їх не можуть створювати з кісткової муки чи чогось подібного. Нещодавно був на м’ясному виробництві в Тячівському районі, де мені розповіли цікаву річ. Виявляється, можна купити порошок, розвести водою – і вийде ковбаса. Вартість порошку – десяток гривень за кілограм. Уявити собі не можу, що українці цим харчуються, нічого не підозрюючи.

Ковбаса, яка в супермаркеті коштує 100 грн, за собівартістю вартує 50 у виробника. І цей продукт у кращому випадку створений зі шкіри, сала чи якихось м’ясних відходів. І хоча основна маса клієнтів в Україні через загальну бідність тягнеться до дешевих продуктів, всі ми із задоволенням куштуємо щось нове. Ковбаса в «Катрані» буде тільки з м’яса. А ще, звісно ж, незвичною та цікавою на смак.

Підтримка крафтярів не на словах

Я замовляю продукти у дрібних виробників із Закарпаття. Для багатьох із них замовлення, які робить «Катран», є найбільшими в їхній історії. Якщо я купую партію, наприклад, 100-200 кілограмів сиру, то для когось це може бути тижневе або двотижневе виробництво. 

Катран
Продуктові набори від проєкту «Катран»

З початком повномасштабної війни «Катран» повністю зупинився, аби із замовників не здіймалася автоматична оплата, але вже в квітні-травні ми почали перші спроби відновлення. На сьогодні у нас більше замовників, ніж було до 24 лютого 2022 року. 

Усі завжди кажуть, що потрібно підтримувати малого виробника. На Закарпатті були різні проєкти, які цим займалися. Але дуже часто вони зводилися до того, що про крафтярів просто десь написали, при чому навіть не вказавши контакти. Який сенс має підтримка, яка не призводить до продажів? У «Катрані» все не так. Проєкт дає гроші малим виробникам, які вони можуть спрямувати на власні потреби. Я просто зв’язуюся з крафтовиками й кажу: «Мені треба на 10 березня 100 штук такого сиру». Вони виконують, а я з ними розраховуюся.

«Не розказуй їм нічого, просто розрахуйся»

Спочатку я намагався розповідати виробникам, що саме роблю і що таке щомісячна підписка у «Катрані». Усі кивали головою. Але після кількох розмов з’ясувалося, що вони взагалі не розуміють, про що йдеться. Дружина часто була присутня при цих бесідах і казала мені: «Не розказуй їм нічого про «Катран». Вони не розуміють, і їм це не треба. Просто замов у них 50 палок ковбаси або шматків сиру, забери та розрахуйся».

Відтак я почав робити відносно великі замовлення. І вже після розрахунку вони починали розуміти, що відбувається щось цікаве. Поверталися до мене і питали: «Вікторе, а тепер, будь ласка, поясніть, що ви робите?». 

У пакунку щоразу – сюрприз

Серед найбільш незвичних поєднань – домашня ковбаса (пікниця) з чорносливом, яку ми відправляли у лютому. Такого продукту немає в магазинах, його зробили одноразово для «Катрану». Ще в нас було повидло з винограду. Ми звикли, що з цієї ягоди роблять сік або вино, але мало хто виготовляє повидло. 

Було й сало з мангалиці – кучерявої свині, яка живе на вільному вигулі, та продукти з буйволиного м’яса. Або «айвовий сир», виробник якого з’явився завдяки нашому замовленню. 

Катран
Продуктовий набір від проєкту «Катран»

Я часто отримую відгуки, що вся сім’я збирається разом відкривати наш пакунок. Для них це завжди сюрприз – що саме там знайдуть. Ти відкриваєш і дивишся: «О, це мені подобається, хочу скуштувати». Приємно, що «Катран» збирає всю родину за одним столом. У цьому є щось особливе і тепле.

Але неодноразово були негативні відгуки, наприклад: «Ви надсилаєте копчене, а ми таке не їмо» або «Я не їм сири». Мені важко з такими клієнтами, тому що я не можу задовольнити всі бажання. Такі покупці можуть обрати те, що їм потрібно, в якомусь інтернет-магазині. «Катран» – не для них. А є й ті, хто відписуються, пояснивши: «Ми не встигаємо з’їдати все, що отримуємо». Але це дуже звичний, живий процес у бізнес-моделях з підпискою. Переважна більшість відгуків – позитивна, і це не може не тішити.

Набір смаколиків на будь-який бюджет

Щомісячне доставлення наборів із крафтовими закарпатськими продуктами можна оформити через сайт. Пропонуємо три варіанти наборів: S (400 грн), M (600 грн) та L (900 грн). Вони відрізняються асортиментом та вагою представлених продуктів.

Ви можете самостійно зупинити підписку в будь-який момент, навіть після отримання першого відправлення. Перший пакунок відправляю протягом 1-2 днів після реєстрації. Надалі внесок оплачується автоматично – на початку кожного місяця. Орієнтовно 7-8 числа ми відправляємо набори.

На «Катран» дуже легко «накласти» різні супутні проєкти, які фантазуються у мене в голові. Поки що не готовий їх озвучувати. Наразі намагаюся концентруватися на тому, щоб «Катран» зростав за кількістю підписників. Я постійно повторюю, що поки проєкт не буде мати тисячу передплатників, то інші ідеї не варто пускати в голову чи в роботу. Адже поточний проєкт має відшліфувати себе зсередини. А ще є купа рутини, яка потребує автоматизації та делегування. Над усім цим я ще працюю. 

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі