Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Учасники ГО «Аеророзвідка» кажуть, що багато хто з них має «два капелюхи». Вони одночасно є захисниками України та представниками громадського об’єднання, що займається ІТ-розробками для сектору безпеки і оборони. Найвідоміші з їхніх проєктів – система ситуаційної обізнаності «Дельта» та БПЛА R-18, ефективність яких довели військові ще з перших днів повномасштабної війни. Ба більше, про успіхи «Аеророзвідки» говорять і за межами України, дізнавшись про її діяльність з публікацій у The Times, The Guardian та інших світових ЗМІ. 

Співзасновник громадської організації, підполковник Ярослав Гончар розповів ШоТам, про технологічні переваги української армії проти російської, співвідношення сил у сучасній війні дронів і мрії про роботизовані воєнні операції.

Тренування призначили на 24 лютого

Громадська організація «Аеророзвідка» об’єднує громадян України, що мають на меті перемогу у війні. Переважно це ІТ-спільнота, пов’язана з робототехнікою, а також військові, які служать у Збройних силах, Службі безпеки, Національній гвардії або інших складових сектору безпеки. Ми працюємо над розробками та передаємо їх користувачам ЗСУ, прикордонникам та іншим.

Запуск БПЛА

Напередодні повномасштабного вторгнення інформаційний фон сильно розпалювався – ми в «Аеророзвідці» розуміли, що щось станеться. Тому вирішили, що потрібно принаймні бути готовими до того, що треба буде спакувати все необхідне й кудись переміщатися. Домовилися провести для себе тренування й побачити, наскільки швидко зможемо зібратися. Так сталося, що цю зустріч призначили на 24 лютого. На момент вторгнення я був цивільною особою і мав стосунок тільки з ГО. Тепер я мобілізований військовослужбовець.

Епіцентр подій виявився вдома

24 лютого ми зібралися на нашій базі, як і планували. Під час зустрічі визначали для себе, що вважатимемо тригером для того, щоб почати діяти – тоді не було зрозуміло, як розвиватиметься ситуація. Ми вирішили, що якщо станеться перетин державного кордону або прорив лінії розмежування в ОРДЛО, то вирушимо туди, де буде епіцентр подій. Так вийшло, що того ж дня росіяни висадилися в нас вдома, у Гостомелі. Їхати далеко не довелося.

Ми підготували техніку й рушили в район Гостомельського аеропорту. Через горизонтальні зв’язки почали спілкуватися з тими, хто був причетний до подій, і в першу ніч застосовували наш безпілотник R-18 для нанесення ураження по десантниках в аеропорту.

Наш безпілотник – найвисокоточніший засіб нанесення ураження

Дрон R-18 ми створили ще в 2016 році – це перша розробка «Аеророзвідки». R-18 – безпілотник мультироторного типу. Він має вертикальний зліт і посадку, вісім двигунів і низку функцій. Зокрема, може використовуватися як засіб для ведення спостереження та пошуку, для доставки вантажів або для нанесення ураження. Остання функція є найактуальнішою нині, тому що здобувати інформацію можуть багато інших безпілотників з камерами. Оскільки громадянське суспільство в Україні дуже потужно залучилося до допомоги захисникам, воно забезпечило армію величезною кількістю побутових дронів DJI і Autel. Але дрони на війні – витратний матеріал і потреба в них залишається постійно.

Дрон R-18, створений ГО

Нині R-18 переважно застосовується для нанесення вогневого ураження. Основна перевага нашого дрона – точність. Я можу констатувати, що в тактичній зоні, до 10 км, це найвисокоточніший засіб нанесення ураження. Часто буває так, що іншими засобами це зробити неможливо. Наприклад, коли ворог ховається за об’єктами цивільної інфраструктури. Або його танк розташований за житловим будинком – і як у нього влучити? А наш безпілотник дає можливість усе зробити точно, прицільно, не наносячи ураження цивільній інфраструктурі та не наражаючи на ризики об’єкти культурно-історичної спадщини.

«Дельту» перевели в «хмару»

Систему ситуаційної обізнаності «Дельта» ми теж почали розробляти ще сім-вісім років тому. Тоді на базі нашого волонтерського об’єднання була сформована військова частина, яка прийняла цю розробку. Нині «Дельта» ведеться з позицій Міністерства оборони України. ГО «Аеророзвідка» сприяє масштабуванню системи, створюючи мережу регіональних ситуаційних центрів.

«Дельта» – це COP-система (common operational picture), програмне забезпечення, що дозволяє описати, відмалювати, відобразити будь-яке явище, з яким можна стикнутися на полі бою. Вона зроблена відповідно до стандартів НАТО, що були передані в рамках взаємодії військової частини з трастовим фондом НАТО з обміну знаннями. Система зроблена за найновітнішими технологічними стеками, які нині існують у світі. Її особливість у тому, що це хмарне рішення, тобто для користувача  є тільки один сервер, який необхідно обслуговувати з інженерної точки зору, і вся відповідальність за це переноситься в хмару. 

Ярослав Гончар, засновник ГО
Ярослав Гончар, підполковник, співзасновник Аеророзвідки.

Якщо порівнювати «Дельту» із системою автоматизованого управління військом «Дзвін», створеною сторонньою компанією на замовлення Міноборони, то остання пропонує на рівні кожного підрозділу мати сервер. І цей сервер хтось повинен адмініструвати. Найбільший клопіт виникає, коли постає питання обміну інформації між пунктами управління. Уявіть собі, що треба поєднати між собою сотні серверів. Усе це призводить до того, що вивести ситуаційну обізнаність стає дуже складно. Буде або дублювання інформації, або не буде певних даних. Зовсім інша справа з хмарним рішенням, де всі користувачі перебувають у єдиному інформаційному полі. До того ж це питання кібернетичної безпеки: набагато легше адмініструвати один контур безпеки, ніж сто.

Важливо нав’язувати ворогу свій бойовий ритм

Активне впровадження системи «Дельта» почалося з «Київської операції». Події розгорталися дуже стрімко: зараз ворог перебуває тут, а через п’ять хвилин він уже в іншому місці. Потреба в інформації є в усіх підрозділах, тож це стало відправною точкою бурхливого росту «Дельти». Користувачі почали долучатися до системи, вносити та брати звідти інформацію, налагоджувати зв’язки між собою. Зрештою така колаборація дала кумулятивний ефект, коли ЗСУ, МВС, прикордонники та добровольці змогли діяти в одному інформаційному полі. Якщо ти перший володієш даними, ти нав’язуєш свій бойовий ритм, а не реагуєш на нього під тиском ворога.

Аеророзвідник коригує вогонь артилерії

Ми створили міжвідомчий ситуаційний центр. Почалося з того, що самі розробники наносили інформацію на карту, користуючись даними з відкритих джерел. За три-чотири дні долучилися військові та тероборона, стала надходити інформація з окупованих територій, що одразу відображається на мапі. Завдяки такій поінформованості вдалося діяти активніше, ніж на це розраховували вороги, і провести операції, які збили бойовий ритм супротивника. Українські захисники взяли ініціативу.

Можемо перевершити Росію не кількістю, а спритністю

Підрозділ, що є спадщиною Аеророзвідки та переслідує наші цінності у Міністерстві оборони представлений як Центр інновацій та розвитку оборонних технологій. Він веде подальшу розробку системи «Дельта» у взаємодії з нашими союзниками, насамперед із США та Канадою, наприклад, у напрямку кіберзахисту. 

Як усі знають, весь цивілізований світ допомагає Україні та надає нам зброю. Сучасне озброєння є цифровим: воно спроможне отримувати цілеуказання, самостійно робити певні розрахунки. Центр інновацій, зокрема, залучений в інтеграцію цього нового озброєння до системи ситуаційної обізнаності для того, щоб це були не просто гармати, а гармати, з якими можна спілкуватися. Умовно кажучи, щоб відповідальна посадова особа з групи планування вогневого ураження могла бачити, де її гармати, надсилати цілеуказання та в такий спосіб бути спритнішою за ворога. 

Знищена техніка російської армії

За кількісним потенціалом, звичайно, Україна поступається Росії. Ми ніколи не зможемо виставити таке саме військо, як це може дозволити собі ворог. Їх 140 млн, нас – 40 млн. Тактика Другої світової війни «стінка на стінку» – точно не наш варіант. Тому ми повинні бути спритнішими, обізнанішими, діяти на випередження, застосовувати непередбачувані для ворога тактики. Це все можливо тільки тоді, коли всі твої бойові одиниці є інтелектуальними, взаємодіють між собою, діють осмислено і нав’язують свій порядок денний.

Виручають Starlink і національні оператори мобільного зв’язку

Перед початком повномасштабного вторгнення ми побоювалися, що на території країни може зникнути зв’язок. Напевно, десь на небесах нас чують – SpaceX надав Україні Starlink, за що їм низький уклін. Ця технологія нині виручає нас. Також хотів би відзначити потужний вклад національних операторів мобільного зв’язку, які активно долучилися з перших днів повномасштабного вторгнення. Війна спонукала до того, що вони зробили міжмережевий роумінг. Ми й тепер співпрацюємо одне з одним. У системі «Дельта» оператори мобільного зв’язку позначили всі свої базові станції та їхній статус. Також ми допомагаємо їм з ремонтом і забезпеченням прикриття.

Читайте також: Софт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу

Пам’ятаю ситуацію під Києвом: була базова станція, що від’єдналася від електроживлення внаслідок бойових дій, але на ній був генератор. Один з операторів сказав, що якщо туди залити пальне, вони могли б покрити зв’язком велику ділянку. І ми взяли цю роботу на себе й привезли бочку із соляркою туди, куди цивільні, звісно, не приїдуть. Це ще один приклад такої колаборації, коли все суспільство та бізнес об’єднуються, щоб дати відсіч.

Перевага України – в ІТ

Якщо дві армії довго стоятимуть одна навпроти одної, вони будуть переймати одна у одної тактики й технології. Ця війна триває у нас дев’ятий рік. Ми вісім років товклися на Донбасі, лінія розмежування майже не змінювалася. Чим займалися українські захисники? Артилерійськими дуелями, ліквідацією ватажків терористичних угруповань, протистояннями безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби. Наші БПЛА літають – нам перешкоджають. Ми вдосконалюємося – вдосконалюється й ворог. Ми придумуємо, за допомогою якої технології все одно можемо виконувати місії – проходить пів року, і у ворога з’являється протидія. Те ж саме з боку росіян. Я пам’ятаю, як у 2016 році ми могли посадити «Орлан» (російський багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс – прим. ред.) за допомогою нашого засобу радіоелектронної боротьби. У 2017-му цього було вже мало. І це технологічне протистояння, яке триває.

Наша перевага – розвинені інформаційні технології. Те, що нам потрапляє від ворога як трофеї – наземні станції управління, планшети, – зроблено недолуго. Росія витрачала шалені гроші на ці розробки, і їхня корупція – наш порятунок. Однак не варто й недооцінювати ворога: засоби радіоелектронної боротьби у них теж є.

Кадр з дрона Аеророзвідки

Чого ми потребуємо у війні дронів

Цю війну ще називають війною дронів, і тут Україна домінує в тактичній ланці. Це заслуга насамперед громадянського суспільства. Фонд «Повернись живим», Благодійний фонд Сергія Притули, а також величезна кількість невеличких волонтерських об’єднань просто завалили нас побутовими безпілотниками, які чудово справляються зі своєю задачею. Проте це мова тільки про лінію зіткнення, червону зону на глибину до 10 км. А от у ланці оперативно-тактичного рівня в нас засобів ще недостатньо, у росіян їх більше. 

Зокрема, «Орланів», спроможних перебувати в повітрі залежно від модифікацій від восьми годин. Це призводить до того, що ми втрачаємо певні спроможності. Маленькими безпілотниками до лінії зіткнення бачимо чудово, а на більшу глибину маємо обмежені можливості в пошуку інформації та тривалому спостереженні за об’єктом, який переміщується.

Нам вкрай бракує дронів, які б могли це виконувати, тому що наступний клас – це вже «Байрактар». Чудова техніка, що може спостерігати та має ударну функцію. Проте її застосування тепер уже стало обмеженим, тому що ми знову переходимо в позиційну боротьбу. Окреслилася лінія фронту, росіяни розгорнули бойові порядки із засобами протиповітряної оборони. І ми вже не можемо ризикувати «Байрактарами», залітаючи на велику глибину та довго спостерігаючи за об’єктом. 

Здобутки, що залишаються поза кадром

Для мене всі проєкти «Аеророзвідки» однаково важливі. Звичайно, людям приємно дивитися на відео, коли наша армія влучає в техніку ворога, розбиває її. Проте багато роботи лишається поза кадром, але переоцінити її значення неможливо. Наприклад, розгортання міжвідомчого ситуаційного центру в Києві, коли разом усі ми, Збройні сили, прикордонники, Нацгвардія, добровольці, почали збирати, обробляти й поширювати інформацію через систему «Дельта». Такі ситуаційні центри працюють уже й на Сході та Півдні.

Оскільки тепер усі володіють ситуаційною обізнаністю, ми різко знизили таке явище, як дружній вогонь, коли підрозділ не знає, хто поруч. Але треба визнавати, що таке було: наприклад, коли боєць уявлення не має, що пролітає наш гелікоптер, і застосовує проти нього «Стінгер». Усе це наслідок того, що люди не були обізнані в ситуації. Тож, на мою думку, найважливіше явище, яке допомагає нам у збройному протистоянні, – це поширення інтегрованих між собою софтів.

Наш роботизований напрямок займається розробками, які допомагають перетворювати цивільні дрони на ті, що можуть наносити вогневе ураження. Це так само впливає на хід ведення бойових дій. Військовий менше ризикує, і його ефективність з нанесення вогневого ураження ворогу підвищується порівняно з тим, що він би міг бути просто з автоматом чи гранатометом. Наприклад, дальність цього ураження обчислялася в 0,5 км. А тепер у нього з’являється дрон, оснащений системою скидання штатного боєприпасу, тож цей боєць може діяти вже в радіусі 5 км. До того ж він ще проінформований про ситуацію, не стрілятимеме по своїх, буде наносити ураження тільки ворогу. Це те, до чого Путін явно не готувався.

Результат роботи дронів Аеророзвідки

Рухатися до стандартів НАТО – це справа всіх українців

До нового етапу війни «Аеророзвідка» визначила за мету провести першу роботизовану воєнну операцію. І ми вже маємо певні напрацювання в цьому напрямі. Зокрема, ми за крок від того, щоб застосовувати дрони зграями, щоб один оператор управляв не одним дроном, а кількома одразу. Щоб ці зграї були наділені штучним інтелектом, тому що людина програє комп’ютеру – це факт. Щоб поєднати між собою дрони повітряні та наземні. Це все – ті речі, про які ми мріяли та до яких продовжуємо йти. Ми впевнені: якщо людину можна прибрати якомога далі з поля бою, це треба зробити. Нехай ризикує робот, нехай гине залізо, а не наші люди.

Ми переможемо – ми вже перемогли, я в цьому глибоко переконаний. Нам не можна опускати руки. Усе суспільство має бути об’єднаним, і кожен має поводитися щиро та віддано, бути чесним із собою, усвідомлювати досвід, не бути байдужим і не заплющувати очі на ганебні явища, яких не повинно бути в тій новій Україні, про яку ми всі мріємо. Якщо бачиш, що хтось кинув недопалок повз урну, не треба мовчати. Так само не треба мовчати, коли бачиш, що на твоїх очах відбувається розкрадання армії. 

Нам треба зрозуміти, що ті речі, які записані в документах стратегічного рівня, – це не пусті слова. Треба активніше рухатися в бік ментальної зміни до стандартів НАТО, розбиратися в цих питаннях, а не відмахуватися й говорити, що є ЗСУ, нехай вони цим займаються. Усі зрозуміли, що тепер це справа всього українського народу. Необхідно, щоб змінювалася ментальність і сектору безпеки і оборони, і всього суспільства. Щоб після перемоги Україна увійшла в клуб колективної безпеки й ми були спокійні, що нашим дітям і онукам не доведеться знову розгрібати відносини з північним сусідом. 

прапор ГО Аеророзвідка

Як підтримати ГО «Аеророзвідка»

Ви можете спрямувати свої донати на підтримку діяльності організації або запропонувати власні ІТ-розробки.

Відео дня

Суспільство

На Закарпатті організовують марафон на Лавандовій горі для підтримки бійців ТРО

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Лавандовій Горі місті Перечин на Закарпатті пройде благодійний забіг на підтримку 68 окремого батальйону територіальної оборони.

Про це повідомили організатори події на фейсбук-сторінці.

Де і коли?

  • Початок забігу 8 липня о 19:00.
  • Дистанція: ~4 км.
  • Кількість учасників обмежена.

Для участі у забігу необхідно реєструватися та оплатити благодійний внесок. Всі запитання та пропозиції можна надсилати на електронну пошту: [email protected]

Читайте також: «Привітання» на снарядах, тату та десант фіалколюбів. Як українці креативлять, аби зібрати гроші на ЗСУ

Учасникам забігу гарантовано:

  • Ексклюзивна локація.
  • Світлини із забігу.
  • Інші приємні сюрпризи від партнерів..

Зазначається, що для забігу краще підійде трейлове взуття. Дорога не включені у базову вартість.

Нагадаємо, на Львівщині діти зібрали гроші на два бронежилети для ЗСУ.

Як ми повідомляли раніше, на Закарпатті митці створюють фронтові печі для військових.

Фото: mukachevo.net.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

«Едельвейси» знищили танки і БТРи окупантів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади знищили кілька одиниць ворожої техніки та живу силу російських окупантів.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

«Панове окупанти, гляньте, як нам добре вас видно. Ми знаємо де ви, ми знаємо, як ви себе поводите і ми вас успішно нищимо. Кожного ворога на нашій землі буде ліквідовано!» – запевняють у бригаді.

Дивіться відеоЯк «Едельвейси» з 10-ї гірсько-штурмової бригади наближають нашу перемогу

Про 10 ОГШБр

10-та окрема гірсько-штурмова бригада — військове з’єднання у складі Сухопутних військ Збройних сил України, що базується у м. Коломия. Бригада була сформована у місті Біла Церква 1 жовтня 2015 року. Основним призначенням бригади є ведення бойових дій у гірсько-лісистій місцевості.

Нагадаємо, «Едельвейси» розгромили техніку ворога із ПТРК «Стугна-П».

Як ми повідомляли раніше, 10-та Гірсько-штурмова бригада «затрофеїла» БМП.

Фото: facebook.com/UkrainianLandForces.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Фонд Східна Європа оголосив гранти для надання допомоги постраждалим під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фонд Східна Європа оголошує гранти для надання гуманітарної та психологічної допомоги постраждалим від війни.

Про це пише Гурт.

Про Фонд

Зазначається, що Фонд Східна Європа від перших днів повномасштабної війни надає допомогу людям, які вимушено залишили домівки, перебувають на територіях, де тривають бойові дії, та тим, хто постраждав від воєнних дій. 

У межах програми «Шелтер» вдалося допомогти 65 000 українців. Завдяки організаціям та приватним особам з України та інших країн Фонд підтримав 30 прихистків для переселенців у дев’яти областях України, забезпечив комфорт для щонайменше 4 946 вимушених переселенців, зокрема – для 1 336 дітей, а також передав 217 тонн гуманітарної продукції до 15 областей України: це – продукти харчування, одяг, засоби побутової хімії та особистої гігієни. 

Для реалізації наступного етапу програми «Шелтер», який фінансується міжнародними донорами (зокрема, посольством Королівства Данії в Києві), Фонд Східна Європа оголошує конкурс грантів. 

Мета гранту

Ключовий фокус програми – допомога громадам, які постраждали від воєнних дій, забезпечення гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб, психологічна стабілізація та сприяння їхній ефективній суспільній адаптації та інтеграції у громади, що приймають.

Діяльність у межах програми буде спрямована на вразливі групи населення і людей, які потребують допомоги в Україні, та здійснюватиметься за такими напрямками:

  • Забезпечення продовольчої безпеки.
  • Забезпечення непродовольчими товарами (включаючи засоби особистої гігієни, побутову хімію, постільну білизну тощо).
  • Надання психологічної допомоги. 

Очікується, що проєкти, спрямовані на надання гуманітарної допомоги, триватимуть до трьох місяців; а проєкти, спрямовані на надання психологічної допомоги, – не більше чотирьох місяців. 

Проєкти заявників можуть бути спрямовані як на один, так і на декілька напрямків одночасно.

Фінансування гранту

Максимальний бюджет одного проєкту – 340 тис. грн. 

Витрати в межах проєктів можуть бути спрямовані на: 

  • Закупівлю продовольчих товарів (продукти тривалого зберігання у герметичних пакованнях. За можливості варто віддавати перевагу українським виробникам).
  • Закупівлю непродовольчих товарів (засоби особистої гігієни, постільна білизна, побутова хімія, товари для дітей тощо).
  • Закупівлю техніки для тимчасових прихистків.
  • Оплату транспорту та логістики. 
  • Оплату оренди складських приміщень.
  • Оплату послуг спеціалістів, які надають психологічну допомогу.
  • Оплату роботи спеціалістів із логістики.
  • Адміністративні витрати, включаючи оплату праці співробітників (загальна сума витрат не може перевищувати 20% від суми бюджету проєкту).

До подання грантових проєктних пропозицій запрошуються неприбуткові та благодійні організації.

При виборі проєктів до фінансування враховуватимуть такі критерії: 

  • Відповідність запропонованої діяльності пріоритетам програми.
  • Розуміння потреб бенефіціарів.
  • Можливість охопити значну кількість бенефіціарів.
  • Попередній досвід надання гуманітарної допомоги (відпрацьована логістика, спроможність команди тощо) та/або експертиза у сфері надання психологічної допомоги.
  • Спроможність впроваджувати проєкт у визначених географічних районах у поточних умовах та мати відповідні спеціальні знання та фахівців для реалізації проєкту (керівник проєкту, фінансовий спеціаліст/бухгалтер та інші фахівці відповідно до потреб проєкту).

Як взяти участь?

Для участі у програмі заявникам потрібно подати заповнені:

Заявки прийматимуть на постійній основі до 1 вересня 2022 року або до офіційного повідомлення про припинення приймання заявок. 

Заповнені заявки разом із бюджетом мають бути надіслані на пошту [email protected] Прохання вказувати в темі листа «Заявка на конкурс грантів для надання невідкладної гуманітарної та психологічної допомоги постраждалим від війни».

Читайте також«Привітання» на снарядах, тату та десант фіалколюбів. Як українці креативлять, аби зібрати гроші на ЗСУ

З відібраними організаціями можуть бути проведені співбесіди у онлайн-форматі для оцінки їхньої організаційної спроможності. 

Отримані проєктні пропозиції розглядатиме конкурсна комісія щотижня або мірою одержання достатньої кількості заявок для розгляду. Орієнтовний термін розгляду заявок – 15 робочих днів. Про результати розгляду учасники конкурсу будуть повідомлені письмово після проведення розгляду конкурсною комісією. Остаточне рішення щодо проєкту чи заявки перегляду не підлягає. Причини відмови чи підтримки проєкту повідомлені не будуть.

Поданих на конкурс документів не рецензують. Запитання щодо технічних умов конкурсу можуть бути надіслані на адресу: [email protected]

Нагадаємо, українські аграрії отримають безповоротні гранти на будівництво садів та теплиць.

Як ми повідомляли раніше, Кабінет міністрів запускає проєкт грантової допомоги «єРобота» для підтримки новоствореного бізнесу в Україні.

Фото: pixabay.

Відео дня
Читати далі