Суспільство
5 найочікуваніших книжок 2025 року
2025 рік обіцяє бути вдалим для книголюбів: читачі зможуть прочитати маловідомі твори наших класиків, а також познайомитися з творчістю сучасних українських авторів. Серед найбільш очікуваних новинок — роман лауреатки Нобелівської премії 2024 року, який вже встиг викликати багато обговорень у літературній бульбашці.
Про таємничий роман Хан Канг, нові книжки серії класики й новинки від українських письменників для ШоТам розказує книжкова оглядачка та піар-менеджерка видавництва Vivat Олена Лисенко.
«Вибрані вірші» Миколи Бажана — інтелектуальне бароко
Це, без перебільшення, одна з найважливіших книжок року. У цій збірці є понад 90 віршів, які охоплюють усі періоди творчості Бажана — від експериментів і футуризму 1920-х до дещо герметичних, глибоких філософських роздумів 1980-х.
Бажан — майстер слова, який тонко поєднав історичні сюжети з міфологічними мотивами, а ліричну чутливість — з аналітичним поглядом. Його поезія — це симфонія бароко, романтизму й експресіонізму, яка змушує замислитися над сутністю часу, життя та людської природи.
Вступне слово Сергія Жадана відкриває читачам багатогранний світ творчості Бажана, а післямова Альони Артюх розкриває історію його становлення.
Українці ще погано знають своїх поетів, особливо складних та інтелектуальних. Саме таким є Бажан, і нарешті кожен українець зможе ґрунтовно познайомитися з його творчістю.
«Замок із кришталю» Ірини Грабовської — фінал захопливої трилогії
Третя частина серії Ірини Грабовської переносить нас у світ, де на героїв чекають вирішальні битви, складні дилеми та несподівані зради. Молодий князь Ретону Янн зіштовхнувся з наслідками своїх рішень, а принцеса Ізвен прагне врятувати спадщину своєї династії, навіть якщо для цього доведеться пройти крізь темряву.
Історія майстерно поєднує магію, політичні інтриги та пошук власного шляху. Це не просто роман про битву за королівства — це боротьба за майбутнє, у якому герої мають шанс знайти себе.
Ця книжка — якісне українське фентезі, що захоплює цікаво сконструйованим світом та ідеями. Перед нею варто прочитати попередні частини трилогії — «Зірки й кістки» та «Земля крилатих», — щоб розуміти сюжет «Замку із кришталю» й нарешті полюбити фентезі.
«Михайло Чарнишенко» Пантелеймона Куліша — нова сторінка української класики
Пантелеймон Куліш написав «Михайла Чарнишенка» у 23 роки, надихнувшись творами Вальтера Скотта та історією рідної землі.
Це роман про долю, вибір і боротьбу. Головний герой — воронізький сотник Михайло Чарнишенко — стоїть перед непростим рішенням: залишитися з коханою чи йти на поле бою. Він розуміє, що кожен крок може стати фатальним. На тлі занепаду Гетьманщини Куліш малює яскраву картину старосвітського побуту, козацької звитяги та людських пристрастей.
Це видання не лише повертає нас до витоків української літератури, а й дозволяє по-новому оцінити перший український історичний пригодницький роман.
«Михайло Чарнишенко» — чудовий вибір для тих, хто хоче насолодитися захопливою історією, що відлунює й сьогодні, або гарно провести час із маловідомою досі книжкою класика.
«Щоденник моєї ма» Олени Скуловатової — про сім’ю, дорослішання та пошук взаєморозуміння
Олена Скуловатова написала затишний і проникливий роман, який говорить про важливе через призму звичайного життя. Історія 12-річної Аврори — це погляд на першу закоханість і складність родинних стосунків у непрості часи війни.
Аврора — типова підлітка, яка шукає втечі у віртуальному світі «Роблоксу», тоді як реальність її не тішить: батько на фронті, мама заклопотана, а молодший брат дратує. Вимушений переїзд із Києва до села через блекаути здається їй покаранням, аж поки вона не знаходить мамин дитячий щоденник. Це відкриття змінює її сприйняття матері, показуючи ту не просто як «дорослу», а і як таку саму дівчинку зі своїми пригодами, мріями та проблемами.
Ця книжка — не просто історія однієї родини. Це розмова про те, як війна впливає на кожного, про тиск дорослих очікувань і про те, як складно бути собою у світі, що вимагає сили й витримки. Водночас вона нагадує, що завжди можна знайти місток між поколіннями, якщо є бажання зрозуміти одне одного.
«Щоденник моєї ма» — чудовий вибір для підлітків і дорослих, які хочуть побачити знайомі реалії з нового ракурсу, відчути теплоту справжніх сімейних цінностей і, можливо, замислитися над своїми стосунками з близькими.
«Уроки грецької» Хан Канг — втрата голосу як метафора сучасності
Хан Канг — південнокорейська письменниця, яка у 2024 році отримала Нобелівську премію з літератури. Її книжки відомі завдяки мінімалізму, чуттєвості та здатності порушувати важливі питання про людяність. Зокрема, найвідоміший роман письменниці «Вегетаріанка» свого часу викликав багато дискусій, тож тепер читачі матимуть ще одну історію від Хан Канг і зможуть зрозуміти, за що вона отримала Нобелівку — книжка вийде друком навесні 2025 року.
Цей роман — тонка й емоційно насичена історія про двох людей, які намагаються віднайти сенс у своїх втратах через силу мови. Головна героїня — жінка, яка втрачає голос після глибоких життєвих потрясінь. Вона звертається до уроків грецької, аби знайти спосіб не лише висловити свої думки, а й відкрити себе заново. Її вчитель — чоловік з власним болючим минулим — виявляється союзником у цій подорожі.
Грецька мова в книзі стає символом. Її ритми й слова допомагають героям висловлювати те, чого вони б не змогли сказати інакше. Через ці уроки вони повільно вибудовують міст між мовчанням і розумінням, створюючи своєрідний діалог, який виходить за межі слів.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....