

Суспільство
«Наші БПЛА нищать БТРи вартістю в мільйони доларів». На Одещині створили фабрику ударних дронів. Ось як вона працює
Використовувати коптери типу DJI Mavic або Autel для скидання снарядів на полі бою – дорого й нераціонально. Тому благодійний фонд Хвиля’91 разом з Нацгвардією заснували фабрику ударних дронів FPV. Собівартість цих безпілотників демократична, а їхня ефективність уже доведена на фронті.
Про особливості застосування ударних дронів FPV, школу БпЛА, а також про те, як можна захищати кордони української ідентичності в тилу, ШоТам розповіла співзасновниця та директорка благодійного фонду Хвиля’91 Катерина Новачук.

Катерина Новачук
співзасновниця та директорка благодійного фонду Хвиля’91
Ударні дрони – не тільки додаткові очі, а й додаткові військові
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з колегами враз стали волонтерами. Оскільки працювали в логістичній компанії, то розуміли, де краще закупити необхідні товари та як їх доставити. Сфокусувалися на військовому напрямі, адже першою задачею було забезпечити захист України. Спочатку ми надавали допомогу через інші організації, а свій благодійний фонд Хвиля’91 утворили трохи згодом.
Ми підтримували військових, закуповуючи та доставляючи їм необхідне спорядження й техніку. Головним із векторів роботи є надання дронів DJI та інших марок. Ці безпілотники передусім допомагають у розвідці, використовувати їх як системи скидання снарядів – дуже дороге та нераціональне задоволення, але іноді у військових немає іншого вибору. Тож ми почали цікавитися ударними дронами FPV – first person view, що означає «вид від першої особи».

Ми багато допомагаємо фронту за різними напрямами й дізналися, що одна з військових частин Національної гвардії України почала займатися розробкою ударних дронів. Ознайомившись з їхніми технологіями, вирішили з ними, що варто співпрацювати й масштабувати виробництво, адже дрони – це певною мірою додаткові люди. Проте військовим не потрібно йти в контактний штурм, за них цю роботу виконує дрон, що допомагає врятувати їм життя. Восени 2022 року ми почали розвивати фабрику ударних дронів FPV, а перші результати побачили вже до нового року.
Військовим потрібні абсолютно всі можливі дрони FPV
Нині на фронті катастрофічно бракує дронів FPV – військовим потрібні абсолютно всі можливі дрони FPV. У когось коптери літають на 3 км, у когось – на 10, а в когось – на 40. Усі вони важливі, просто застосовуються для різних задач. Ми вбачаємо великі перспективи у використанні ударних дронів FPV на фронті. Зокрема, тому що нині Китай блокує експорт «мавіків» та інших коптерів, благодійні фонди й волонтери скуповують їх залишки по всьому світу за шалені гроші. А комплектуючі для безпілотників поки що можна вивозити, що ми й робимо.
Собівартість нашого дрона є доволі демократичною. Для порівняння: якщо DJI Mavic 3 Fly More Combo коштує приблизно 2,5-3 тис. доларів, до того ж їх експортують в обмеженій кількості, то собівартість нашого дрона складає 250-300 доларів. Тобто ймовірність, що вісім-десять FPV влучать у ціль, більша, ніж у одного «мавіка».

Досвід роботи в логістиці допомагає нам ефективніше використовувати кошти. Ми знаходимо фабрики безпосередньо в Китаї, напряму закуповуємо комплектуючі й завозимо їх до України. Тобто ми повністю закриваємо вироблення й доставлення дронів: від закупівлі запчастин до безпосередньої передачі на фронт.
Найпопулярніша модель – «Колібрі», у розробці – «Ластівка»
Із самого початку на фабриці за місяць виготовляли 100 дронів, потім – 500, тепер плануємо – 1000. Масштабування виробництва залежить від донатів, які забезпечують роботу фабрики. Найпопулярніша модель дрона – середній БпЛА «Колібрі». Його вантажопідйомність складає до 1 кг, дальність польоту – приблизно 6 км, розвиває швидкість до 170 км/год.
Нині інженери розробляють «Ластівку» – великий дрон-бомбардувальник, що може скидати декілька снарядів. Крім безпосередньо дрона, військові потребують комплект до нього – окуляри, пульти, модулі, антени й ретранслятори. На це також треба збирати кошти, щоб забезпечити наших захисників і захисниць.


За допомогою дрона FPV можна йти в наступ
При правильному застосуванні наші дрони успішно вражають ворожі цілі: окопи, БТРи, пікапи, КамАЗи. Також безпілотники дуже ефективні в міських боях, тому що можуть залітати у важкодоступні місця, наприклад, у будівлі. Пілоти повинні мати високі професійні навички, керувати цими дронами значно складніше, ніж «мавіками», зокрема через те, що у них різні стабілізаційні системи. Як мінімум людину не має захитувати, тому що перед нею відкривається вид від першої особи.
Читайте також: Черкаські «пташки» проти іранських «мопедів». В Україні створили БПЛА, здатні перехоплювати дрони-камікадзе. Ось як це працює
Нині дрони FPV набирають обертів, і багато військових опановують керування ними. Не варто очікувати, що якщо передаємо пілотам 10 безпілотників, то всі 10 точно вразять велику ціль. Але якщо пілоти опановують професійно управління FPV, за допомогою дронів можна йти в наступ, а не відправляти людей.
Ефективність застосування ударних дронів FPV також залежить від наявності додаткового обладнання та від місцевості, де їх використовують. Якщо у військових немає, наприклад, антен-ретрансляторів, то безпілотники краще використовувати в місцевості без пагорбів. Чим більша зміна висоти, тим більша ймовірність, що сигнал зв’язку втратиться.


Масштабували не лише виробництво, а й навички пілотів
Спочатку ми виготовляли дрони конкретно для підрозділу НГУ та зовсім невелику кількість – для деяких інших військових, які вміли пілотувати й підтвердили свої навички. Після масштабування виробництва стало зрозуміло, що треба масштабувати і знання пілотів – було дуже мало військових, які вміли літати на дронах FPV.
Для того щоб зробити підтримку фронту максимально ефективною, ми запустили ще й школу БпЛА для військових на базі НГУ, де в бойовій групі навчаються пілот розвідувального дрона типу Mavic і пілот ударного дрона FPV типу «Колібрі». Курс триває два тижні, і за цей час захисники проходять необхідну теорію, практикуються на симуляторах і полігоні. Нині в нашій школі БпЛА понад 200 випускників, які вже застосовують здобуті навички в бойових умовах.
Не просто збираємо донати, а пропонуємо корисно провести час
Ми впевнені, що, окрім основного фронту, маємо ще один напрям боротьби з Росією. Адже війна розпочалася задовго до прямого воєнного вторгнення – з насадження чужої мови й культури, з розмиття ідентичності та з привласнення наших надбань. Тому фонд почав проводити заходи за трьома напрямами: культура, наука та бізнес. Важливою частиною нашого бачення є те, що всі наші події – благодійні. Вхід на них – донат, який ми спрямовуємо на закриття актуальних запитів від військових. Тобто ми не просто збираємо кошти на армію, а пропонуємо гостям цікаво й корисно провести час.
Протягом пів року наш фонд проводить заходи, і я відчуваю результат. Люди діляться, що їм це важливо. Особливо цікаво, коли ми запрошуємо діячів, яких поки що мало хто знає, а аудиторія їх дуже гостинно приймає. Так було, наприклад, із львівським гуртом «Пиріг і Батіг» – слухачі залишилися в захваті від музики, віршів українських поетів і атмосфери того вечора.

Підтримувати ЗСУ та пізнавати українську культуру – відповідальність кожного українця й українки
Спікерами на наших заходах були музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук, підприємець і громадський діяч Валерій Пекар, біолог Петро Чорноморець, філософи Володимир Єрмоленко і Вахтанґ Кебуладзе, публіцист і воїн ЗСУ Павло Казарін, історик Данило Яневський.
Ми особливо уважно ставимося до вибору майданчиків: наші заходи відбуваються в культурних інституціях: музеях, театрах і бібліотеках. Ми приводимо людей у ці локації, щоб вони з ними познайомилися й надалі відвідували їх. І це win-win: ми допомагаємо культурним інституціям, вони допомагають нам, а результат цієї співпраці – підтримка українських військових і культури.
Наші військові на фронті боронять кордони України. Ми в тилу маємо підтримувати ЗСУ, донатити й теж воювати, захищаючи кордони української ідентичності. Інфантильно сподіватися, що прийдуть ЗСУ, всіх врятують і допоможуть. Це відповідальність кожного українця й українки – допомагати армії, пізнавати і плекати свою культуру, цінності та транслювати їх.
Підтримати українських військових можна тут.
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
Суспільство

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.




Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко