Суспільство
«Наші БПЛА нищать БТРи вартістю в мільйони доларів». На Одещині створили фабрику ударних дронів. Ось як вона працює
Використовувати коптери типу DJI Mavic або Autel для скидання снарядів на полі бою – дорого й нераціонально. Тому благодійний фонд Хвиля’91 разом з Нацгвардією заснували фабрику ударних дронів FPV. Собівартість цих безпілотників демократична, а їхня ефективність уже доведена на фронті.
Про особливості застосування ударних дронів FPV, школу БпЛА, а також про те, як можна захищати кордони української ідентичності в тилу, ШоТам розповіла співзасновниця та директорка благодійного фонду Хвиля’91 Катерина Новачук.
Катерина Новачук
співзасновниця та директорка благодійного фонду Хвиля’91
Ударні дрони – не тільки додаткові очі, а й додаткові військові
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з колегами враз стали волонтерами. Оскільки працювали в логістичній компанії, то розуміли, де краще закупити необхідні товари та як їх доставити. Сфокусувалися на військовому напрямі, адже першою задачею було забезпечити захист України. Спочатку ми надавали допомогу через інші організації, а свій благодійний фонд Хвиля’91 утворили трохи згодом.
Ми підтримували військових, закуповуючи та доставляючи їм необхідне спорядження й техніку. Головним із векторів роботи є надання дронів DJI та інших марок. Ці безпілотники передусім допомагають у розвідці, використовувати їх як системи скидання снарядів – дуже дороге та нераціональне задоволення, але іноді у військових немає іншого вибору. Тож ми почали цікавитися ударними дронами FPV – first person view, що означає «вид від першої особи».
Ми багато допомагаємо фронту за різними напрямами й дізналися, що одна з військових частин Національної гвардії України почала займатися розробкою ударних дронів. Ознайомившись з їхніми технологіями, вирішили з ними, що варто співпрацювати й масштабувати виробництво, адже дрони – це певною мірою додаткові люди. Проте військовим не потрібно йти в контактний штурм, за них цю роботу виконує дрон, що допомагає врятувати їм життя. Восени 2022 року ми почали розвивати фабрику ударних дронів FPV, а перші результати побачили вже до нового року.
Військовим потрібні абсолютно всі можливі дрони FPV
Нині на фронті катастрофічно бракує дронів FPV – військовим потрібні абсолютно всі можливі дрони FPV. У когось коптери літають на 3 км, у когось – на 10, а в когось – на 40. Усі вони важливі, просто застосовуються для різних задач. Ми вбачаємо великі перспективи у використанні ударних дронів FPV на фронті. Зокрема, тому що нині Китай блокує експорт «мавіків» та інших коптерів, благодійні фонди й волонтери скуповують їх залишки по всьому світу за шалені гроші. А комплектуючі для безпілотників поки що можна вивозити, що ми й робимо.
Собівартість нашого дрона є доволі демократичною. Для порівняння: якщо DJI Mavic 3 Fly More Combo коштує приблизно 2,5-3 тис. доларів, до того ж їх експортують в обмеженій кількості, то собівартість нашого дрона складає 250-300 доларів. Тобто ймовірність, що вісім-десять FPV влучать у ціль, більша, ніж у одного «мавіка».
Досвід роботи в логістиці допомагає нам ефективніше використовувати кошти. Ми знаходимо фабрики безпосередньо в Китаї, напряму закуповуємо комплектуючі й завозимо їх до України. Тобто ми повністю закриваємо вироблення й доставлення дронів: від закупівлі запчастин до безпосередньої передачі на фронт.
Найпопулярніша модель – «Колібрі», у розробці – «Ластівка»
Із самого початку на фабриці за місяць виготовляли 100 дронів, потім – 500, тепер плануємо – 1000. Масштабування виробництва залежить від донатів, які забезпечують роботу фабрики. Найпопулярніша модель дрона – середній БпЛА «Колібрі». Його вантажопідйомність складає до 1 кг, дальність польоту – приблизно 6 км, розвиває швидкість до 170 км/год.
Нині інженери розробляють «Ластівку» – великий дрон-бомбардувальник, що може скидати декілька снарядів. Крім безпосередньо дрона, військові потребують комплект до нього – окуляри, пульти, модулі, антени й ретранслятори. На це також треба збирати кошти, щоб забезпечити наших захисників і захисниць.
За допомогою дрона FPV можна йти в наступ
При правильному застосуванні наші дрони успішно вражають ворожі цілі: окопи, БТРи, пікапи, КамАЗи. Також безпілотники дуже ефективні в міських боях, тому що можуть залітати у важкодоступні місця, наприклад, у будівлі. Пілоти повинні мати високі професійні навички, керувати цими дронами значно складніше, ніж «мавіками», зокрема через те, що у них різні стабілізаційні системи. Як мінімум людину не має захитувати, тому що перед нею відкривається вид від першої особи.
Читайте також: Черкаські «пташки» проти іранських «мопедів». В Україні створили БПЛА, здатні перехоплювати дрони-камікадзе. Ось як це працює
Нині дрони FPV набирають обертів, і багато військових опановують керування ними. Не варто очікувати, що якщо передаємо пілотам 10 безпілотників, то всі 10 точно вразять велику ціль. Але якщо пілоти опановують професійно управління FPV, за допомогою дронів можна йти в наступ, а не відправляти людей.
Ефективність застосування ударних дронів FPV також залежить від наявності додаткового обладнання та від місцевості, де їх використовують. Якщо у військових немає, наприклад, антен-ретрансляторів, то безпілотники краще використовувати в місцевості без пагорбів. Чим більша зміна висоти, тим більша ймовірність, що сигнал зв’язку втратиться.
Масштабували не лише виробництво, а й навички пілотів
Спочатку ми виготовляли дрони конкретно для підрозділу НГУ та зовсім невелику кількість – для деяких інших військових, які вміли пілотувати й підтвердили свої навички. Після масштабування виробництва стало зрозуміло, що треба масштабувати і знання пілотів – було дуже мало військових, які вміли літати на дронах FPV.
Для того щоб зробити підтримку фронту максимально ефективною, ми запустили ще й школу БпЛА для військових на базі НГУ, де в бойовій групі навчаються пілот розвідувального дрона типу Mavic і пілот ударного дрона FPV типу «Колібрі». Курс триває два тижні, і за цей час захисники проходять необхідну теорію, практикуються на симуляторах і полігоні. Нині в нашій школі БпЛА понад 200 випускників, які вже застосовують здобуті навички в бойових умовах.
Не просто збираємо донати, а пропонуємо корисно провести час
Ми впевнені, що, окрім основного фронту, маємо ще один напрям боротьби з Росією. Адже війна розпочалася задовго до прямого воєнного вторгнення – з насадження чужої мови й культури, з розмиття ідентичності та з привласнення наших надбань. Тому фонд почав проводити заходи за трьома напрямами: культура, наука та бізнес. Важливою частиною нашого бачення є те, що всі наші події – благодійні. Вхід на них – донат, який ми спрямовуємо на закриття актуальних запитів від військових. Тобто ми не просто збираємо кошти на армію, а пропонуємо гостям цікаво й корисно провести час.
Протягом пів року наш фонд проводить заходи, і я відчуваю результат. Люди діляться, що їм це важливо. Особливо цікаво, коли ми запрошуємо діячів, яких поки що мало хто знає, а аудиторія їх дуже гостинно приймає. Так було, наприклад, із львівським гуртом «Пиріг і Батіг» – слухачі залишилися в захваті від музики, віршів українських поетів і атмосфери того вечора.
Підтримувати ЗСУ та пізнавати українську культуру – відповідальність кожного українця й українки
Спікерами на наших заходах були музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук, підприємець і громадський діяч Валерій Пекар, біолог Петро Чорноморець, філософи Володимир Єрмоленко і Вахтанґ Кебуладзе, публіцист і воїн ЗСУ Павло Казарін, історик Данило Яневський.
Ми особливо уважно ставимося до вибору майданчиків: наші заходи відбуваються в культурних інституціях: музеях, театрах і бібліотеках. Ми приводимо людей у ці локації, щоб вони з ними познайомилися й надалі відвідували їх. І це win-win: ми допомагаємо культурним інституціям, вони допомагають нам, а результат цієї співпраці – підтримка українських військових і культури.
Наші військові на фронті боронять кордони України. Ми в тилу маємо підтримувати ЗСУ, донатити й теж воювати, захищаючи кордони української ідентичності. Інфантильно сподіватися, що прийдуть ЗСУ, всіх врятують і допоможуть. Це відповідальність кожного українця й українки – допомагати армії, пізнавати і плекати свою культуру, цінності та транслювати їх.
Підтримати українських військових можна тут.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі