Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Намагаємося виховувати еліту нації». Підприємиця відновила дитячий центр у Краматорську й відкрила нові на Франківщині

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з DG East про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо? Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо?

Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.

18 березня 2022 року російська ракета поцілила в будівлю одного з дитячих центрів підприємиці Ганни Ощепкової в Краматорську. Жінка ще певний час волонтерила, а потім разом з дітьми виїхала та знайшла прихисток на заході країни — рівно за день перед обстрілом Краматорського вокзалу у квітні.

За понад два роки великої війни Ганна створила мережу дитячих центрів у Коломиї, Калуші та Франківську, а також відновила роботу в рідному Краматорську. 

Для ШоТам підприємиця розповіла, як змогла перезапуститися на новому місці, як забезпечує роботою місцевих та переселенців і запроваджує іноземні методики на український лад.

Ганна Ощепкова

Підприємиця та засновниця мережі дитячих центрів.

Свій перший дитячий центр відкрила на початку війни

За своє життя я змінила багато професій. За освітою я економістка, але працювала на виробництві, в банку, згодом керівницею місцевого підприємства. На цій посаді мій графік суттєво змінився — з’явилося більше вільного часу, тому я замислилась, чим би ще зайнятися.

На той час моя молодша донька мала 6 років, і я була переконана, що діти такого віку мають спробувати різне, щоб знайти себе. Донька займалася танцями, вивчала англійську, готувалася до школи, але мене не влаштовувала якість освіти, яку їй давали. До того ж ми возили її на заняття в інший район, тому вирішили з чоловіком створити дитячий центр у нашому.

Швидко знайшли приміщення, яке перед тим довго пустувало — настільки довго, що з підлоги росли дерева.

У січні 2014 року ми почали ремонт, але у квітні росіяни окупували Краматорськ. Попри все, ми продовжували вірити, що заклад запрацює. У липні ЗСУ звільнили місто, а вже у вересні всі групи нашого садка були заповнені. 

За чотири роки ми відкрили другий великий заклад, а до 2022 року мали чотири великі центри та новий дитячий садок у планах. Усі вони були об’єднані в мережу дитячих центрів «Планета знань», у яких до повномасштабної війни навчалися 450 дітей.

Діти, що навчалися в «Планеті знань» у Краматорську. Фото надала Ганна Ощепкова

А ще в нашому з чоловіком житті з’явилися інші власні сімейні бізнеси: кав’ярня, суші-заклад і невеличке виробництво навчальних матеріалів, розвивальних іграшок і меблів — також під назвою «Планета знань».

У цій майстерні ми створюємо розвивальні матеріали: нейротренажери для розвитку обох півкуль мозку дитини, посібники, ігрові зони для занять на вулиці, ліжечка Монтессорі, які можна скласти, аби не заважали дітям гратися і не займали багато місця.

Ми першими на українському ринку почали розробляти тренувальні тести для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та співпрацювати з лікарнями й реабілітаційними центрами.

Японська методика на український лад

Коли ми обирали методику для своїх навчальних центрів, то хотіли щось з ефектом «вау» для батьків. Тому зрештою обрали методику японського професора Макото Шичиди, яка є доказовою та спрямована на розвиток правої півкулі мозку, яка домінує в дитини до трьох років.

Професор понад 60 років вивчав роботу людського мозку та довів, що в дитини до шести років домінує права півкуля, яка відповідає за пам’ять, інтуїцію та логіку. Тому якщо її тренувати, то можна змалку вчити різні мови, розвивати математичну пам’ять і критичне мислення.

За цією методикою ми навчаємо дітей з двох років. Наприклад, вихователь розкладає учням 30 картинок, і потрібно запам’ятати їхній вигляд, а потім послідовно відтворити. Або ж дітки мають скласти розповідь на основі картинок, що розвиває їхнє мовлення.

Також ми тренуємо швидкісний інтелект і фільтрування інформації у дітей правильним читанням текстів та виділенням найважливішого. Вони вже приходять у світ з цими задатками — їх просто треба навчити з ними працювати. 

У нас у садочку дуже насичена програма. Ранки завжди починаються з кола — всі діти діляться емоціями, розповідають про свої справи, проговорюють, як спали, що їли, якого котика бачили дорогою, аби потім на це не відволікатися під час занять.

Діти граються розвивальними іграшками бренду «Планета знань». Фото надала Ганна Ощепкова

Наші діти відбудовуватимуть Україну. Ми намагаємося виховувати еліту нації, яка вміє мислити, керувати інформацією та швидко ухвалює рішення. Більшість державних шкіл виховують дітей зручними — ми ж хочемо, аби вони були індивідуальностями.

Виїхала з Краматорська за день до страшного обстрілу вокзалу

Вранці, коли почалося повномасштабне вторгнення, ми вже не працювали, і в той день навіть ніхто не прийшов по дитячі речі. Ми волонтерили, співпрацювали з міською радою — збирали речі та їжу для війська, возили тим, хто їх потребував.

18 березня росіяни влаштували один з найбільших обстрілів Краматорська. Вони поцілили в будинок наших сусідів. Одна ракета прилетіла в будівлю, де був наш найбільший центр. До цього моменту ми навіть не ховали обладнання, але після обстрілу забрали його додому. Тоді ще чоловік жартував, що я давно мріяла про простору студію, і тепер вона в мене з’явилася.

Будинок у Краматорську, на першому поверсі якого розташовувалася «Планета знань». Фото надала Ганна Ощепкова.

У квітні, коли росіяни підступали все ближче, ми вирушили до Дніпра. Зазвичай дорога займала 3-4 години, але тоді ми їхали понад 12 через довжелезні затори.

А вже наступного дня росіяни вдарили по Краматорському вокзалу, тому перші дні в місті я бігала по магазинах та аптеках, збирала допомогу.

Відкрила новий садок за місяць після переїзду

Коли ми вже були в Дніпрі, знайома з освітньої сфери запросила мене до себе в Коломию, що на Франківщині, а згодом запропонувала разом відкрити дитячий садочок «Радість» і взяти на себе все фінансування. 

Я ж вклалася меблями, які купила для нового садка, що ми планували відкрити перед вторгненням у Краматорську. З релокацією допомогла держава — надала нам для перевезення цілий вагон потяга з Покровська до Коломиї. До Покровська ж ми найняли машину. Вагон був забитий під дах нашими верстатами, шафками, ліжечками та меблями, і вже в червні ми переїхали до нового дому.

Першими нашими відвідувачами були клієнти з дитячого центру моєї подруги, а потім прийшли нові люди. Вже у вересні ми запустили повноцінну дитячу групу з двадцяти учнів.

Місцеві до нас довго придивлялися, тому спершу ми орієнтувалися на переселенців і їхніх дітей. Також взяли на роботу двох жінок, які вимушено переїхали до Коломиї.

Ганна з колегами на відкритті власної приватної початкової школи в Івано-Франківську. Фото надала Ганна Ощепкова

У січні 2023 року я відкрила новий садок у містечку Калуш на Франківщині, а згодом — початкову школу в Івано-Франківську під спільною назвою KIDS’ UNI. Так я знову створила мережу дитячих центрів, але тепер у різних містах.

У листопаді минулого року ми відновили роботу в Краматорську, адже в місті залишилося багато людей. Окрім цього, з часом постійні клієнти знову почали до нас звертатися по навчальні матеріали та ліжечка Монтессорі. Тоді ж ми вирішили подаватися на гранти й придбали собі лазерний верстат та інше обладнання.

Рік тому через вступ доньки в коледж ми переїхали до Франківська. Тепер я фактично живу на два міста — в Івано-Франківську, який став другим домом, та Краматорську, адже дитячому центру там також потрібна моя увага.

Навіть велика війна не змусила здатися

Кожен мій заклад зареєстрований на окремий ФОП, адже я вважаю, що маю платити податки та підтримувати ту громаду, де працюю. У нас понад пів сотні співробітників, дехто навіть долучається з-за кордону. В кожному закладі працевлаштовані по кілька переселенок, а решта — місцеві.

Ганна грається з дітьми в садочку в Коломиї. Фото надала Ганна Ощепкова

Я постійно вчуся — от зараз, наприклад, здобуваю ступінь магістра з дошкільної освіти, аби мати фах, пов’язаний з власною справою. 

Колись я мріяла масштабувати свою мережу по всій країні, і вторгнення фактично в цьому «допомогло». Ні пандемія, ні велика війна не змусили нас здатися, а навпаки — зробили більш гнучкими та стресостійкими. Улітку я отримала нагороду «Незламний підприємець» від місцевої влади Коломиї.

Ганна отримала нагороду за свої освітні центри. Фото надала Ганна Ощепкова

Я щиро вважаю, що всі події в житті варто сприймати, як поштовх до розвитку. В кожного з нас є якийсь життєвий досвід, і він допоможе нам піднятися та йти далі. 

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі