Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо? Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців, які втратили дім, але продовжили свою діяльність у нових містах і селах.
Чому ми його робимо?
Наші герої є прикладом активізму та незламності українських переселенців, які попри війну продовжують власну справу або починають новий бізнес.
18 березня 2022 року російська ракета поцілила в будівлю одного з дитячих центрів підприємиці Ганни Ощепкової в Краматорську. Жінка ще певний час волонтерила, а потім разом з дітьми виїхала та знайшла прихисток на заході країни — рівно за день перед обстрілом Краматорського вокзалу у квітні.
За понад два роки великої війни Ганна створила мережу дитячих центрів у Коломиї, Калуші та Франківську, а також відновила роботу в рідному Краматорську.
Для ШоТам підприємиця розповіла, як змогла перезапуститися на новому місці, як забезпечує роботою місцевих та переселенців і запроваджує іноземні методики на український лад.
Ганна Ощепкова
Підприємиця та засновниця мережі дитячих центрів.
Свій перший дитячий центр відкрила на початку війни
За своє життя я змінила багато професій. За освітою я економістка, але працювала на виробництві, в банку, згодом керівницею місцевого підприємства. На цій посаді мій графік суттєво змінився — з’явилося більше вільного часу, тому я замислилась, чим би ще зайнятися.
На той час моя молодша донька мала 6 років, і я була переконана, що діти такого віку мають спробувати різне, щоб знайти себе. Донька займалася танцями, вивчала англійську, готувалася до школи, але мене не влаштовувала якість освіти, яку їй давали. До того ж ми возили її на заняття в інший район, тому вирішили з чоловіком створити дитячий центр у нашому.
Швидко знайшли приміщення, яке перед тим довго пустувало — настільки довго, що з підлоги росли дерева.
У січні 2014 року ми почали ремонт, але у квітні росіяни окупували Краматорськ. Попри все, ми продовжували вірити, що заклад запрацює. У липні ЗСУ звільнили місто, а вже у вересні всі групи нашого садка були заповнені.
За чотири роки ми відкрили другий великий заклад, а до 2022 року мали чотири великі центри та новий дитячий садок у планах. Усі вони були об’єднані в мережу дитячих центрів «Планета знань», у яких до повномасштабної війни навчалися 450 дітей.
Діти, що навчалися в «Планеті знань» у Краматорську. Фото надала Ганна Ощепкова
А ще в нашому з чоловіком житті з’явилися інші власні сімейні бізнеси: кав’ярня, суші-заклад і невеличке виробництво навчальних матеріалів, розвивальних іграшок і меблів — також під назвою «Планета знань».
У цій майстерні ми створюємо розвивальні матеріали: нейротренажери для розвитку обох півкуль мозку дитини, посібники, ігрові зони для занять на вулиці, ліжечка Монтессорі, які можна скласти, аби не заважали дітям гратися і не займали багато місця.
Ми першими на українському ринку почали розробляти тренувальні тести для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та співпрацювати з лікарнями й реабілітаційними центрами.
Японська методика на український лад
Коли ми обирали методику для своїх навчальних центрів, то хотіли щось з ефектом «вау» для батьків. Тому зрештою обрали методику японського професора Макодо Шичиди, яка є доказовою та спрямована на розвиток дитини.
Професор понад 60 років вивчав роботу людського мозку та довів, що в дитини до шести років домінує права півкуля, яка відповідає за пам’ять, інтуїцію та логіку. Тому якщо її тренувати, то можна змалку вчити різні мови, розвивати математичну пам’ять і критичне мислення.
За цією методикою ми навчаємо дітей з двох років. Наприклад, вихователь розкладає учням 30 картинок, і потрібно запам’ятати їхній вигляд, а потім послідовно відтворити. Або ж дітки мають скласти розповідь на основі картинок, що розвиває їхнє мовлення.
Також ми тренуємо швидкісний інтелект і фільтрування інформації у дітей правильним читанням текстів та виділенням найважливішого. Вони вже приходять у світ з цими задатками — їх просто треба навчити з ними працювати.
У нас у садочку дуже насичена програма. Ранки завжди починаються з кола — всі діти діляться емоціями, розповідають про свої справи, проговорюють, як спали, що їли, якого котика бачили дорогою, аби потім на це не відволікатися під час занять.
Діти граються розвивальними іграшками бренду «Планета знань». Фото надала Ганна Ощепкова
Наші діти відбудовуватимуть Україну. Ми намагаємося виховувати еліту нації, яка вміє мислити, керувати інформацією та швидко ухвалює рішення. Більшість державних шкіл виховують дітей зручними — ми ж хочемо, аби вони були індивідуальностями.
Виїхала з Краматорська за день до страшного обстрілу вокзалу
Вранці, коли почалося повномасштабне вторгнення, ми вже не працювали, і в той день навіть ніхто не прийшов по дитячі речі. Ми волонтерили, співпрацювали з міською радою — збирали речі та їжу для війська, возили тим, хто їх потребував.
18 березня росіяни влаштували один з найбільших обстрілів Краматорська. Вони поцілили в будинок наших сусідів. Одна ракета прилетіла в будівлю, де був наш найбільший центр. До цього моменту ми навіть не ховали обладнання, але після обстрілу забрали його додому. Тоді ще чоловік жартував, що я давно мріяла про простору студію, і тепер вона в мене з’явилася.
Будинок у Краматорську, на першому поверсі якого розташовувалася «Планета знань». Фото надала Ганна Ощепкова.
У квітні, коли росіяни підступали все ближче, ми вирушили до Дніпра. Зазвичай дорога займала 3-4 години, але тоді ми їхали понад 12 через довжелезні затори.
А вже наступного дня росіяни вдарили по Краматорському вокзалу, тому перші дні в місті я бігала по магазинах та аптеках, збирала допомогу.
Відкрила новий садок за місяць після переїзду
Коли ми вже були в Дніпрі, знайома з освітньої сфери запросила мене до себе в Коломию, що на Франківщині, а згодом запропонувала разом відкрити дитячий садочок «Радість» і взяти на себе все фінансування.
Я ж вклалася меблями, які купила для нового садка, що ми планували відкрити перед вторгненням у Краматорську. З релокацією допомогла держава — надала нам для перевезення цілий вагон потяга з Покровська до Коломиї. До Покровська ж ми найняли машину. Вагон був забитий під дах нашими верстатами, шафками, ліжечками та меблями,і вже в червні ми переїхали до нового дому.
Першими нашими відвідувачами були клієнти з дитячого центру моєї подруги, а потім прийшли нові люди. Вже у вересні ми запустили повноцінну дитячу групу з двадцяти учнів.
Місцеві до нас довго придивлялися, тому спершу ми орієнтувалися на переселенців і їхніх дітей. Також взяли на роботу двох жінок, які вимушено переїхали до Коломиї.
Ганна з колегами на відкритті власної приватної початкової школи в Івано-Франківську. Фото надала Ганна Ощепкова
У січні 2023 року я відкрила новий садок у містечку Калуш на Франківщині, а згодом — початкову школу в Івано-Франківську під спільною назвою KIDS’ UNI. Так я знову створила мережу дитячих центрів, але тепер у різних містах.
У листопаді минулого року ми відновили роботу в Краматорську, адже в місті залишилося багато людей. Окрім цього, з часом постійні клієнти знову почали до нас звертатися по навчальні матеріали та ліжечка Монтессорі. Тоді ж ми вирішили подаватися на гранти й придбали собі лазерний верстат та інше обладнання.
Рік тому через вступ доньки в коледж ми переїхали до Франківська. Тепер я фактично живу на два міста — в Івано-Франківську, який став другим домом, та Краматорську, адже дитячому центру там також потрібна моя увага.
Навіть велика війна не змусила здатися
Кожен мій заклад зареєстрований на окремий ФОП, адже я вважаю, що маю платити податки та підтримувати ту громаду, де працюю. У нас понад пів сотні співробітників, дехто навіть долучається з-за кордону. В кожному закладі працевлаштовані по кілька переселенок, а решта — місцеві.
Ганна грається з дітьми в садочку в Коломиї. Фото надала Ганна Ощепкова
Я постійно вчуся — от зараз, наприклад, здобуваю ступінь магістра з дошкільної освіти, аби мати фах, пов’язаний з власною справою.
Колись я мріяла масштабувати свою мережу по всій країні, і вторгнення фактично в цьому «допомогло». Ні пандемія, ні велика війна не змусили нас здатися, а навпаки — зробили більш гнучкими та стресостійкими. Улітку я отримала нагороду «Незламний підприємець»від місцевої влади Коломиї.
Ганна отримала нагороду за свої освітні центри. Фото надала Ганна Ощепкова
Я щиро вважаю, що всі події в житті варто сприймати, як поштовх до розвитку. В кожного з нас є якийсь життєвий досвід, і він допоможе нам піднятися та йти далі.
«Роман письменниці “Уроки грецької” вже скоро вийде у видавництві Vivat! Прямо зараз триває редагування. Плануємо видати навесні 2025 року. Ближче до виходу книжки напишу, чому ми звернули на неї увагу, а поки скажу, що це історія двох людей, які зійшлися разом у момент страждання і болю — чоловік, який втрачає зір, зустрічається із жінкою, яка втратила мову», — написали у видавництві.
Як дописує Юлія Орлова, нобелівська премія з літератури — це одна з найпрестижніших відзнак, яку щорічно присуджують письменникам за видатний внесок у літературу. Фаворитами цього року були австралійський письменник Джеральд Мурнейн, китайська авторка Цань Сюе, а також британсько-американський автор Салман Рушді. Перемогла південнокорейська письменниця Хан Канг.
Письменницю відзначили «за інтенсивну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя».
Нагадаємо, що в Україні створили перший віртуальний музей оперного театру: наразі доступно близько 6 тисяч експонатів.
У Національному художньому музеї пройшов цикл заходів, присвячений 125-річчю музею. Від заснування музею він розвинувся у три інституції: Національний художній музей України, Національний музей історії України та Національного музей декоративного мистецтва України.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
«Найважливіше, що зараз можуть робити представники наших музеїв, це розповідати про Україну через мистецтво, через музейну історію, таким чином відкриваючи Україну. Завдяки цифровізації, зокрема віртуальному туру виставкою 1925 року, сьогодні можна насолоджуватись шедеврами українських колекцій з будь-якого куточка світу, заразом відкрити для себе реальні історії та долю конкретних предметів мистецтва», — сказала заступниця з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
«Витоки. До 125-річчя виставки до ХІ Археологічного з’їзду»
Виставкапредставляє 54 експонати, які могли демонструватися 1899 року. Серед них артефакти трипільської культури та скіфські старожитності. У міністерстві нагадали, що з нагоди відкриття ХІ Археологічного з’їзду Вікентій Хвойка 5 серпня 1899 року влаштував виставку, яка започаткувала зібрання сучасного Національного музею історії України.
Віртуальний тур виставкою 1925 року «Український портрет ХVІІ — ХХ століть»
Майже усі твори з виставки не лише ідентифіковані, але й віднайдено їх теперішнє місце збереження. Відвідувачі можуть скористатися 3D окулярами та опинитися в просторі 1925 року, «рухатися» залами, розглядати експонати, знайомитися з новітніми музейними дослідженнями колекції завдяки аудіогіду та інформації до кожного твору.
Найпопулярнішим рейсом став поїзд №128 Запоріжжя — Львів, який перевіз у вересні понад 50 тисяч пасажирів. Друге і третє місце посіли швидкісні поїзди перемишльського напрямку:49 та 43 тисячі пасажирів.
«Незмінно високий попит тримається і на спеціальні сервіси Укрзалізниці: сервісом бронювання квитків для військовослужбовців з моменту його запуску скористались майже 85 тисяч військових та членів їх родин, з них майже 15 тисяч місць виділили для цих пасажирів саме у вересні», —написали в УЗ.
Наразі залізничники вже готуються до зимового піку перевезень та проводячи необхідні ремонти інфраструктури. Також тривають роботи над оновленням рухомого складу.
Нагадаємо, що Україні передали 435 мільйонів доларів на покращення зв’язку та інтернету.
Коментарі