

Суспільство
На Житомирщині релігійні громади двох сіл оголосили про перехід до ПЦУ
На Житомирщині з УПЦ МП до Православної церкви України перейшли релігійні громади сіл Дриглів та Великі Лісівці.
Про це повідомив керуючий Житомирсько-Овруцькою єпархією ПЦУ Паїсій.
Зазначається, що до ПЦУ приєдналася релігійна громада села Дриглів Житомирського (Чуднівського) району. Також до української церкви перейшла Свято-Троїцька релігійна громада московського патріархату села Великі Лісівці Житомирського (Попільнянського) району, яка була без настоятеля.
Після написання прохання громади було прийнято до ПЦУ – вони отримали посвідчення та указ про прийняття.
Як церкви УПЦ МП переходять до ПЦУ
Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот, у 2023 році 63 церкви УПЦ Московського патріархату перейшли до Православної Церкви України. Майже третина церков, що змінили свою приналежність, розташовані на Київщині – 20 церков. У топ-3 також потрапили Вінниччина та Хмельниччина – по 10 релігійних установ, що перейшли до Православної Церкви України від початку року.
Загалом, за даними Опендатабот, наразі в Україні залишається 8505 церков, що підпорядковуються Московському патріархату. Аналітики платформи також відзначили, що зараз неможливо точно підрахувати повну кількість релігійних громад УПЦ МП в ЄДР. Єдине, що дає змогу ідентифікувати ту чи іншу релігійну установу – це назва.
Нагадаємо, синод ПЦУ 28 березня схвалив рішення утворити релігійну організацію у Почаївській лаврі, яка перебуває в оренді в УПЦ Московського патріархату.
Крім того, у Львові на місці самовільно збудованої УПЦ (МП) церкви зведуть собор Православної церкви України.
Фото: з відкритих джерел.
Суспільство

Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Суспільство

Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця
Суспільство

У Малині на Житомирщині розробили проєкт відновлення центральної площі. У березні 2022 року внаслідок влучання авіаційної бомби її було пошкоджено та частково зруйновано.
Про це повідомили в організації «U-LEAD з Європою».
Відремонтують та покращать
Малинська громада у співпраці з «U-LEAD з Європою» розробила проєкт, у якому площу Соборну відновлять та зроблять зручнішою для містян.
Планують не лише реконструкцію, а й:
- зміну організації дорожнього руху у бік пріоритетності пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
- збільшити в 5 разів озеленення;
- облаштувати паркомісця, у тому числі, для осіб з інвалідністю;
- відновити та покращити вуличне освітлення.
Читайте також: Київські студенти презентували концепцію відновлення річки Либідь
Про Соборну
Соборну оточують вулиці з інтенсивним рухом як транспорту, так і пішоходів, тут є і велосипедний рух. Через центральну площу проходять усі маршрути міського громадського транспорту, а також проміські та міжміські маршрути. Активними користувачами площа є не тільки мешканці міста Малина, чисельністю — 27 тис. особи, а ще додатково 7,5 тис. осіб населення громади.

Нагадуємо, що в Києві створили мобільну копію мозаїки Алли Горської. Панно повезуть в турне.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «U-LEAD з Європою»