На Закарпатті обласна влада візьме на баланс старовинну дерев’яну церкву св. Параскеви 1753 року в селі Олександрівка Хустського району. На її реставрацію в обласному бюджеті Закарпаття цьогоріч виділено 800 тис. грн. Про це повідомляє Укрінформ.
“В бюджеті Закарпатської області ще в минулому році були закладені 600 тис. грн на реставрацію пам’ятки архітектури XVIII ст. Олександрівської церкви св. Параскеви — але їх не змогли використати, бо церква нічия, там не відбуваються богослужіння, немає громади, вона не має власника. Для того, аби ці гроші можна було використати, згідно з бюджетним кодексом, у пам’ятки мусить бути власник,”- кажуть в ОДА.
Читайте також: Унікальна церква-фортеця з Хмельниччини прикрасила підручники історії
Наразі не йдеться про реставрацію унікальних розписів Олександрівської церкви, а про ремонт дерев’яного даху.
Як повідомили в ОДА, у подібній ситуації була свого часу дерев’яна церква в селі Гукливий. Там теж не могли використати гроші з обласної субвенції на реставраційні роботи, бо пам’ятка не мала власника. Церкву на баланс узяла сільська рада, після чого розпочалися реставраційні роботи.
Чому ця церква особлива?
Церква збудована у 1753 році та є справжньою окрасою села Олександрівка (колишня назва Шандрово), Хустського району, Закарпатської області. Культова споруда увінчує широку поверхню пагорба і вимальовується чітким силуетом на тлі невисоких гір.
Церква двозрубна, тридільна, з видимим нахилом стін до середини. Вежа з чотирма фіалами біля оснування шпиля височіє над західним зрубом.
Читайте також: На Закарпатті реставрують 250-річну дерев’яну церкву без жодного цвяха
В олександрівському храмі можна побачити багаті, найповніші і найліпше збережені настінні розписи, виконані у 1779 році майстром Стефаном Теребельським, і малювання народних майстрів. Про це повідомляє напис на західній стіні нави. Колись бабинець з плоскою стелею від нави з високим арковим склепінням відділяла зрубна стіна з відкритим порталом. Усередині XIX століття прохід було збільшено. Вівтарний зруб відгороджено чотирирядним іконостасом XVIII сторіччя.
