Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Вінниччині через 90 років віднайшли унікальну меморіальну таблицю

Опубліковано

На Вінниччині віднайшли унікальну меморіальну таблицю музею М. Коцюбинського. Про це повідомили у міській раді.

Що це за знахідка?

Ця меморіальна таблиця була відкрита 8 листопада 1927 року на фасаді будинку видатного письменника. Потім вона була втрачена і виявлена нещодавно під час першого етапу реставрації музею. Тепер вона буде у основній експозиції.

 «Вже 92 роки у нашому місті функціонує музей М. Коцюбинського, який є одним з найстаріших не тільки у місті Вінниці, але й у всій Україні. Коли ми святкували 90-річчя закладу, а це був 2017 рік , Центр історії Вінниці зробив для нас унікальний подарунок: вони віднайшли відео з 8 листопада 1927 року – це день, коли офіційно відкривали музей М. Коцюбинського. І це відео підштовхнуло до пошуку таблиці», – розповіла директорка Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського Лариса Кравченко.

Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен підтвердив, що цей подієвий сюжет, знятий наприкінці 20-х років, спонукав до пошуку таблиці.

«Цей рекламний ролик кінця 20-х років мав на меті залучати пожертви для пам’ятника Коцюбинського. У ролику є багато цікавих деталей. Для нас дуже цінним було те, що це фактично єдина стрічка, де зафільмований Валентин Отамановський в русі. Ще одна дуже велика цінність, яка також привернула нашу увагу, – це меморіальна таблиця. Вона виконана в стилі своєрідного рушника, який наче натягнутий в мармурі на самій садибі. Тут особливий шрифт, який відповідає епосі. Особливо літери «н», вони на латині. Ми не раз подивились цю стрічку, і для нас стало очевидним, що табличка була встановлена у 1927 році. Але вона була замінена десь у проміжку між 1927 і 1944 роками. Доказом цього є фронтова кінохроніка березня 1944 року – момент визволення від нацистів Вінниці», – зазначив Олександр Федоришен.

Читайте також: Стиляга Франко і хіпстер Грушевський: видатних українців “одягли” як сучасних модників (ФОТО)

У пошуку істини

Історик показав, що на двох стрічках різні таблички з різним шрифтом. «Припустимо, що під час Другої Світової війни не особливо було доречно комусь змінювати цю табличку в реаліях нацистської окупації. Табличку змінили раніше, вочевидь в 30-х роках. В листопаді чи грудні 2017 року до нас в офіс завітав дослідник, архітектор, наш колега і друг Євген Совінський, якому ми й показали стрічку, яка тоді була вперше опублікована. В цей же вечір Євген зазначив, що на мармуровому візерунку обох таблиць є певна схожість, і припустив, що їх робили з одного шматка мармуру», – розповів Олександр Федоришен.

Перший заступник директора департаменту архітектури та містобудування міської ради, головний архітектор Вінниці Євгеній Совінський зазначив, що після перегляду роликів з’явилося питання, чи це схожі між собою таблички чи різні. 

«Перше відео мало нижчу якість, і здавалося, що, можливо, вона не мармурова, а з пісковика, або іншого матеріалу. Але допомогли прожилки в камені (це особливості породи мармура), вони на табличках на двох роликах фактично однакові. Після цього на 90 % стало зрозуміло, що це один шматок мармуру лише з різних сторін. Але ми до вчорашнього дня не могли на 100 % бути впевненими, бо напис міг бути сполірованим. Але його затирати не стали, просто перевернули таблицю на другий бік і набили новий напис. Навіть нові отвори для кріплення не сверлили, а використовували вже зроблені. Тож під час початку проведення реставраційних робіт в музеї, табличка була демонтована, і ми зі звороту на дотик відчули, що ця табличка там є, і були дуже раді її побачити», – зазначив Євгеній Совінський.

Чому заховали табличку?

Науковці поки не беруться відповідати на це запитання. але вже мають кілька версій. 

«Для нас залишається загадкою, чому це сталося. Можливо річ у слові «український», можливо у літері «н», можливо в авторі цього шрифта, можливо в тому, хто запропонував цей шрифт, адже ймовірно, що ним був Валентин Отаманський, згодом репресований. Це поки що наукове запитання, але я впевнений, що відповідь на нього з’явитися. Констатуємо лише те, що це трапилося у 30-х роках, коли українізація згорталася, а натомість розгорталося дещо інше, ім’я якому – маховик сталінських репресій. Слід віддати належне подвигу музейників: якщо команда прибрати таблицю й надійшла, то її можна було виконати по іншому – повісити іншу таблицю, сполірувати напис тощо. Але вони зробили хитро, розуміючи, що колись дійде справа до демонтажу і нащадки-вінничани, зможуть познайомитися з оригінальним написом 1927 року. Ми маємо унікальний і дуже особливий артефакт, який стосується постаті М. Коцюбинського, історії нашого міста, України, музейної справи», – додав Олександр Федоришен.

Про художні особливості таблиці зазначив Євген Совінський: «Ми бачимо напис, який роками був «втоплений» у стіну, щоб до неї не можна було заглянути, побачити, що вона відмічена на звороті іншими символами. І в такому вигляді вона перебувала весь час. І напис потемнів. Насправді ці літери були золотавого кольору, чітко проглядається фарба і в реставраційній копії, яка буде напевне закріплена на фасаді, буде відтворено саме цей шрифт і колір шрифта як в оригіналі».

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...