Суспільство
На Тернопіллі збудують біокотельну на “алюмінієвих” деревах
У Борщеві, що на Тернопіллі, планують побудувати котельню, яка працюватиме на місцевих енергетичних культурах. Про це повідомляє ecotown.com.ua з посиланням на tv4.te.ua.
Зазначається, що об’єкт зводитиме Науково-технічний центр «Біоенергія» та Селянське фермерське господарство «Енергетична ферма в Україні», створені в рамках спільного українсько-норвезького проєкту, покликаного зробити біоенергетику популярнішою в Україні.
Як працює енергоферма у Борщеві
Зараз енергоферма у Борщеві вирощує павловнію, енергетичну тополю, світчграс та міскантус.
«Павловнія – швидкоростуче енергетичне дерево, яке в народі називають «адамовим» або «алюмінієвим», – цінна для енергетики та промисловості, – каже консультант з вирощування енергетичних культур Василь Паскарик. – За літо саджанці стали вищими від людського зросту, на п’ятий рік після посадки воно виростає заввишки 18-20 метрів і його можна зрізати – з однієї рослини виходить близько 1 кум м дуже якісної і дорогої деревини».
Читайте також: На Одещині висадили понад 10 га павловнії
Енергетичну тополю збирають на третій рік після посадки. Пізньої осені або ж взимку спеціальний комбайн зрізує і одразу дробить рослину на тріску, яку використовують для опалення.
Трав’янисті енергетичні культури – світчграс(просо лозоподібне), міскантус родом з Китаю, – не потребують особливого догляду і їх збирають кожного року.
Чому це вигідно?
Опалювати енергетичними культурами удвічі економніше, ніж газом, переконують працівники енергоферми.
«В осінньо-зимній період у рослинах припиняється сокорух і вони природно висихають, – розповідає консультант з переробки Віктор Каськів. – Подрібнені енергетичні культури вологістю до 75% спалюємо у піролізному котлі, який вже третій рік опалює адміністративні приміщення ферми».
Зараз енергоферма продає у подрібненому вигляді вирощені на власних плантаціях енергетичні культури, а нова котельня дозволить реалізувати теплову енергію.
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.
Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...