На скільки зросте “мінімалка” у 2020 році

У 2022 році ринок дронів-обприскувачів України став № 1 у Європі.

Про це повідомили у компанії DroneUA на фейсбук-сторінці.

Зазначається, що попри труднощі, в 2022 році дронами-обприскувачами обробили 1,2 млн га, що на 20% більше, ніж попереднього сезону.

У компанії припускають, що 2023 році збережеться попит на послуги агродронів, і навіть посиляться їхні позиції.

Переваги агродронів

За даними компанії, у 2021-2022 роках агродрони заощадили близько 12,1 млн літрів пального, адже потребують його удвадцятеро менше порівняно із наземною технікою.

До того ж для внесення пестицидів на 1 га поля потрібно близько 5 л робочого розчину, що економить до 95% води.

Агродрону потрібно до 30% менше препарату, ніж традиційному обприскувачу, для отримання такого ж біологічного ефекту. А внесення з точністю до 2 см підвищує засвоюваність препарату в рази.

Читайте також: Як сироварня стала притулком для тварин і врятувала крокодила

Із дронами-обприскувачами можна працювати відразу після дощу. А пошкодження рослин під час оброблення дорівнює нулю.

Завдяки експлуатації дронів-обприскувачів у 2021 році створили понад 1 тис. робочих місць у регіонах для молодих спеціалістів.

Нагадаємо, евакуйоване підприємство з Луганщини створює сепаратори для агробізнесу на Черкащині.

Також ми розповідали, як у Дніпрі створили вертикальну ферму з вирощування зелені у бомбосховищі.

Фото: facebook.com/droneua.

Подружжя Руслана і Яни Величко з Маріуполя відкрили сімейну у Чорткові на Тернопільщині «Пекарню сім’ї Величко».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Чортківської міської ради.

Сім’я Величко займалася торгівлею в Маріуполі, але війна назавжди змінила їхнє життя. Їхні три магазини, дві квартири, два будинки та автомобілі були розбомблені, і вони були змушені залишити все це. Сім’я виїхала з Маріуполя 15 березня з немовлям на руках.

Незважаючи на труднощі, з якими вони зіткнулися, сім’я Величко ніколи не втрачала сили духу і рішучості. Вони вже два роки думали про відкриття пекарні, і не дозволили війні стати на заваді їхнім мріям.

Спершу переїхали на Тернопільщину у місто Бучач і відкрили свою першу пекарню там. Руслан працював касиром, а Яна пекла, але через кілька місяців вони зрозуміли, що їм потрібна допомога. Вони знайшли стажерів та жінку, яка навчала випічці та допомагала у всьому, і їхній бізнес пішов вгору.

Читайте також: ШоТам розігрує розмальовані митцями артефакти війни, аби придбати дрони для ЗСУ

Нині пекарня родини Величків – це процвітаючий бізнес, а наполеглива праця та рішучість подружжя окупилися. Вони використовують італійські печі для приготування випічки, професійну кавоварку та еквадорську арабіку. Вже за напрацьованою схемою відкрили пекарню і в Чорткові.

Девіз пекарні «Випікаємо з любов’ю. Випічка, яка полонить ваше серце» відображає пристрасть і любов подружжя до того, що вони роблять.

Дивіться відео: Харківська пекарня «Тілі-тісто» переїхала і волонтерить усім колективом

Сім’я Величко подолала багато викликів, щоб досягти сьогоднішніх результатів. Коли вимикається світло, їм доводиться пекти при свічках, але це їх не зупиняє. У них є сторінка в інстаграмі, де вони публікують всю свою інформацію та фотографії, завжди шукають шляхи для вдосконалення. Навіть зараз докупляють додатковий інвентар, щоб у пекарні відвідувачам було максимально комфортно. Роздумують над новими рецептами, використанням цікавих інгредієнтів.

Нагадаємо, на Львівщині після капітального ремонту та оновлення обладнання запустили військову пекарню.

Також ми розповідали, як у деокупованому Святогірську підприємець запустив пекарню.

Фото: facebook.com/chortkiv.city.council.

Фонд державного майна виставив на приватизацію Білгород-Дністровський морський торговельний порт та призначив приватизаційний аукціон на 3-тє березня.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Фонду.

Зазначається, що стартова ціна активу становить 187,6 млн грн без ПДВ ($5,1 млн за курсом НБУ).

Торги відбудуться на «Prozorro.Продажі», гарантійний внесок для участі у торгах – 37,5 млн грн (без ПДВ).

Економічне становище порту

Фонд зазначає, що останніми роками Білгород-Дністровський порт показував суттєві збитки. В 2019-2021 роках збиток коливався в межах 23,5-28,5 млн грн. Негативна тенденція спостерігалася і в 2022 році. За січень-вересень минулого року порт отримав 2,9 млн грн збитку.

Крім того, станом на 30 вересня 2022 року порт накопичив 104,7 млн грн простроченої кредиторської заборгованості. Найбільше боргів за податками із заробітної плати (27,3 млн грн) та на нерухоме майно (23,6 млн грн).

Читайте також: Смарт-каміни без диму. Як український стартап Neverdark завоював ринок ЄС «розумним вогнем»

Також порт заборгував 13,7 млн грн заробітної плати. З 2019 року з порту звільнилися 88 робітників. Станом на січень-вересень 2022 року там працювали 148 робітників.

«Зараз через повномасштабне вторгнення російських військ Білгород-Дністровський порт заблокований з моря. Однак він не зупинився. Тут відбувається перевалка вантажів в статусі сухого порту», – зазначається у повідомленні.

Про розташування порту

Білгород-Дністровський порт розташований на західному березі Дністровського лиману. Він розміщується на 59 га основної території порту (має виходи до дев’яти причалів) та понад 5 га території портопункту Бугаз (один причал) в селищі Затока.

До складу порту також входять дев’ять суден, чотири тепловози, 18 портальних кранів та 56 транспортних засобів (частина надана в оренду).

Читайте також: Замість імпорту з Китаю – наш крафт. Як харківський бренд TARLINI home популяризує українських майстрів

Покупець порту зобов’язаний протягом шести місяців погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом. Також він не зможе звільняти робітників за власною ініціативою протягом цього періоду.

Стартова ціна розрахована на підставі балансової вартості активів порту. На час військового стану на покупця порту не накладаються інвестзобов’язання.

Нагадаємо, 3 лютого стало відомо, що Фонд державного майна готує до приватизації Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

Також ми повідомляли, що за тиждень — із 23 до 27 січня 2023 року — Фонд держмайна провів 9 приватизаційних аукціонів на загальну суму 323 млн грн.

Фото: facebook.com/spfu.gov.ua; wikimedia.org.