На Рівненщині відремонтують дорогу у Костопільському районі, що пролягає до туристичного об’єкта «Базальтові стовпи». Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.
Зазначається, що ділянка «Малий Стидин-Злазне-Іваничі» є однією із найгірших в районі, тож на її відновлення із нетерпінням очікують як місцеві мешканці, так і туристи.
Читайте також: Укравтодор показав відремонтовані 25 км траси Київ – Одеса (ВІДЕО)
«До геологічної пам’ятки природи місцевого значення «Базальтові стовпи» доїхати наразі дуже складно через поганий стан автошляху, – розповідає голова Костопільської РДА Олександр Коваль. – Разом з тим, ця дорога важлива для нас ще й тому, що прямує до опорної школи, а також йде до сільських амбулаторій Головинської ОТГ та Деражненської ОТГ».
Реконструкція семи кілометрів дороги розпочнеться вже невдовзі. Цьогоріч на відновлення дорожнього полотна планують спрямувати з держбюджету майже 40 млн грн. Нині проєктна документація пройшла відповідну експертизу і зареєстрована в cистемі електронних публічних закупівель Prozorro.
Як пише Укрінформ, це місце називають Яновою долиною. Його створила природа, а люди лише доповнили образ, який сьогодні приваблює численні екскурсійні групи та відпочивальників. Тут купаються в смарагдовому озері, що виникло після затоплення кар’єру підземними водами на місці видобутку.
Цим стовпам майже 700 млн років. Науковці стверджують, що такого феномену більше ніде немає в світі. Висота базальтових стовпів сягає від 60 сантиметрів до 30 метрів. Після завершення робіт з видобутку каменю деякі стовпи просто залишили як згадку про неперевершені творіння природи.
Є версія, що базальтові стовпи – магматична порода, яка в процесі природоутворення розкололася на прямокутні колони. В зрізі колони мають різні форми: від чотиригранної до восьмигранної. Особливість базальту в тому, що він розколюється майже на рівні прямокутні частини. https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fvlasno.info%2Fvideos%2F2187276591285863%2F&show_text=0&width=476
Поклади базальту знайшли у XVIII ст., коли ця територія ще належала Польщі. Почалося видобування каменю в 1861 році. Його обробляли та використовували для бруківки та облицювання стін. Після тривалих війн та політичних рішень ця територія відійшла до України й розташовується тепер неподалік кордону з Білоруссю.
Вже 1930 року тут працювало майже три тисячі робітників. Бруківкою саме з цього родовища з тих часів і до сьогодні виклали площі в Парижі, Лондоні, Брюсселі, Варшаві та Відні.
Коли видобуток у цьому кар’єрі закінчили, величезну яму заповнили підземні води. Глибина цього рукотворного озера місцями сягає до 30 м. Через гліцериновий склад води та велику кількість водоростей, які оселилися на дні, озеро набуло смарагдового кольору. Хоча офіційно купатися тут заборонено, це не спиняє численних туристів. Охочих зануритися у воду неймовірно гарного кольору тут чимало.Читайте також: Базальтове озеро на Рівненщині відкрило туристичний сезон
Посеред озера можна побачити острівець, який називають “Островом кохання”. Таку назву дали йому тому, що він має форму серця. Поряд із затопленим кар’єром досі працює підприємство, яке продовжує видобувати базальт. Загалом тут налічується п’ять кар’єрів, які є частиною Івано-Долинського родовища. Милуватися базальтовими стовпами можна в кар’єрі №3 та №5.
Нині базальту знайшли більш ширше застосування. Цей камінь використовують не лише для виготовлення дорожнього покриття, пам’ятників, облицювальних робіт, але й для створення окремих частин космічних скафандрів та костюмів рятувальників. Камінь має також теплоізоляційні властивості.
Крім базальту, в заказнику часто зустрічаються різні мінерали та самоцвіти. Тут знаходили адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородну, пірит, хлорит, халцедон тощо.
Нещодавно в Яновій долині знімали історичну драму “Поводир” режисера Олеся Саніна, а також кліп Руслани на пісню “Я люблю”.
Базальтові стовпи вважаються пам’яткою місцевого значення з 1972 року. Це місце досі цікаве для дослідників стратиграфії, петрографії, мінералогії, палеовулканізму.
Фото: rv.gov.ua, ukrinform.ua
