Відновлення судноплавства на Прип’яті дозволить розкрити транзитний потенціал України за рахунок розвитку річкового транспортного коридору від Балтійського до Чорного моря. Таку думку висловив керівник Адміністрації морських портів (АПМУ) Райвіс Вецкаганс, передає agroday.com.ua.
“З ініціативи Міністерства транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, а також за підтримки Європейського банку реконструкції і розвитку компанія Royal Haskoning DHV у травні поточного року завершила обстеження на території Білорусі судноплавних гідротехнічних споруд водного шляху Е-40, що зв’язує Балтійське і Чорне море через Віслу, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро”, – зазначив керівник АМПУ.
Поглиблять дно
Найближчим часом робоча група за участю фахівців АМПУ, філії “Днопоглиблювальний флот” АМПУ і Держгідрографії проведе аналогічну роботу на українській ділянці річок Прип’ять і Дніпро.
Керівник АМПУ уточнив, що днопоглиблювальні роботи на Прип’яті передбачають розробку ґрунту на декількох перекатах, що утворилися в результаті наносів донних ґрунтів із Білорусі. Ці перекати або наноси не містять радіоактивних речовин, але все одно роботи будуть супроводжуватися постійним моніторингом.
Читайте також: Вантажні перевезення Дніпром зросли майже вдвічі – Мінінфраструктури
Білорусь протягом кількох років розглядає можливість створення нового транспортного коридору для перевезень своїх вантажів по Дніпру у порти Чорного, Середземного і Каспійського морів.
З хабом і яхт-клубом
Білоруська сторона підготувала три будівельні проекти в Брагинському районі. Зокрема, передбачено будівництво у Нижніх Жарах глибоководного порту площею 41 га, річкового порту з інженерної та транспортної інфраструктури площею 68,1 га, мультимодального хаба і пристані для яхт-клубу з базою відпочинку площею 249,65 га.
Українська сторона підтверджує технічну можливість проходження суден класу “ріка-море” від Київської ГЕС до села Нижні Жари (Гомельська обл.). При цьому необхідно провести роботи з днопоглиблення протяжністю 103 км.
